Гіпсова панель, що застосовується в сирих або вологих областях

Номер патенту: 111771

Опубліковано: 10.06.2016

Автори: Леклер Клод, Берліоз Марк, Мерле Самюель, Фено Еммануель

Є ще 18 сторінок.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Гіпсова панель, що містить центральний шар із щонайменше однією стороною, покритою нетканим матеріалом, при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони: внутрішню сторону, що перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, що перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару, яка відрізняється тим, що

внутрішня сторона нетканого матеріалу містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів; та

зовнішня сторона має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів.

2. Гіпсова панель за п. 1, яка відрізняється тим, що зовнішня сторона є вільною від тиснення.

3. Гіпсова панель за п. 1, яка відрізняється тим, що зовнішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 5 до 15 мікрометрів.

4. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що у своєму центральному шарі та/або у своєму нетканому матеріалі гіпсова панель містить водостійкі та/або вогнестійкі агенти.

5. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал містить волокна, вибрані із групи, що складається з целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон, синтетичних полімерних волокон і їх сумішей, при цьому:

волокна на основі целюлози являють собою щонайменше 25 ваг. % від ваги нетканого матеріалу; та/або

неорганічні або мінеральні волокна являють собою скловолокна; та/або

синтетичні полімерні волокна являють собою полімерні волокна, вибрані із групи, що складається з поліаміду, поліараміду, поліетилену, поліпропілену, поліефіру і їх сумішей.

6. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-5, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал додатково містить щонайменше одну зв'язуючу речовину та/або щонайменше один тип частинок мінерального наповнювача, при цьому зазначені частинки мінерального наповнювача мають d50 від 0,1 до 10 мкм.

7. Гіпсова панель за п. 6, яка відрізняється тим, що вагове відношення зв'язуючої речовини до наповнювача становить від 1:2 до 8:1.

8. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-7, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал містить щонайменше два шари, при цьому перший шар є внутрішнім шаром, що перебуває у контакті із центральним шаром зазначеної гіпсової панелі, а другий шар є зовнішнім шаром.

9. Гіпсова панель за п. 8, яка відрізняється тим, що внутрішній шар містить суміш целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон, а зовнішній шар містить головним чином целюлозні волокна, при цьому зазначений нетканий матеріал додатково містить щонайменше зв'язуючу речовину і щонайменше частинки мінерального наповнювача, при цьому зазначені частинки розподілені щонайменше частково у внутрішньому та/або зовнішньому шарі нетканого матеріалу.

10. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8 або 9, яка відрізняється тим, що:

внутрішній шар містить за вагою на підставі загальної ваги волокон від 25 до 60 ваг. % целюлозних волокон, від 25 до 60 ваг. % скловолокон і від 0 до 30 ваг. % органічних волокон; та/або

зовнішній шар містить волокна на основі целюлози; та/або

частинки мінерального наповнювача розподілені щонайменше частково або головним чином як у зазначеному внутрішньому, так і в зазначеному зовнішньому шарі нетканого матеріалу.

11. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-10, яка відрізняється тим, що в зовнішньому шарі зазначеного нетканого матеріалу частка волокон та/або частинок становить 0,5-20 % за вагою від волокон у внутрішньому шарі нетканого матеріалу і при цьому волокна та/або частинки в зовнішньому шарі досить великі для перевищення щонайменше 90 % частинок та/або волокон отворів між волокнами у внутрішньому шарі.

12. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-11, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари зв'язані тією ж самою зв'язуючою речовиною.

13. Гіпсова панель за будь-яким пп. 8-12, яка відрізняється тим, що внутрішній та/або зовнішній шари додатково містять водостійкий агент.

14. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-13, яка відрізняється тим, що на основі кінцевої ваги нетканого матеріалу внутрішній шар демонструє від 30 до 150 г/м2, зовнішній шар демонструє від 10 до 70 г/м2, а зв'язуюча речовина і наповнювач разом демонструють від 20 до 150 г/м2.

15. Спосіб виробництва гіпсової панелі, описаної в будь-якому з попередніх пунктів, який включає етап накладення штукатурної гідросуміші на щонайменше один нетканий матеріал на його внутрішньому шарі, при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони: внутрішню сторону, що перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, що перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару - який відрізняється тим, що внутрішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів; та

зовнішня сторона має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів.

16. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що щонайменше один нетканий матеріал утворює полотно, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів.

17. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що полотно з нетканого матеріалу додатково містить другий нетканий матеріал на нижній стороні полотна, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів, при цьому зазначене полотно утворює збірну сітку, що складається з першої базової сітки і другої сітки, накладеної на неї, при цьому:

перша базова сітка містить щонайменше більш ніж в 4 рази більше поперечних і основних ниток/см, ніж друга сітка, а друга базова сітка містить від 1 до 15 поперечних ниток/см і від 1 до 15 основних ниток/см, та

діаметр поперечних і основних ниток першої базової сітки щонайменше в 4 рази менше діаметра поперечних і основних ниток другої сітки, і основні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 0,4 мм, а друга сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм.

18. Спосіб за будь-яким з пунктів 15-17, який відрізняється тим, що центральний шар містить:

щонайменше водостійку добавку в кількості, достатній для поглинання центральним шаром менше ніж 10 % води при випробуванні у відповідності зі способом за ASTM С-473 та/або у відповідності зі способом за EN 520, розділ 5.9.2;

щонайменше вогнестійку добавку в кількості, достатній для досягнення панеллю ступеня вогнестійкості за ASTM Е-119 та/або С36-95, що складає щонайменше одну годину; та/або

твердий сульфат кальцію, здатний до гідратації, при цьому зазначений сульфат кальцію, здатний до гідратації, має такий розподіл за розміром частинок (за вагою), що після поділу у воді:

d10 становить від 1 до 2 мкм, та

d50 становить від 5 до 35 мкм; та/або

d90 становить від 35 до 85 мкм.

19. Система для застосування усередині або зовні будівлі, яка містить гіпсову панель, описану в будь-якому з пп. 1-18, і додатково містить:

ізоляційний матеріал, що має внутрішню поверхню і зовнішню поверхню, внутрішня поверхня якого приклеєна до поверхні нетканого матеріалу зазначеної гіпсової панелі клейким матеріалом; і зовнішній обробний матеріал, що покриває зовнішню поверхню зазначеного ізоляційного матеріалу; або

розташований нижче структурний опорний елемент, покритий розташованим вище обробним матеріалом; або

металевий або дерев'яний каркас або стійки для створення опори зазначеної гіпсової панелі.

Текст

Дивитися

Реферат: Гіпсова панель, що містить центральний шар, при цьому зазначений шар має щонайменше одну сторону, покриту нетканим матеріалом, причому внутрішня сторона нетканого матеріалу, яка перебуває в контакті із центральним шаром гіпсової панелі, містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, а зовнішня сторона має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів. UA 111771 C2 (12) UA 111771 C2 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ГАЛУЗЬ ВИНАХОДУ Винахід належить до будівельного матеріалу, що містить шар у вигляді центрального шару зі штукатурного гіпсу, що перебуває між двома плитами. Зокрема, об'єктом винаходу є гіпсова панель, також відома як гіпсокартон, яка особливо підходить для використання у якості будівельного матеріалу у ванній кімнаті, кухні, пральні та у будь-якому приміщенні, яке може піддаватися впливу сирості, або навіть зовнішнім застосуванням. ПЕРЕДУМОВИ ВИНАХОДУ Гіпсові панелі або стіни сухої кладки, або гіпсокартон складаються з волокнистої плити, як правило, лист целюлозного полімеру або нетканий матеріал, обгорнутий навколо більш товстого шару гіпсу, або містять її, . Гіпс або штукатурка являють собою здатний до гідратації сульфат кальцію, такий як, наприклад, CaSO4.½H2O, який твердіє після зволоження та наступного сушіння. Хоча центральний шар гіпсової панелі переважно складається з гіпсу, її властивості можуть поліпшуватися введенням добавок. Наприклад, гіпсова композиція може містити водостійкі добавки, такі як полівініловий спирт, віск, полісилоксани або термопластичні синтетичні смоли. До інших добавок відносяться вогнестійкі скловолокна або мінеральні наповнювачі, такі як глина. Властивості гіпсової панелі, отже, можуть пристосовуватися відповідно до мети передбаченого застосування. Водостійкі добавки, такі як фторвуглецеві смоли або похідні силікону, також вводяться у волокнисту плиту, щоб надавати завершеній гіпсовій панелі гідрофобність. Водостійкість гіпсової панелі, як правило, характеризується максимально припустимим поглинанням рідкої води в панель відповідно до будь-яких з норм ASTM C-473 або EN-520, або EN15 283-1. Хоча введення добавок у гіпс та/або плиту може бути необхідним, щоб гарантувати, що гіпсова панель може використовуватися в сирій області, воно також може значно послабити з'єднання між плитою та гіпсом. Дійсно, гідрофобні добавки можуть перешкоджати доброму поверхневому контакту та хімічній взаємодії між волокнистою плитою і гіпсовим центральним шаром. Внаслідок цього одна з основних проблем при розробці гіпсових панелей для застосування в сирих областях стосується сумісності між конкретною гіпсовою композицією і плитою. Удосконалення з'єднання між плитою і гіпсом, отже, є надзвичайно важливим. Приклади наявного рівня техніки водостійкої гіпсової панелі включають плити, які були прикріплені до гіпсової композиції. Наприклад, в US 2006/0068186 описується плита з нетканого матеріалу, що містить два шари різних композицій, внутрішній шар і зовнішній шар, де внутрішній шар перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром. Внутрішній шар містить суміш целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон і за необхідності органічних волокон. З іншого боку, зовнішній шар містить головним чином целюлозні волокна. Ці 2 шари зв'язуються разом зв'язуючою речовиною і мінеральним наповнювачем у присутності фторвуглецевого водостійкого агента. Внутрішній і зовнішній шари мають відповідно внутрішню і зовнішню поверхню, розташовану назовні, де внутрішня поверхня, розташована назовні, входить у контакт із гіпсовою панеллю. Внутрішня та зовнішня поверхні, розташовані назовні, є відносно пласкими в результаті стандартного способу виробництва нетканого матеріалу вологим накладенням для утворення полотна. Хоча панелі відповідно до цього документа з наявного рівня техніки є задовільними, зв'язування все-таки можна поліпшити. EP 2 230 075 відноситься до плити з нетканого матеріалу для гіпсової панелі для сирих областей, при цьому щонайменше одна поверхня плити з нетканого матеріалу обробляється гідрофільним в'язким латексом. У цій гіпсовій панелі з'єднання між гіпсовим центральним шаром і панеллю поліпшується завдяки вдосконаленій хімічній сумісності. В WO2004/055286 розкривається гіпсова панель, що містить гіпсовий центральний шар, облицьований волокнистою плитою. Тонке покриття із складу, що твердне, накладається на волокнистий облицювальний лист гіпсової панелі. В WO2008/100777 розкривається гіпсова панель, яка покривається щонайменше на одній поверхні волокнистою тканою або нетканою плитою. Облицювальний матеріал накладається на поверхню плити, яка перебуває в контакті з гіпсовою панеллю. Метою є зменшення проникності облицювання волокнистої плити, щоб поліпшити водостійкість панелі. Навіть якщо згадується, що поверхня плити до накладення облицювання нерівна, визначається, що облицювання накладається у вигляді шару, який досить товстий, щоб сповільнити або запобігти проникненню цементувальної гідросуміші через волокнисту плиту. Це означає, що нерівної поверхні після накладення облицювання не існує. Крім того, документ не дає ніякої інформації щодо способу виробництва плити. 1 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В US6787486 розкривається лист опорної панелі, що має вологостійкі облицювальні шари, прикріплені до аерованого бетонного центрального шару. В особливому варіанті здійснення вологостійкі облицювальні шари містять плетену волокнисту мережу, вбудовану у відповідний смоляний шар. Щоб розв'язати вищезгадані технічні задачі і усунути недоліки, притаманні наведеним вище розв'язанням, бажано розробити гіпсову панель, яка придатна для застосування в будівлях і спорудженнях у вологих та/або сирих умовах, зберігаючи інші притаманні властивості, пов'язані із цим типом матеріалів. Отже, даний винахід відноситься до гіпсової панелі, яка демонструє вдосконалені зв'язувальні властивості між гіпсовим центральним шаром і плитою в порівнянні з гіпсокартонами, відомими з рівня техніки. Ця нова гіпсова панель містить водостійкі та/або водовідштовхувальні агенти в центральному шарі та/або в плиті, що робить її особливо придатною для використання в умовах сирості або вологості. Дійсно, через нерівність її поверхні плита більш міцно з'єднана з гіпсовим центральним шаром незалежно від гіпсової композиції і незалежно від наявності будь-яких добавок, використовуваних особливо в умовах сирості або вологості в плиті та/або центральному шарі гіпсової панелі. СУТЬ ВИНАХОДУ Об'єкт винаходу відноситься до гіпсової панелі, що характеризується поліпшеним з'єднанням між плитою з нетканого матеріалу та гіпсовим центральним шаром шляхом зміни структури поверхні внутрішньої сторони зазначеної плити. Таким чином, гіпсокартон згідно з винаходом особливо підходить для використання в умовах сирості або вологості. Отже, у першому аспекті даного винаходу розкривається гіпсова панель, що містить центральний шар із щонайменше однією стороною, покритою нетканим матеріалом, і при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони, внутрішню сторону, яка перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, яка перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару, що відрізняється тим, що внутрішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, переважно від 25 до 40 мікрометрів (за пунктом 1 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом має на своїй поверхні внутрішньої сторони особливий візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, переважно від 25 до 40 мікрометрів (за пунктом 2 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом також має на своїй поверхні зовнішньої сторони нерівність поверхні менше 25 мікрометрів, переважно від 5 до 15 мікрометрів (за пунктом 3 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення гіпсова панель згідно з даним винаходом містить водостійкі агенти у своєму центральному шарі та/або у своєму нетканому матеріалі (за пунктом 4 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить волокна, які вибираються із групи, що складається із целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон, синтетичних полімерних волокон та їх сумішей, при цьому переважним є те, що: - волокна на основі целюлози являють собою щонайменше 25 ваг. %, переважно 30 ваг. %, більш переважно 40 ваг. % від ваги нетканого матеріалу; та/або - неорганічні або мінеральні волокна являють собою скловолокна; та/або - синтетичні полімерні волокна являють собою полімерні волокна, обрані з групи, що складається з поліаміду, поліараміду, поліетилену, поліпропілену, поліефіру та їх сумішей (за пунктом 5 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом також містить щонайменше одну зв'язуючу речовину та/або щонайменше один тип часток мінерального наповнювача, а зазначені частки мінерального наповнювача переважно мають d50 від приблизно 0,1 до приблизно 10 мкм, переважно від приблизно 0,5 до приблизно 5 мкм (за пунктом 6 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом має вагове відношення зв'язуючої речовини до наповнювача від приблизно 1:2 до приблизно 8:1, переважно від приблизно 1:1 до приблизно 4:1 (за пунктом 7 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому перший є внутрішнім шаром, який перебуває в контакті із центральним шаром зазначеної гіпсової панелі, а другий є 2 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зовнішнім шаром; при цьому зазначений нетканий матеріал містить переважно два шари та при цьому більш переважно зазначені два шари мають різну композицію (за пунктом 8 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому внутрішній шар містить суміш целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон і, при необхідності, органічних волокон, а зазначений зовнішній шар містить головним чином целюлозні волокна, при цьому зазначений нетканий матеріал також містить щонайменше в'язке і щонайменше частинки мінерального наповнювача, при цьому зазначені частинки розподілені щонайменше частково у внутрішньому та/або зовнішньому шарі нетканого матеріалу (за пунктом 9 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому: - внутрішній шар містить за вагою на підставі загальної ваги волокон від 25 до 60 ваг. % целюлозних волокон, від 25 до 60 ваг. % скловолокон і від 0 до 30 ваг. % органічних волокон, переважно від 30 до 50 ваг. % целюлозних волокон, від 30 до 50 ваг. % скловолокон і від 10 до 20 ваг. % органічних волокон; та/або - зовнішній шар містить волокна на основі целюлози, головним чином виготовлений переважно з волокон на основі целюлози, більш переважно складається з волокон на основі целюлози і переважно має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів, переважно від 5 до 15 мікрометрів; та/або - частинки мінерального наповнювача розподілені щонайменше частково або головним чином як у зазначеному внутрішньому, так і в зазначеному зовнішньому шарі нетканого матеріалу (за пунктом 10 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому в зовнішньому шарі зазначеного нетканого матеріалу частка волокон та/або частинок становить приблизно 0,5-20 % за вагою від волокон у внутрішньому шарі нетканого матеріалу і при цьому волокна та/або частинки в зовнішньому шарі досить великі, так що більш 90 %, переважно більш 95 %, більш переважно більш 99 % частинок та/або волокон більше, ніж отвори між волокнами у внутрішньому шарі (за пунктом 11 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому внутрішній і зовнішній шари зв'язані тією ж самою зв'язуючою речовиною, переважно смолистою зв'язуючою речовиною, більш переважно зв'язуючою речовиною, що самозшивається, та/або гідрофобною зв'язуючою речовиною (за пунктом 12 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому внутрішній і/або зовнішній шари також містять водостійкий агент (за пунктом 13 формули винаходу). Відповідно до іншого варіанта здійснення зазначений нетканий матеріал гіпсової панелі згідно з даним винаходом містить щонайменше два шари, при цьому на підставі кінцевої ваги 2 нетканого матеріалу внутрішній шар демонструє від приблизно 30 до приблизно 150 г/м , 2 зовнішній шар демонструє від приблизно 10 до приблизно 70 г/м , а зв'язуюча речовина та 2 наповнювач разом демонструють від приблизно 20 до приблизно 150 г/м (за пунктом 14 формули винаходу). У другому аспекті даного винаходу розкривається спосіб виробництва гіпсової панелі, що включає етап накладення штукатурної гідросуміші на щонайменше одному нетканому матеріалі на його внутрішній шар, при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони: внутрішню сторону, яка перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, яка перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару – що відрізняється тим, що внутрішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, переважно від 25 до 40 мікрометрів, і, при необхідності, спосіб включає застосування другого нетканого матеріалу у якості покриття на стороні гіпсового центрального шару, яка ще не покрита першим нетканим матеріалом (за пунктом 15 формули винаходу). У переважному варіанті здійснення зазначеного способу щонайменше один нетканий матеріал утворює полотно, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів і візерунок переважно у вигляді тиснення (за пунктом 16 формули винаходу). В іншому варіанті здійснення зазначеного способу полотно з нетканого матеріалу також містить другий нетканий матеріал на нижній стороні полотна, що має поверхню з шорсткістю Ra 3 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 від 25 до 60 мікрометрів і візерунок переважно у вигляді тиснення, а також що утворює збірну сітку, що полягає з першої базової сітки та другої сітки, накладеної на неї, при цьому: - перша базова сітка містить щонайменше більш ніж в 4 рази більше поперечних і основних ниток/см, ніж друга сітка, переважно перша базова сітка містить від 15 до 50 поперечних ниток/см і від 15 до 50 основних ниток/см, а друга базова сітка містить від 1 до 15 поперечних ниток/см і від 1 до 15 основних ниток/см, при цьому співвідношення отворів на см2 між першою та другою сіткою переважно становить щонайменше 10, та - діаметр поперечних і основних ниток першої базової сітки щонайменше в 4 рази менше діаметра поперечних і основних ниток другої сітки, переважно перша базова сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 0,4 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 0,4 мм, а друга сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм (за пунктом 17 формули винаходу). В іншому варіанті здійснення зазначеного способу гіпсовий центральний шар містить: - щонайменше водостійку добавку в кількості, достатній щоб центральний шар поглинав менш ніж приблизно 10 %, переважно менш ніж приблизно 5 %, більш переважно менш ніж приблизно 3 % води при випробуванні у відповідності зі способом за ASTM C-473 та/або у відповідності зі способом за EN 520, розділ 5.9.2; - щонайменше вогнестійку добавку в кількості, достатній щоб панель досягала ступеня вогнестійкості за ASTM E-119 та/або C36-95, що складає щонайменше одну годину; та/або - твердий сульфат кальцію, здатний до гідратації, при цьому зазначений сульфат кальцію, здатний до гідратації, має такий розподіл за розміром частинок (за вагою), що після поділу у воді - d10 становить від 1 до 2 мкм, та - d50 становить від 5 до 35 мкм, переважно d50 становить від 5 до 20 мкм, більш переважно d50 становить від 5 до 10 мкм; або d50 становить від 10 до 35 мкм, переважно d50 становить від 10 до 20 мкм або d50 становить від 20 до 35 мкм; та/або - d90 становить від 35 до 85 мкм, переважно d90 становить від 35 до 50 мкм; або d90 становить від 50 до 85 мкм; та переважно зазначений сульфат кальцію, здатний до гідратації, має такий розподіл за розміром частинок за вагою, що приблизно 100 % частинок входять у пори з розміром менше 60 мкм і щонайменше приблизно 90 % частинок штукатурного гіпсу входять у пори з розміром менше 40 мкм; або приблизно 90 % частинок входять у пори з розміром менше 60 мкм і приблизно 70 % частинок штукатурного гіпсу входять у пори з розміром менше 40 мкм (за пунктом 18 формули винаходу). Інша особливість даного винаходу відноситься до системи для застосування усередині або зовні будівлі, яка містить гіпсову панель, описану раніше, при цьому зазначена гіпсова панель також містить: - ізоляційний матеріал, що має внутрішню поверхню та зовнішню поверхню, внутрішня поверхня якого приклеєна до поверхні нетканого матеріалу зазначеної гіпсової панелі клейким матеріалом; і зовнішній обробний матеріал, що покриває зовнішню поверхню зазначеного ізоляційного матеріалу; а також, при необхідності, зміцнювальний елемент, що перебуває між зазначеним ізоляційним матеріалом і зазначеним обробним матеріалом; або - розташований нижче структурний опорний елемент, покритий розташованим вище обробним матеріалом; або - металевий або дерев'яний каркас або стійки для створення опори зазначеної гіпсової панелі (за пунктом 19 формули винаходу). ВИЗНАЧЕННЯ У розумінні даного винаходу "нетканий матеріал" означає схожий на тканину матеріал, виготовлений з довгих волокон, зв'язаних разом хімічною, механічною, тепловою обробкою або обробкою розчинником. "Нетканий матеріал" також позначається як "неткана плита", "неткане облицювання", "плиткове облицювання" або просто "плита" або "облицювання". "Неткані матеріали" можуть визначати листові основи або полотняні структури, зв'язані разом закріпляючими волокнами або нитками. Отже, у розумінні даного винаходу, "шар" також може називатися "листом", "пластом" або "полотном". Термін "сітка" означає матеріал, виготовлений з деякого певного типу ниток і комірок мережі або полотна. Термін або вираження "збірна сітка" означає матеріал, який виходить із накладення першої базової сітки і другої сітки, на якій вологим накладенням утворюється неткане облицювання. Внутрішній шар облицювання прямо накладається на другу сітку, і зовнішній шар облицювання утворюється над внутрішнім шаром. 4 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Термін "волокно" означає форму матеріалу, що відрізняється надзвичайно високим відношенням довжини до діаметра (наприклад, 50/1). У контексті даного винаходу придатна довжина волокна переважно становить від приблизно 0,1 см до приблизно 4 см. Як правило, нетканим є матеріал, який може бути виготовлений з волокон або пасом, різаних або не різаних, орієнтованих чи ні, так щоб утворювати листову основу, отриману з випадкового розташування окремих волокон, які є прошарованими. Вони можуть утримуватися разом, наприклад, клейкими речовинами, теплом і тиском або зшиванням. Такі неткані основи можуть виготовлятися відповідно до широко відомих способів, таких як плавлення з роздуванням, струминне накладення, ворсування, повітряне накладення і водне накладення. Параметр шорсткості поверхні Ra відповідає арифметичному середньому абсолютних значень ординат Z(x) у рамках базової довжини (L) при x, що змінюється від 0 до L. Цей параметр добре відомий фахівцеві в даній галузі техніки. Інакше кажучи, параметр Ra визначається в такий спосіб: 1 L Ra  0 Zx dx L Детальний опис переважного варіанта здійснення Об'єкт даного винаходу відноситься до гіпсової панелі, яка має центральний шар, що містить щонайменше одну поверхню, покриту нетканим матеріалом, а також до способу одержання зазначеної гіпсової панелі, системи ізоляції і збірної перегородки, що містить зазначену гіпсову панель. 1. Гіпсова панель: Як згадувалося раніше, гіпсова панель згідно з даним винаходом має центральний шар, що містить щонайменше одну поверхню, покриту нетканим матеріалом, при цьому внутрішня сторона нетканого матеріалу, яка перебуває в контакті із центральним шаром гіпсової панелі, має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів. Відповідно до переважного варіанта здійснення зазначена внутрішня сторона нетканого матеріалу містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50, переважно від 25 до 40 мікрометрів. Відповідно до конкретного варіанта здійснення плита, тобто нетканий матеріал згідно з даним винаходом, може складатися з або може містити один або більше шарів. У більш переважному варіанті здійснення плита згідно з даним винаходом містить два шари, внутрішній і зовнішній шар, при цьому внутрішній шар, який перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, відповідає внутрішній стороні плити, а зовнішній шар виконаний протилежним гіпсовому центральному шару, тобто не перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і відповідає зовнішній стороні плити. Шари плити можуть мати однакові або різні композиції. Відповідно до іншої особливості винаходу гіпсова панель містить нетканий матеріал, виконаний із двох шарів, внутрішнього шару і зовнішнього шару, при цьому внутрішній шар, який перебуває в контакті із центральним шаром гіпсової панелі, нерівність має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, більш переважно від 25 до 40 мікрометрів. В іншій переважній особливості даного винаходу, коли плита містить щонайменше два шари, внутрішній шар має візерунок у вигляді тиснення. В іншій більш переважній особливості даного винаходу, коли плита містить щонайменше два шари (внутрішній + зовнішній шари), внутрішній шар має візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, більш переважно від 25 до 40 мікрометрів. Без прив'язки до будь-якої теорії передбачається, що зазначена шорсткість може виникативід переорієнтації волокон плити внаслідок способу тиснення. Отже, винахід також стосується плити з нетканого матеріалу, що має внутрішню сторону і зовнішню сторону, при цьому зазначена внутрішня сторона містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, більш переважно від 25 до 40 мікрометрів. Відповідно до однієї особливості даного винаходу зовнішня сторона плити з нетканого матеріалу має шорсткість, подібну шорсткості внутрішньої сторони. Однак у переважному варіанті здійснення зазначений зовнішній шар має меншу шорсткість поверхні, ніж внутрішній шар. Отже, в іншому варіанті здійснення даного винаходу друга сторона нетканого матеріалу, тобто зовнішня сторона, яка не контактує з гіпсовим центральним шаром, має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів, переважно менше 15 мікрометрів і навіть більш переважно від 5 до 15 мікрометрів. Крім того, зовнішній шар нетканого матеріалу звичайно не має 5 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тиснення, навіть якщо може бути запропонований візерунок переважно у вигляді тиснення, тобто в іншому варіанті здійснення даного винаходу обидві сторони нетканого матеріалу (внутрішня і зовнішня сторони) зазнають обробки тисненням, яка дозволяє досягати кращого зв'язування, наприклад гарного зв'язування клейкими речовинами, що наносяться на місце на зовнішньому шарі панелі, а також у системі зовнішнього ізоляційного покриття EIFS. Зазначений зовнішній шар не перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром; він може перебувати в контакті з повітрям, а також він може бути розфарбований або покритий іншими матеріалами, такими як, наприклад, плитка. Було виявлено, що шорсткість була вище, коли поверхня внутрішнього шару плити тисненою мала тиснення, у порівнянні з поверхнею без тиснення. Отже, комбінація тисненого візерунка зі спеціальною шорсткістю на його поверхні приводить до значного поліпшення зчеплення плити, скріпленої з гіпсовим центральним шаром. Не бажаючи прив'язуватися до якої-небудь теорії, можна припустити, що обробка тисненням змінює тривимірну структуру облицювання 2 шляхами: - Комірчастий візерунок, який ясно видно на облицюванні і панелі, наприклад, із точками на відстані 1,5 × 1,5 мм, як представлено на фіг. 4 і 6, отриманий у результаті способу вологого накладення на подвійній сітці. Цей комірчастий візерунок створює форму облицювання в точках перетинання ниток 2-ої сітки; - Поліпшений розподіл волокон у поперечному напрямку через внутрішній шар облицювання. Завдяки комбінації 2 тонкої і крупної сіток (відповідно, 1-а та 2-а сітки), а також відведенню води через цю подвійну сітку, розташування волокон (в основному скловолокон) створює вищу шорсткість. Вважається, що другий ефект найкраще поліпшує властивості зв'язування. Отже, у більш переважному варіанті здійснення гіпсова панель згідно з даним винаходом містить плиту з нетканого матеріалу, яка має внутрішню сторону, і зовнішню сторону, при цьому внутрішня сторона зазначеної плити містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів, переважно від 25 до 50 мікрометрів, навіть більш переважно від 25 до 40 мікрометрів, а зовнішня сторона зазначеної плити містить візерунок без тиснення, що має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів, переважно менше 15 мікрометрів і навіть більш переважно від 5 до 15 мікрометрів. 2. Облицювання або плита: Нетканий матеріал або будь-який з його шарів переважно містить волокна, які можуть вибиратися із групи, що складається з або містить: - волокна на основі целюлози, включаючи деревну масу, бавовняні волокна, сизаль і абаку; - штучні волокна, отримані із целюлози, включаючи віскозу, штучний шовк і ліоцел; - скловолокна; - мінеральні волокна; - синтетичні (полімерні) волокна; та - їх суміші. Відповідно до переважного варіанта здійснення винаходу зазначені синтетичні (полімерні) волокна містять полімерні волокна, які можуть вибиратися із групи, що складається з або містить поліамід, поліарамід, поліетилен, поліпропілен, поліефір, полівініловий спирт і їх суміші. Поліефір є переважним синтетичним волокном. Розмір волокон може мінятися в широких рамках, наприклад від 2,0 до 40,0 мікрометрів у діаметрі та від 1,5 до 38 мм у довжину. Можуть використовуватися комбінації різних довжин. Як уже згадувалося, внутрішній і зовнішній шари плити можуть мати різні композиції. Однак, зовнішній шар переважно головним чином виготовляється із заснованих на целюлозі волокон, щоб надавати гіпсову панель, з якою можна більш зручно працювати, оскільки зовнішній шар не викликає свербежу або яких-небудь інших неприємних відчуттів, у випадку коли неорганічні волокна, такі як, наприклад, скловолокна, були використані в композиції внутрішнього шару. Відповідно до іншого переважного варіанта здійснення волокна на основі целюлози можуть становити щонайменше 25 ваг. % плити, переважно 30 ваг. %, більш переважно 40 ваг. % нетканого матеріалу. Переважно, неткане облицювання містить два шари, де зовнішній шар містить головним чином целюлозу, а внутрішній шар містить за вагою на основі загальної ваги волокон, від 25 до 60 ваг. % целюлозних волокон, від 25 до 60 ваг. % скловолокон і від 0 до 30 ваг. % органічних волокон, а також переважно від 30 до 50 ваг. % целюлозних волокон, від 30 до 50 ваг. % скловолокон і від 10 до 20 ваг. % органічних волокон. Целюлоза може бути отримана, наприклад, з паперу, картону або деревини. Відповідно до переважної особливості винаходу нетканий матеріал, що має один або два 6 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шари, також може містити щонайменше зв'язуючу речовину та/або щонайменше один тип частинок мінерального наповнювача. Ці добавки можуть становити від 20 до 50 ваг. % щодо ваги нетканого матеріалу. Окремі волокна можуть скріплюватися один з одним щонайменше за допомогою зв'язуючої речовини, яка може бути обрана із групи, що складається з або містить сечовиноформальдегідну смолу, меламінформальдегідну смолу, поліефір, акрилові смоли, полівінілацетат, співполімери етиленвінілацетату, стиролакрилові співполімери, стиролбутадієн-стиролові співполімери, полівінілхлорид і т.п., а також їх суміші. Переважно, зазначене в'язке являє собою гідрофобне в'язке, що самозшивається, таке як стиролакриловий співполімер, щоб показувати гарну тривкість у мокрому стані. Частинки мінерального наповнювача можуть являти собою органічний або неорганічний порошок, обраний із групи, що складається з карбонату кальцію, сульфату кальцію, глини, каоліну, піску, тальку, слюди, скляного порошку, діоксиду титану, оксиду магнію, глинозему, тригідрату алюмінію, гідроксиду алюмінію, оксиду сурми, кремнезему, силікату і т.п. Розміри наповнювача такі, що він значною мірою проникає у волокнисту плиту. Наприклад, мінеральний наповнювач може являти собою частинки, які мають d50 від приблизно 0,1 до приблизно 10 мікрометрів, переважно від 0,5 до 5 мікрометрів. Плита також може містити водостійкі або водовідштовхувальні добавки, такі як фторовані полімери. Частка фторованої добавки може мінятися від 0,1 до 5 ваг. % на основі сухої ваги плити, переважно від приблизно 0,2 до 2 ваг. %. Фторовані полімери можуть являти собою, наприклад, емульсії акрилових співполімерів з перфторованими акрилатами. Як уже згадувалося, внутрішня сторона плити, яка перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні від 25 до 60 мікрометрів. Він дозволяє суттєво поліпшити зв'язування гіпсу із плитою. 2 Що стосується додаткових ознак плити, її загальна вага може становити до 200 г/м , 2 2 переважно від 100 до 200 г/м і більш переважно – приблизно 160 г/м . 2 Крім того, пористість плити може перебувати в діапазоні від 10 до 60 л/м /с при 196 Па. Ця пористість представляє собою повітряний потік, який може проходити через зразок плити при певних падіннях тиску в плиті, у відповідності зі стандартом паперової промисловості TAPPI T251 cm-85. Крім того, середня товщина плити може перебувати в діапазоні від приблизно 0,2 до приблизно 0,5 мм. Відповідно до іншого варіанта здійснення гіпсовий шар може мати товщину від 10 до 20 мм. Як уже говорилося, властивості гіпсового центрального шару можуть підбудовуватися під призначене використання гіпсової панелі. У результаті гіпсова панель може складатися з гіпсу або суміші гіпсу і добавок, що надають властивості водостійкості або вогнестійкості. Приклади водостійких добавок включають полівініловий спирт, розплавлений віск, емульгований віск/асфальт, емульгований віск, асфальт, металеві мила, смоли, полісилоксани і синтетичні термопластичні синтетичні матеріали, такі як, наприклад, полівінілхлорид або полівінілацетат. Частка водотривких добавок може становити від 0,05 ваг. % до приблизно 5 ваг. % відносно загальної ваги гіпсового центрального шару. Приклади вогнестійких добавок включають мінеральні волокна, такі як скловолокна і базальтові волокна, а також мінеральні наповнювачі, такі як глина, вермикуліт, кремнезем і глинозем. Частка вогнестійких добавок може становити від приблизно 0,03 ваг. % до приблизно 10 ваг.%. Можуть використовуватися і додаткові добавки, такі як біоцид, що зокрема необхідний для гіпсової панелі для вологих областей. Як правило, піноутворювач також використовується в гідросуміші гіпсового центрального шару, щоб скорочувати загальну вагу центрального шару. Типова питома вага гіпсового 3 центрального шару становить від 700 до 1000 кг/м . Ущільнювальні або розріджувальні добавки також звичайно використовуються, щоб контролювати реологію гіпсової гідросуміші. Це можуть бути, наприклад, карбоксиметилцелюлоза (CMC), гідроксиметилцелюлоза (HMC), гідроксіетилцелюлоза (HEC), крохмаль, гуарові смоли у якості ущільнювальних агентів і полікарбоксилатний ефір у якості розріджувального агента. Крохмаль, CMC, HMC або HEC також можуть використовуватися, щоб реалізовувати краще зв'язування між гіпсовим центральним шаром і плитковим облицюванням. Відповідно до винаходу особливі ознаки шорсткості і візерунка плити з нетканого матеріалу отримуються способом, що включає вологе накладення суспензії волокон на збірну сітку, щоб утворювати полотно, і відведення води з полотна, щоб створювати візерунок у вигляді 7 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тиснення, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів. Збірна сітка містить першу базову сітку і другу сітку, накладену на неї, при цьому внутрішній шар облицювання прямо накладається на другу сітку, а зовнішній шар облицювання утворюється над внутрішнім шаром. Ця перша сітка містить тонкі нитки і дрібні комірки, тоді як друга сітка містить більш товсті нитки і більші комірки. Накладені сітки змінюють орієнтацію волокон, коли вода відводиться через отвори більших комірок. Передбачається, що використання подвійної збірної сітки не тільки формує візерунок з тисненням на нижній поверхні нетканого матеріалу, але також відповідає за певну переорієнтацію волокон на поверхні візерунка з тисненням, приводячи до специфічної шорсткості. Переважно, кількість поперечних і основних ниток/см у першої базової сітки більше, ніж у другої сітки. Переважно, перша базова сітка містить щонайменше в 4 рази більше поперечних і основних ниток/см, ніж друга сітка. Отже, у переважному варіанті здійснення: - перша базова сітка містить від 15 до 50 поперечних ниток/см, переважно від 20 до 35 поперечних ниток/см, більш переважно 32 поперечних нитки/см і від 15 до 50 основних ниток/см, переважно від 20 до 35 основних ниток/см, більш переважно 32 основних нитки/см; - друга сітка містить від 1 до 15 поперечних ниток/см, переважно 7 поперечних ниток/см і від 1 до 15 основних ниток/см, переважно 6,3 основних ниток/см, - відношення отворів на см2 між першою і другою сітками становить щонайменше 10, переважно дорівнює 23,2. Відповідно до іншого варіанта здійснення діаметр поперечних і основних ниток першої базової сітки щонайменше в 4 рази менше, переважно в 3 рази менше діаметра поперечних і основних ниток другої сітки. Переважно, діаметр поперечних ниток першої базової сітки менше діаметра основних ниток першої базової сітки. Отже, у переважному варіанті здійснення даного винаходу - перша базова сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 0,4 мм, який переважно дорівнює 0,18 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 0,4 мм, який переважно дорівнює 0,22 мм; - друга сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм, який переважно дорівнює 0,7 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм, який переважно дорівнює 0,75 мм. Спосіб виробництва гіпсової панелі Винахід також відноситься до способу виробництва гіпсової панелі, як описана вище, і її застосування в якості будівельного матеріалу, особливо в сирих областях, таких як, наприклад, ванна кімната, кухня або пральня. Зазначена гіпсова панель може використовуватися в будьякій вологій області, у приміщенні або поза приміщенням. Спосіб виробництва панелі згідно з винаходом може бути дуже простим, оскільки він може бути реалізований на лінії з виробництва звичайних стінних панелей. Зокрема, у порівнянні з раніше відомими способами, немає необхідності спеціально контролювати в'язкість штукатурної гідросуміші, оскільки шари звичайно демонструють блоковану пористість із наповнювачем, так що гіпс у значній мірі не проникає в плиткове облицювання. Загалом, спосіб виробництва гіпсової панелі включає наступні етапи: (i) підготовку штукатурної гідросуміші шляхом змішування різних складових композиції з водою в змішувачі; (ii) накладення гідросуміші, приготовленої таким чином, на щонайменше одне плиткове облицювання згідно з винаходом, на внутрішній шар цієї плити; (iii) формування і покриття верхньої поверхні гідросуміші з використанням другого зміцнювального матеріалу, переважно другого плиткового облицювання згідно з винаходом, на її внутрішній шар; (iv) якщо буде потрібно, формування країв панелі, отриманої раніше, шляхом лиття свіжої штукатурки на профільовані стрічки, це формування, зокрема, включає обробку країв панелі; (v) гідравлічне розміщення сульфату кальцію, здатного до гідратації, на виробничій лінії, у той час як стрічка панелі з сульфатом кальцію, здатним до гідратації, йде по конвеєрній стрічці; (vi) розріз стрічки наприкінці лінії на відрізки визначеної довжини; та (vii) висушування отриманих панелей. Підетап (iia) може необов'язково виконуватися між етапами (ii) і (iii), при цьому зазначений підетап включає згинання плиткового облицювання згідно з винаходом в U-образну форму для форматування її країв. Плиткове облицювання згідно з даним винаходом має додаткову 8 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перевагу, що полягає в легкості згинання. Цей спосіб виробництва гіпсової панелі також може включати, безпосередньо перед етапом висушування, необов'язковий етап, що включає застосування другого нетканого матеріалу (плити) у якості покриття на стороні гіпсу, яка ще не покрита першим нетканим матеріалом. Спосіб виробництва нетканого матеріалу Нетканий матеріал виготовляють способом, що включає вологе накладення суспензії волокон на складену сітку, щоб утворювати полотно, і відвід води з полотна, щоб виробляти візерунок у вигляді тиснення, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів. Більш детально, спосіб для виготовлення нетканого матеріалу звичайно включає: - вологе накладення суспензії волокон на складену сітку, щоб утворювати полотно; - відвід води з полотна, щоб утворювати візерунок у вигляді тиснення, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів; - висушування полотна, що має зазначений візерунок у вигляді тиснення; - необов'язкове насичення полотна розчином, що містить щонайменше зв'язуючу речовину; та - висушування насиченого полотна. Етап насичення переважно здійснюється в клеїльному пресі. Частинки наповнювача можуть додаватися в композицію в клеїльному пресі. Шляхом регулювання в'язкості та/або розподілу розмірів частинок можна регулювати проникнення частинок у полотно (полотна). Друга плита, коли вона присутня, також може мати внутрішню сторону і зовнішню сторону, при цьому зазначена внутрішня сторона перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром і містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість Ra від 25 до 60 мікрометрів. Перша і друга плити можуть перекривати одна одну, коли першою плитою можна обернути гіпсовий центральний шар. Це є добре відомим способом у галузі з виробництва гіпсових панелей. Внутрішні сторони першого і другого нетканих матеріалів також можуть містити той самий візерунок у вигляді тиснення, що має однакову шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів. Відповідно до переважного варіанта здійснення винаходу перший і другий неткані матеріали мають однаковий хімічний склад. Крім того, гіпсова гідросуміш є такою, що вона також може проникати в плиту. Вона зазвичай не проходить крізь неї повністю. Без прив'язки до якої-небудь теорії передбачається, що гіпсова гідросуміш проникає в "западини" грубої сторони (внутрішньої сторони) плити та, імовірно, також може проникати (частково) у плиту. Однак зовнішня сторона плити, тобто та сторона, яка не звернена до гіпсового центрального шару, в основному не містить гіпсу, переважно зовсім не містить гіпсу. Відповідно до конкретного варіанта здійснення плита являє собою нетканий матеріал, що має два шари, при цьому гіпсова гідросуміш може проникати в перший шар, тоді як другий шар в основному не містить гіпсу. У цьому випадку спосіб виробництва плити може включати: - вологе накладення першої суспензії волокон на збірну сітку, так щоб формувати полотно, - наступне вологе накладення другої суспензії на верхню сторону полотна і одночасне відведення води з полотна, щоб утворювати на нижній стороні полотна візерунок у вигляді тиснення, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів; - висушування полотна; - необов'язкове насичення полотна розчином, що містить щонайменше зв'язуючу речовину; - висушування насиченого полотна. Етап насичення переважно здійснюється в клеїльному пресі. Такий спосіб переважно включає використання складеної сітки, як описана раніше. Винахід також відноситься до нетканого матеріалу, який повинен використовуватися при виробництві гіпсової панелі, як описано вище. Конкретніше, він відноситься до нетканого матеріалу, який має внутрішню сторону, що містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів для виробництва панелі, що має гіпсовий центральний шар, при цьому зазначений центральний шар має щонайменше одну сторону, покриту нетканим матеріалом, де внутрішня сторона нетканого матеріалу перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром. Такий нетканий матеріал може бути виготовлений, як описано вище. Більш детальний опис способу можна знайти в US3322617. Відповідно до переважного варіанта здійснення гіпсова панель містить водостійкі агенти в центральному шарі та/або в нетканому матеріалі. Крім того, зовнішня сторона нетканого матеріалу, яка може перебувати в контакті з 9 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 повітрям, але не контактує з гіпсовим центральним шаром, може мати шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів. Шорсткість поверхні Ra зовнішньої сторони становить переважно менше 15 мікрометрів і навіть більш переважно від 5 до 15 мікрометрів. Зовнішня сторона може містити або не містити візерунок у вигляді тиснення. Як уже говорилося, нетканий матеріал може мати більше одного шару, тобто він може бути одношаровим або багатошаровим матеріалом. Він переважно є двошаровим матеріалом, де зовнішня сторона нетканого матеріалу, яка перебуває в контакті з повітрям, але не контактує з гіпсовим центральним шаром, містить волокна головним чином на основі целюлози і має шорсткість поверхні Ra менше 15 мікрометрів, а переважно – від 5 до 15 мікрометрів. Переважно зовнішня сторона нетканого матеріалу є нетисненою. Під виразом "волокна головним чином на основі целюлози" мається на увазі вміст щонайменше 90 ваг. % целюлози відносно ваги волокон, що містяться в нетканому матеріалі, і незалежно від ваги додаткових добавок, таких як зв'язуюча речовина та/або наповнювач. Відповідно до іншого варіанта здійснення нетканий матеріал являє собою двошаровий матеріал, де зовнішня сторона нетканого матеріалу, яка перебуває в контакті з повітрям, складається з волокон на основі целюлози і має шорсткість поверхні Ra менше 15 мікрометрів, а переважно – від 5 до 15 мікрометрів. Використання цього нетканого матеріалу для виробництва гіпсової панелі, що підходить для вологих областей, є ще однією особливістю даного винаходу. Панель може мати безліч застосувань, як у приміщенні, так і поза приміщенням. У якості прикладу застосування в приміщенні можна згадати стінні конструкції шахт, плиткову кладку, а також перегородки і стелі в кімнатах з вологими областями. Гіпсова панель, як описується в даному документі, може використовуватися для конкретної вигоди у якості компонента перегородки або стінної конструкції шахт або подібної конструкції усередині будівлі. У випадку такого застосування облицьована плитами панель може використовуватися для конкретної вигоди замість звичайної покритої папером панелі з гіпсовим центральним шаром або панелей обшивки шахт, центральний шар яких може містити вогнестійкі добавки. Конструкції цього типу зазвичай містять металевий або дерев'яний каркас або стійки для підтримки гіпсових панелей, які утворюють перегородки у ванних кімнатах і інших мокрих або вологих областях, стінки шахт ліфтів, сходових колодязів і т.п. Гіпсова панель із плитковим облицюванням, як описується в даному документі, може використовуватися, наприклад, як панель для облицювання шахт. Для використання в такому застосуванні центральний шар панелі може містити вогнестійкі добавки. Можна звернутися до US-P-4047355, включеному в даний документ посиланням, за деталями про стінну конструкцію шахт. У цьому випадку панель може також з вигодою використовуватися в аеродинамічних трубках так, як описано в WO-A-02/06605. У цьому випадку панель також може використовуватися з вигодою в якості плиткової кладки у ванних кімнатах. Звичайна конструкція стін ванної кімнати містить керамічну плитку, приклеєну до базового елементу, розташованого нижче, наприклад, до гіпсової панелі згідно з винаходом. Така панель у даній галузі звичайно називається "плиткова підкладка" або "основа під плитку". Як правило, листи основи під плитку кріпляться стійкими до корозії цвяхами або шурупами до стійок. Стики панелей і головки шурупів потім обробляються звичайним чином водостійким складом перед облицюванням поверхні, наприклад, фарбою або керамічною плиткою. Стики стінка-стінка або підлога-стінка можуть додатково оброблятися звичайними герметиками або закоркованими складами перед остаточною обробкою поверхні. Окремі керамічні плитки приклеюються до листів основи під плитку водостійкою клейкою речовиною (наприклад, "мастикою") або клейкою речовиною на основі портландцементу (наприклад, "цементним розчином"), при цьому останній в основному використовується для застосування на підлогах. Після цього проміжки між плитками і між плитками та іншими поверхнями, що є сусідніми, заповнюються водостійким матеріалом ("цементація"). У цьому випадку панелі також будуть корисні в будь-якому застосуванні для перегородок і стель у кімнатах з вологими областями. Також панелі згідно з винаходом можуть використовуватися в будь-якому застосуванні, у випадку якого відоме застосування облицювальних панелей, у тому числі гіпсокартону. Серед застосувань поза приміщеннями можна згадати, зокрема, систему настилу для даху і систему EIS (зовнішньої ізоляції), а також систему EFS (зовнішньої обробки), при цьому останні системи більш докладно розкриваються далі. Типова система настилу для даху, що містить гіпсові панелі згідно з даним винаходом, має наступний вигляд. У цій конструкції рознесені паралельні ферми, що простягаються між 10 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 опорними елементами будівлі, звичайно підтримують (гофрований) металевий настил, який кріпиться до ферм. Шари ізоляційного листового матеріалу (наприклад, спіненого полістиролу) розташовуються на гофрованому металевому настилі. Гіпсова панель згідно з даним винаходом кріпиться на гофрованому настилі за допомогою кріпильних елементів. Стики панелей ущільнюються звичайним чином накладенням плівки. Над гіпсовою панеллю накладається водостійка покрівельна ізоляція. Як правило, ця ізоляція містить перемежовані шари асфальту і руберойду. Останнє покриття з асфальту може покриватися облицювальним шаром. За докладним описом системи настилу для даху можна звернутися до US-P-4783942, включеним у даний документ посиланням. Системи зовнішньої ізоляції і системи зовнішньої обробки. Система EIS, як правило, містить ізоляційний матеріал, який перебуває між опорною поверхнею, розташованою нижче, і зовнішнім обробним матеріалом, який може бути невід'ємною частиною ізоляційного матеріалу, але який звичайно накладається на ізоляційний матеріал на місці установки. Між однією системою EIS і іншою існують відмінності в структурних деталях і компонентах. Наприклад, хоча матеріал зовнішньої обробки може кріпитися прямо до ізоляційного матеріалу, різні системи містять зміцнювальний компонент, розташований між матеріалом зовнішньої обробки і ізоляційним матеріалом. Зміцнювальний компонент містить у цілому один або більш шарів зміцнювального матеріалу або сітки зі скловолокна, які кріпляться придатною мастикою до поверхні ізоляційного матеріалу. У деяких системах опорна поверхня кріпиться до дерев'яної рами, прикріпленої до зовнішньої поверхні зовнішньої стіни будівлі, тоді як в інших системах використовується металева рама. У певних застосуваннях опорна поверхня може кріпитися прямо до зовнішньої поверхні зовнішньої стіни, наприклад, до поверхні, що складається з шлакоблоків або бетонних блоків. Клейка речовина або мастика для склеювання разом компонентів системи варіюються від однієї системи до іншої і є відомими. Вони зазвичай містять спеціально сформульовані запатентовані композиції. Також можлива і механічно закріплена ізоляція. Поліпшена опорна поверхня згідно з даним винаходом може задовільно використовуватися і з максимальним ефектом в системах EIS, які містять шари ізоляції і зовнішніх облицювальних матеріалів, розташовані вище, а також інші необов'язкові компоненти. Ізоляційний матеріал у цілому не містить каналів, що проходять через нього. Одним корисним ізоляційним матеріалом у системах EIS є розширений або спінений полістирол, матеріал, який має гарні вологостійкі властивості. Хоча він і має бажано низьку передачу водного пару, він не є бар'єром для пару, але замість цього здатний дихати. Тверді панелі з розширеного полістиролу найбільше широко використовуються в системах EIS. Такі панелі мають задовільні міцність на стиск і пружність і в даний час доступні в різних товщинах і довжинах. У системах EIS також можуть використовуватися інші термоізоляційні матеріали. Приклади таких матеріалів включають екструдований полістирол, поліуретан, поліізоціанурат, штукатурні теплоізоляційні розчини на основі цементу і феноловий пінопласт. Ізоляційні матеріали зазвичай мають низьку теплопровідність і низьку щільність. Як згадано вище, різні системи EIS містять зміцнювальний компонент, наприклад, у формі тканини, що перебуває між ізоляційним матеріалом і зовнішнім обробним матеріалом. Скляна тканина може використовуватися звичайним чином, щоб зміцнювати систему, тобто поліпшувати ударну в'язкість системи. Конкретний тип або типи використовуваної скляної тканини і кількість її шарів, які використовуються, залежать від бажаної ударостійкості. Прикладом зміцнювальної тканини або матеріалу, які можуть використовуватися в системі, є скловолокно, полотно зі скловолокна і скловолоконна сітка. Покриття може накладатися на зміцнювальну тканину або матеріал, щоб захищати від лужної корозії в клейкій речовині. Установка зміцнювального матеріалу звичайно включає накладення придатної клейкої речовини на поверхню ізоляційного матеріалу, а потім накладення матеріалу на нього. При необхідності можуть накладатися додаткові шари матеріалу. Одним прикладом клейкої речовини, яка може використовуватися, є цемент/акрилова смола. Зовнішній обробний матеріал може кріпитися прямо на ізоляційний матеріал або на проміжну поверхню, таку як, наприклад, поверхня зміцнювального елемента, як описано вище. Зовнішній обробний матеріал має характеристики опірності атмосферним впливам і переважно привабливий зовнішній вигляд. У цілому, зовнішнє облицювання, яке може використовуватися, являє собою звичайний сухий продукт, який змішується з водою, а потім розноситься або накладається на розташовану нижче підкладку. В іншому випадку можна використовувати композицію на основі акрилової смоли, яка доступна в пастоподібній формі. Після накладення смола твердне, щоб утворювати міцний, атмосферостійкий твердий матеріал, який міцно прилипає до розташованої нижче підкладки. Такі смоляні композиції доступні на ринку в безлічі кольорів. Вони зазвичай містять заповнювач, який може мати різний розмір. Це дозволяє користувачеві вибирати конкретну композицію, яка дозволяє йому накладати обробку, 11 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 яка може відрізнятися по текстурі від дрібної до великої. Приклади інших матеріалів, які можуть використовуватися в якості матеріалів для зовнішньої обробки, включають портландцемент, що містить, наприклад, пісок і більший заповнювач. Зовнішня обробка може мати різну товщину в широкому діапазоні, як відомо в даному рівні техніки, зі зразковою товщиною покриття або шару, рівною від приблизно 2 до 6 мм. Різні системи можуть мати різну кількість шарів, накладених у системі. Один звичайний приклад у комерційних застосуваннях наступний: сталевий профіль, будівельні сітки (на зразок tyvek®), гіпсова панель, клейка речовина, що наноситься кельнею, ізоляція EPS, клейка речовина на основі портландцементу, яка наноситься кельнею, посилення зі скляного полотна, "коричневе" допоміжне покриття із клейкої речовини на основі портландцементу і, нарешті, кольорове покриття з будівельного розчину на основі портландцементу або покриття з фарби. Гіпсова панель згідно з даним винаходом може також використовуватися з максимальним ефектом замість звичайної гіпсової обшивки в застосуваннях, що відрізняються від застосувань в системах EIS, тобто в системах, що не мають ізоляційного матеріалу. Таким чином, панель може використовуватися як опорна поверхня, розташована нижче, яка покривається розташованими вище обробними матеріалами, наприклад, алюмінієм, дощатою обшивкою, штукатуркою і портландцементом. Використання даного винаходу спричиняє безліч переваг. Система EIS, яка містить гіпсову опорну поверхню із плитковим облицюванням, до якої ізоляційний матеріал прикріплений тільки клейкою речовиною, тобто без кріпильних елементів, які проходять через ізоляційний матеріал, має більш високу межу міцності на розрив або міцність зчеплення, ніж подібна система, яка містить звичайну гіпсокартонну панель. Плиткове облицювання гіпсового опорного елемента є водостійким. Ця вдосконалена водостійкість надає користувачеві більшу гнучкість при виборі клейких речовин, які можуть використовуватися, щоб приклеювати ізоляцію прямо на облицьовану плитами поверхню гіпсового опорного елемента, оскільки використання заснованих на воді клейких речовин не викликає несприятливих наслідків. Плиткове облицювання гіпсового опорного елемента є "пробійним таким, що допускає забивання цвяхів", і, відповідно, воно може легко кріпитися до рами, розташованої нижче, або іншої підкладки за допомогою цвяхів. Удосконалена опорна поверхня згідно зданим винаходом має поліпшену однорідність твердості і міцності в напрямках як довжини, так і ширини системи. Переважний варіант здійснення даного винаходу, який включає використання водостійкого центрального шару, надає суттєво поліпшений атмосферостійкий виріб, який краще протистоїть старінню як усередині, так і зовні системи. За деталями щодо систем зовнішньої ізоляції і систем зовнішньої обробки можна звернутися до US-P-4647496, US-P-5319900 і US-P-5552187, які всі включаються в даний документ за допомогою посилання. Винахід пропонує ще одну перевагу. Відомо, що штукатурний гіпс, який використовується для виробництва гіпсових панелей, має різні властивості залежно від джерела і походження штукатурного гіпсу. Він може бути, наприклад, натуральним або може бути FGD. Отже, є потреба в облицюванні, яке б усувало які б то не було наслідки зміни між різними штукатурними гіпсами і забезпечувало високу якість властивостей незалежно від типу штукатурного гіпсу. Винахід надає таке облицювання, яке є ефективним як із дрібними, так і з великими штукатурними гіпсами. Не бажаючи прив'язуватися до теорії, заявники вважають, що шорсткість облицювання така, що вона дозволяє сплетення, щонайменше часткове (наприклад, 70 %), частинок штукатурного гіпсу з волокнами облицювання (внутрішня поверхня/внутрішній шар). Наступні графічні матеріали і приклади демонструють винахід, не обмежуючи його обсяг. Короткий опис графічних матеріалів Фіг. 1 являє собою зображення залежності параметра Ra від довжини фрагмента шорсткої поверхні. Шорсткість плити представлена на графіку верхніми і нижніми піками на поперечному перерізі зразка. Параметр шорсткості обчислюється як арифметичне середнє абсолютних значень ординат (x) уздовж довжини фіксованої довжини зразка. Фіг. 2 являє собою схематичне зображення способу, що дозволяє вимірювати параметр Ra шорсткої поверхні. Пристрій інтерферометричної мікроскопії білим світлом з вертикальним скануванням відслідковує топографію поверхні за допомогою інтерферометрії білого світла з 2 променями світла, де A позначає фотоапарат, B представляє дзеркало, C представляє папір і D представляє джерело світла. Фіг. 3 являє собою фотографію поверхні внутрішнього шару плити F1 з нетканого матеріалу, де можна побачити випадкову орієнтацію скловолокон. Аналізована область плити відповідає 3,5 мм x 3,5 мм. Фіг. 4 являє собою фотографію поверхні внутрішнього шару плити F2 з нетканого матеріалу, де можна побачити скловолокна плюс комірчастий візерунок, отриманий накладеними сітками 12 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (представлене решіткою з пунктирних ліній). Аналізована область плити відповідає 3,5 мм x 3,5 мм. Порівнюючи зображення, представлені на фіг. 3 і фіг. 4, помітна різниця шорсткостей між внутрішнім шаром плит F1 і F2 відповідно. Фіг. 5 являє собою фотографію поверхні зовнішнього шару плити F1 з нетканого матеріалу, де можна побачити, що поверхня більш гладка, ніж на внутрішньому шарі, і скловолокна не виступають, як на внутрішньому шарі. Також помітні в основному целюлозні волокна. Аналізована область плити відповідає 3,5 мм x 3,5 мм. Фіг. 6 являє собою фотографію поверхні зовнішнього шару плити F2 з нетканого матеріалу. Порівнюючи зображення, представлені на фіг. 5 і фіг. 6, можна помітити, що шорсткість зовнішнього шару F1 і F2 у значній мірі подібна. Аналізована область плити відповідає 3,5 мм x 3,5 мм. Фіг. 7 і 8 являють собою схематичні зображення обладнання і способу випробування на відшаровування. При цьому: 1. представляє зразок; 2. представляє кінець зразка, що підлягає розшаровуванню; 3. представляє опори; 4. представляє затискач; 5. представляє пристрій навантаження. Фіг. 9 і 10 такі ж, як і фіг. 3 і 4, відповідно представляючи собою зображення поверхонь внутрішнього шару плит F1 і F2 з нетканого матеріалу, але збільшені приблизно в 10 раз. Стрілка вказує на комірчастий візерунок, який ясно видно на F2 при цьому розмірі зображення. ПРИКЛАДИ Приклад 1. Плити з нетканого матеріалу Дві плити, або два нетканих матеріали, F1 і F2 були виготовлені на промисловій лінії з виробництва паперу у відповідності зі способом, описаним вище. Кожна плита містила два шари (внутрішній + зовнішній). Внутрішній шар містив, у ваг. % на основі загальної ваги волокон: - 45 % целюлозних волокон (довжина приблизно 2,5-5 мм, діаметр приблизно 30 мікрометрів); - 14 % волокон з поліестеру (довжина приблизно 3-12 мм і діаметр приблизно 12-13 мікрометрів); та - 41 % скловолокон (довжина приблизно 6-12 мм і діаметр приблизно 23 мікрометра). 2 Суха вага поверхні внутрішнього шару становила приблизно 73 г/м . З іншого боку, зовнішній шар містив 100 % целюлозних волокон (довжина приблизно 2,5-5 мм, діаметр приблизно 15-30 мікрометрів). 2 Суха вага поверхні зовнішнього шару становила приблизно 26 г/м . Як внутрішній, так і зовнішній шари були просочені сумішшю, що містила (у частинах на вагу суміші для просочування): - 67 частин зв'язуючої речовини (дисперсія, що самозшивається, стиролакрилового полімеру); - 0,6 частини фунгіциду (органічна дисперсія на основі йоду); 1,5 частини фторвуглецевої водовідштовхувальної речовини (дисперсія перфторакрилового співполімеру); та - необов'язково 27 частин наповнювача. 2 Суха додаткова вага відносно суміші для просочування складала приблизно 38 г/м , коли 2 суміш не містила ніякого наповнювача. Однак вона становила приблизно 56 г/м , коли суміш дійсно містила наповнювач. Наповнювач може являти собою або ангідрит сульфату кальцію, або каолін (медіанний діаметр частинки такий, що D50 становив від приблизно 1 до приблизно 5 мікрометрів). F1 була вироблена звичайним способом вологого накладення; відповідно до цього способу плити були вироблені на промисловій лінії з виробництва паперу, що містила первинний напірний ящик і вторинний напірний ящик, у яких відповідно підготовлювалися перша і друга дисперсії волокон відповідно для внутрішнього шару і зовнішнього шару плити. Перша дисперсія волокон накладалася вологим способом на сітку, що містила 32 основні нитки/см, що мали діаметр, який дорівнював 0,18 мм, і 32 поперечні нитки/см, що мали діаметр, який дорівнював 0,22 мм, таким чином, щоб сформувати полотно. Потім друга суспензія була накладена вологим способом на верхню сторону полотна. Спосіб полягав в одночасному відведенні води з полотна, щоб утворити на нижній стороні полотна візерунок у вигляді тиснення, що має поверхню зі специфічною шорсткістю. Полотно була потім висушено і 13 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 просочено за допомогою клеїльного преса вищеописаною сумішшю. Облицювання, нарешті, було висушено. F2 відрізнялася від F1 тим, що збірна сітка, що містить першу базову сітку і другу сітку, накладену на неї, використовувалася замість одиночної сітки, як у випадку F1. У цьому варіанті здійснення: - перша базова сітка містила 32 поперечні нитки/см і 32 основні нитки/см, - друга сітка містила 7 поперечних ниток/см і 6,3 основних ниток/см, - відношення отворів на см2 між першою і другою сітками становило 23,2, - перша базова сітка містила поперечні нитки, що мали діаметр, який дорівнював 0,18 мм, і основні нитки, що мали діаметр, який дорівнював 0,22 мм, - друга сітка містила поперечні нитки, що мали діаметр, який дорівнював 0,7 мм, і основні нитки, що мали діаметр, який дорівнював 0,75 мм. Отже, були підготовлені дві різні плити, F1 і F2. Вони мають різну шорсткість внутрішньої і зовнішньої поверхні, як представлено в таблиці 1 нижче. Приклад 2. Вимірювання шорсткості поверхні Як описано вище, кожна із плит F1 і F2 містила внутрішній шар і зовнішній шар, а також відповідні внутрішню сторону і зовнішню сторону. Ці дві сторони характеризувалися їхньою шорсткістю внутрішньої поверхні (внутрішня сторона, що перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром) і їх шорсткістю зовнішньої поверхні (зовнішня сторона, яка не перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром). Шорсткість поверхні може характеризуватися параметром шорсткості Ra, який являє собою арифметичне середнє абсолютних значень ординат (x) уздовж фіксованого відрізка (L) (див. фіг. 1), який визначає профіль шорсткості. Параметр Ra був визначений із щонайменше 6 різних профілів шорсткості на робочому зображенні і відповідає середньому цих щонайменше 6 окремих значень Ra. Цей параметр Ra зазвичай використовується фахівцем у даній галузі техніки, щоб визначати шорсткість поверхні підкладки, особливо в галузі паперу і нетканих матеріалів, але також у галузі інших матеріалів (пластмас, металів і т.п.). Параметр Ra був отриманий у такий спосіб (фіг. 1): Ra   Pa  Відхилення середнього арифметичн ого Wa   Арифметичне середнє абсолютних значень ординат Z(x) на відрізку зразка Ra, Pa , Wa  35 40 45 50 1 L  0 Z( x) dx L Профілі шорсткості плит були отримані за допомогою способу оптичного вимірювання, заснованого на вдосконаленій інтерферометрії вертикального сканування білим світлом. Принцип цього оптичного способу вимірювання наступний (див. фіг. 2). Пристрій інтерферометричної мікроскопії білим світлом з вертикальним скануванням відслідковує топографію поверхні за допомогою інтерферометрії білого світла з 2 променями світла. Перший промінь віддзеркалюється ідеальним плоским дзеркалом, якеутворює поверхню відліку, а другий віддзеркалюється зразком, який має певну топографію. Два промені інтерферують і утворюють фігуру, що складається з перемежованих темних і світлих областей візерунок інтерферограми. Коли відстані, пройдені світлом від поверхні зразка і поверхні дзеркала, ідентичні, інтенсивність світла на детекторі максимальна. Тоді говорять, що дві хвилі перебувають у фазі або нуль-хроматичному порядку. Навпаки, коли 2 відстані стають різними, інтенсивність коливається протягом короткого часу, а потім дуже швидко слабшає. Принцип включає зсув дзеркала опорного променя і знаходження найбільшої інтенсивності під час сканування. Експериментальні дані були зібрані на пристрої TOPO3D в CTP (Centre Technique du Papier, Гренобль, Франція). Проаналізована область плити відповідає 3,5 мм на 3,5 мм. Значення Ra плит F1 і F2 представлені в таблиці 1. 14 UA 111771 C2 Таблиця 1 Шорсткість поверхні плит F1 і F2 Значення Ra (мікрометри) Плита F1 19,4 (фіг. 3) 9,8 (фіг. 5) Внутрішня поверхня Зовнішня поверхня 5 10 15 20 25 30 Плита F2 27,2 (фіг. 4) 10,5 (фіг. 6) Фіг. 3 і 4 ясно показують відмінності шорсткостей між внутрішнім шаром плит F1 і F2, які відповідають значенням, представленим у таблиці 1. Передбачається, що відмінність шорсткості внутрішнього шару пояснюється використанням подвійної сітки в плиті F2, яка не тільки надає поверхні специфічний візерунок у вигляді тиснення, але також перебудовує волокна на поверхні візерунка. Шорсткість зовнішнього шару, як представлено на фіг. 5 і 6, подібна, оскільки друга дисперсія волокон, що утворюють зовнішній шар, накладається в тих же умовах на внутрішньому шарі як F1, так і F2. Приклад 3. Клейка плівка і готування міні-стрічок Наступні матеріали були виготовлені з метою визначити прилипання плівки з нетканого матеріалу, пов'язаної із клейким складом, який накладається на стандартний гіпсокартон. Міні-стрічки були виготовлені в лабораторії при 20 °C +/- 3 °C і відносній вологості більше 40 %. Смужки (шириною 50 мм і довжиною 297 мм) кожної плити F1 і F2 з нетканого матеріалу були нарізані гострим ножем уздовж напрямку обробки. Стандартний гіпсокартон (будівельний картон на основі целюлози) шириною 150 мм і довжиною 350 мм був використаний як підкладка для підготовки клейкої плівки. Такий придатний гіпсокартон включає PREGYPLAC™ BA13, що поставляється LAFARGE. Потім шар шириною 80 мм і товщиною 1 мм клейкого складу був накладений на гіпсокартон. Цей шар товщиною 1 мм був виготовлений ножем і двома пластинами для вимірювання товщини товщиною 1 мм. Смуга плити потім була покладена в центрі клейкого складу, при цьому внутрішня сторона плити перебувала в контакті із клейким складом. Проходження по плиті ножем (на його 2 калібрах) дозволяє гарантувати повний і однорідний контакт між плитою і клейким складом. Отриманим у результаті міні-стрічкам дозволили висихати протягом 7 днів при кімнатній температурі 25 °C і відносній вологості 50 %. Міні-стрічки потім були безпосередньо перевірені (міцність сухого з'єднання) або витримані (випробування на вологе з'єднання). Як показано в таблиці 2, були використані два різні клейкі склади. Таблиця 2 Композиції клейких складів C1 і C2 Клейкий склад Комерційна назва Постачальник Тип Щільність ph В'язкість за Брукфільдом (сП) Відношення твердої речовини до рідкої речовини 35 C1 Enduit WAB LAFARGE Готовий до використання 1,6-1,65 8-9 400000-500000 C2 Enduit J1L SALSI Порошок 1,47-1,63 6-8 400000-500000 НД 2,2 Приклад 4. Панелі і виготовлення міні-панелей Міні-панелі були виготовлені в лабораторії при 20 °C +/- 3 °C і відносній вологості більше 40 %. Смужки (шириною 126 мм і довжиною 176 мм) плит F1 і F2 з нетканого матеріалу були нарізані гострим ножем уздовж напрямку обробки. 15 UA 111771 C2 5 10 15 20 Чотири краї внутрішньої сторони смужок потім були складені, щоб отримати чотири гострі лінії згину, 13 мм усередині смужки. Чотири лінії згину були, таким чином, розділені 100 мм по поперечному напрямку і 150 мм по напрямку обробки. Чотири кути ліній згину потім були скріплені, щоб надати смужці вид відкритої форми, внутрішня сторона смуги повернена усередину форми. Тим часом суміш гіпсового центрального шару була виготовлена в такий спосіб. У пластмасову мензурку була налита належна кількість води, щоб одержати фіксоване відношення твердої речовини/рідкої речовини, рівне 1,67. Потім у мензурку були додані всі рідкі добавки і суміш гомогенізували легким збовтуванням. Потім у мензурку був доданий сульфат кальцію, здатний до гідратації. Отримана у результаті гідросуміш перебувала в спокої протягом 2 хвилин, а потім суміш була гомогенізована механічним змішуванням протягом 5 хвилинпри 200 об/хв. Після 5 хвилин збовтування гідросуміш була залита у формовану плиту з нетканого матеріалу, як описано вище. Надлишок гіпсової гідросуміші було вилучено з надлишкової висоти 13 мм, щоб залишити плоску поверхню. Міні-панелі потім було дозволено застигати при умовах навколишнього середовища протягом 53 годин. Після цього міні-панель була висушена при 70 °C у вентильованій печі протягом 6 годин. Отримана в результаті міні-панель була витримана при 25 °C і 50 % відносній вологості протягом 24 годин перед вимірюванням міцності з'єднання в сухому стані. Інші композиції гіпсового центрального шару, які були випробувані, представлені в таблиці 3. Таблиця 3 Композиції B1-B3 гіпсового центрального шару Композиції центрального шару (a) Напівгідрат (b) Крохмаль (c) Силікон (a) (c) 25 30 35 40 45 B1 100 % B2 99 % 1% B3 98,13 % 1% 0,87 % (b) CaSO4·1/2H2O RediFILM 5400 від National Starch Метилгідрогенополісилоксан, MH1107 Fluid від Dow Corning Приклад 5. Випробування зв'язування Це випробування полягає у вимірюванні міцності на відшаровування, необхідної, щоб відшарувати від гіпсового центрального шару або клейкого складу стрічку нетканого матеріалу шириною 50 мм (нетканих матеріалів F1 або F2 у цих прикладах). Крім того, щоб гарантувати точність випробування, міцність на відшаровування була виміряна при постійній швидкості 100 мм/хв і перпендикулярно до поверхні. У випадку міні-панелей 50 мм стрічка плити з нетканого матеріалу (нетканих матеріалів F1 або F2 у цих прикладах) була надрізана в напрямку обробки із задньої сторони міні-панелі. Потім від 5 до 10 мм 50 мм стрічки з нетканого матеріалу були вилучені вручну із центрального шару на одному із двох кінців стрічки. Цей вільний "ярличок" потім був затиснутий у верхньому захваті динамометра. У випадку міні-стрічок 5-10 мм кінця стрічки з нетканого матеріалу були затиснуті у верхній захват динамометра подібним чином. Міні-панель потім кріпиться на горизонтальній пластині, яка може переміщатися горизонтально з тієї ж лінійною швидкістю, що і повзун (100 мм/хв). Зусилля відшаровування було записано динамометром як функція положення повзуна. Отримана міцність з'єднання представляла середнє 3 вимірювань і виражена в грамах. Для випробування з'єднання в сухому стані перед випробуванням зразки були витримані протягом 24 годин у камері зі штучним кліматом при відносній вологості 50 % і 25 °C. Випробування сухого з'єднання було виконано відразу після закінчення цього 24-годинного періоду. Для випробування вологого з'єднання, перед проведенням випробування, зразки були витримані протягом 24 годин у кімнаті зі штучним кліматом при рівні відносної вологості, виставленому на 90 %, і температурі 30 °C. Випробування вологого з'єднання проводилося відразу після закінчення цього 24-годинного періоду. На додаток до вимірювання зусилля відшаровування після відшаровування з гіпсової панелі була визначена вага смужки. Отже, це дозволяє порівнювати початкову і кінцеву вагу, щоб 16 UA 111771 C2 5 розраховувати загальну вагову різницю. Це зазвичай відповідає кількості гіпсового центрального шару або клейкого складу, який видаляється плитою з нетканого матеріалу. Результати міцності з'єднання Ці результати відносяться до випробувань, у яких міні-стрічки були з'єднані із клейким складом в сухих і вологих умовах, як представлено в таблиці 4, і до з'єднання нетканих матеріалів F1 і F2 з гіпсовим центральним шаром міні-панелей, як представлено в таблиці 5. Клейка плівка. Міні-стрічки Таблиця 4 Зв'язування міні-стрічок із клейким складом Клейкий склад Облицювання з нетканого матеріалу Сухе з'єднання (г) Вологе з'єднання (г) 2 Поглинання ваги (г/м ) (сухе) 10 15 C1 F1 541 504 +3 C2 F2 826 819 +6 F1 199 150 +3 F2 383 277 +17 Міцності сухого і вологого з'єднання між клейкою плівкою і гіпсовим центральним шаром суттєво покращилися при використанні плити F2, незалежно від клейкого складу C1 або C2. Крім того, не бажаючи прив'язуватися до якої-небудь теорії, поглинання ваги у випадку облицювання F2 з нетканого матеріалу може пояснюватися більш високою шорсткістю поверхні. Це, звичайно, призводить до більшого проникнення клейкого складу у волокнисту структуру. Міні-панелі Таблиця 5 З'єднання нетканого матеріалу F1 і F2 з гіпсовим центральним шаром Композиція центрального шару Облицювання з нетканого матеріалу Сухе з'єднання (г) 2 Поглинання ваги (г/м ) (сухе) 20 25 30 35 40 B1 F1 20 11 B2 F2 275 31 F1 480 0 B3 F2 714 11 F1 214 3 F2 408 13 Незалежно від композиції гіпсового центрального шару прикладу з'єднання із плитою з нетканого матеріалу, що має більш високу шорсткість поверхні (F2), сильніше, ніж з плитою нетканого матеріалу, що має більш низьку шорсткість. Ця тенденція також підтверджується, якщо дивитися на кількість гіпсу, яка видаляється стрічкою з нетканого матеріалу (у таблиці поглинання ваги). Плита F2 з нетканого матеріалу (з більш високою шорсткістю поверхні) віднімає більше ваги гіпсу на квадратний метр, що може пояснюватися більш сильним взаємопроникненням гіпсової гідросуміші/центрального шару у волокнистий поверхневий шар нетканого матеріалу. Приклад 6. Гіпсокартонні панелі Були виготовлені наступні гіпсокартонні панелі. Лінія, використана для виробництва, була стандартною. Композиція гідросуміші центрального шару являла собою стандартну рецептуру для панелей для вологих областей і була тією ж, що і композиція центрального шару панелей, що поставляються на ринок компанією SINIAT для комерційного продукту PREGYWAB, який відповідає US 2006/0068186. Облицювання, яке було використане для виробництва гіпсокартонних панелей, являло собою облицювання F2. Панелі, отримані таким чином, були піддані наступним випробуванням. Зв'язування або міцність з'єднання Метою дослідження на відшаровування було вимірювання навантаження, необхідного, щоб стягнути облицювання із центрального шару на довжині 50 мм. Обладнання містило наступне, при цьому загальний опис представляється на фіг. 7: - захват + відро + скляні кульки (Ǿ 2 мм) + систему подачі для скляних кульок з автоматичною зупинкою при поломці або завершенні випробування; - опору для зразка; - шкалу з точністю до 0,1 г; - кімнату зі штучним кліматом, у якій 23 °C, 50 % відносної вологості (RH) і 30 °C 90 % RH; 17 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - різальний інструмент. Процедура була наступною: - 6 зразків 300 × 300мм (12 × 12 дюймів) були нарізані по пробній панелі, як представлено на графічних матеріалах (далеко від будь-якого краю): 3 для випробування на відшаровування в умовах навколишнього середовища (23 °C, 50 % RH) і 3 для вологого відшаровування (24 години при 30 °C, 90 % RH). Були використані два режими витримки: - режим навколишнього середовища: 24 години при 23 °C, 50 % RH або за замовчуванням у приміщенні лабораторії при 23 °C, якщо немає контролю вологості; або - вологі умови: 24 години у провітрюваній вологій камері при 30 °C, 90 % RH. Щоб досягти стійкого зволоження панелі, кількість зразків була обмежена, наприклад, максимум до 30 зразків, розташованих у лотках в 190 л камері. Окрема процедура була наступною (див. фіг. 8): - у центральній частині панелі і у напрямку обробки були проведені 2 паралельні лінії в 50 мм центрах і облицювання було надрізано по цих лініях; - смужка облицювання була знята з ширини 50 мм на відстані 50 мм і на 2 кінцях зразка; - використовуючи різальний інструмент, обережно було почато зняття облицювання на відрізку 50 мм; - зразок був покладений на опору із гранню, що підлягає тестуванню, спрямованою вниз; - до стрічки були прикріплені захват і відро, при цьому захват і відро були повністю центровані та вирівняні; - відро наповнювалося кульками до досягнення відшаровування більше 50 мм. Швидкість навантаження становила близько 1 кг/хв, і система подання автоматично зупинялася, коли облицювання розривалося, відділялося або відшаровувалося на відрізку 50 мм; - загальна вага була записана: захват + відро + скляні кульки, а також причина переривання; - випробування повторювалося на іншому кінці зразка; - після цього 2 інших випробування були виконані на протилежній стороні зразка. Процедура вологого відшаровування була наступною: - зразок був зважений до і після витримки, щоб визначити вологовбирання; - зразки були вийняті по одному з вологої камери і відразу ж піддані випробуванню. В іншому випадку вони були вийняті по три, але поміщені в закритий пластиковий пакет відразу після зважування; - облицювання було розрізано по 2 лініях в 50 мм центрах, і після зважування зразка було почато розшаровування; - випробування на відшаровування почалося спочатку на лицьовій стороні, потім на задній стороні. Час випробування кожної сторони становив менше 4 хвилин для кожної сторони, щоб уникнути поверхневого висушування. Результати виражаються в такий спосіб. Для витримки в зовнішньому середовищі і вологої витримки: - було записано необхідне навантаження, щоб зняти облицювання на відрізку 50 мм (2 дюйма) на кожному зразку; - середнє значення для панелі було розраховано на основі 6 вимірювань; - був зазначений режим несправності: втрата облицювання з'єднувального центрального шару, або порушення зв'язності в облицюванні, або розрив облицювання, а також для кожного результату були згадані умови випробування (сухі або вологі умови); - у випадках, коли результат було неможливо виміряти внаслідок занадто високої міцності з'єднання, це було зазначено. Для вологого відшаровування: - Вологовбирання було записано після 24-годинного витримування. Випробування методом Кобба 2 години і випробування зануренням були виконані у відповідності зі стандартом EN520; зазначений стандарт дотримується, якщо не вказується інше. Наступні результати (у таблиці 6) були отримані на двох промислових потоках. Дане значення є результатом усереднення 8 різних вимірювань. Для відшаровування отримані результати були настільки гарними, що більшість зразків не підлягали вимірюванню (розшарування на старті). 18 UA 111771 C2 Таблиця 6 Дослідження на зв'язування на промислових панелях WAB, покритих нетканими облицювальними плитами F2 Потік 1 2 5 10 15 Вага Занурення 2 години 10,98 10,89 2,12 2,37 Кобб 2 години (лицьова/задня) 67/62 73/63 Відшаровування в навколишньому середовищі лицьова 2652 2404 Відшаровування в навколишньому середовищі задня 2606 2618 Відшаровування вологе Відшаровування вологе лицьова 1853 1870 задня 1848 1903 У порівнянні з існуючими панелями, особливо панелями, виготовленими відповідно до US 2006/0068186, панелі згідно з винаходом демонструють помітне поліпшення в з'єднанні, щонайменше 30 % у порівнянні з нетисненими облицюваннями. Ще одне випробування було проведено з композицією центрального шару (облицювання F2 незмінне), яка відрізняється тим, що стосується штукатурного гіпсу. У потоках 1 і 2 штукатурний гіпс мав наступний розподіл за розміром частинок. Розподіл за розміром частинок (за вагою) після поділу у воді; d10 становив від 1 до 2 мкм, d50 становив від 10 до 20 мкм і d90 становив від 35 до 50 мкм. 100 % частинок проходили в пори менше 60 мкм, і приблизно 90 % або більше частинок штукатурного гіпсу проходили в пори менше 40 мкм. У потоці 3 штукатурний гіпс мав наступний розподіл за розміром частинок. Розподіл за розміром частинок (за вагою) після поділу у воді; d10 становив від 1 до 2 мкм, d50 становив від 20 до 35 мкм і d90 становив від 50 до 85 мкм. Приблизно 90 % частинок або менше проходили в пори менше 60 мкм, і приблизно 70 % частинок штукатурного гіпсу проходили в пори менше 40 мкм. Результати представлені в таблиці 7 нижче. Знову для відшаровування результати настільки гарні, що більшість зразків не підлягають вимірюванню (розшарування на старті). 20 Таблиця 7 Випробування на відшаровування на промислових панелях Потік 3 Відшаровування в навколишньому середовищі Відшаровування вологе Лицьова/задня 2000-2500 Лицьова/задня 1700-2100 Таким чином, зміна у поданні штукатурного гіпсу має невеликий вплив на результат у випадку відшарування облицювання F2, що є перевагою для промислового виробництва. 25 30 35 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Гіпсова панель, що містить центральний шар із щонайменше однією стороною, покритою нетканим матеріалом, при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони: внутрішню сторону, що перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, що перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару, яка відрізняється тим, що внутрішня сторона нетканого матеріалу містить візерунок у вигляді тиснення, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів; та зовнішня сторона має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів. 2. Гіпсова панель за п. 1, яка відрізняється тим, що зовнішня сторона є вільною від тиснення. 3. Гіпсова панель за п. 1, яка відрізняється тим, що зовнішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 5 до 15 мікрометрів. 4. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що у своєму центральному шарі та/або у своєму нетканому матеріалі гіпсова панель містить водостійкі та/або вогнестійкі агенти. 19 UA 111771 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 5. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал містить волокна, вибрані із групи, що складається з целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон, синтетичних полімерних волокон і їх сумішей, при цьому: волокна на основі целюлози являють собою щонайменше 25 ваг. % від ваги нетканого матеріалу; та/або неорганічні або мінеральні волокна являють собою скловолокна; та/або синтетичні полімерні волокна являють собою полімерні волокна, вибрані із групи, що складається з поліаміду, поліараміду, поліетилену, поліпропілену, поліефіру і їх сумішей. 6. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-5, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал додатково містить щонайменше одну зв'язуючу речовину та/або щонайменше один тип частинок мінерального наповнювача, при цьому зазначені частинки мінерального наповнювача мають d50 від 0,1 до 10 мкм. 7. Гіпсова панель за п. 6, яка відрізняється тим, що вагове відношення зв'язуючої речовини до наповнювача становить від 1:2 до 8:1. 8. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 1-7, яка відрізняється тим, що нетканий матеріал містить щонайменше два шари, при цьому перший шар є внутрішнім шаром, що перебуває у контакті із центральним шаром зазначеної гіпсової панелі, а другий шар є зовнішнім шаром. 9. Гіпсова панель за п. 8, яка відрізняється тим, що внутрішній шар містить суміш целюлозних волокон, неорганічних або мінеральних волокон, а зовнішній шар містить головним чином целюлозні волокна, при цьому зазначений нетканий матеріал додатково містить щонайменше зв'язуючу речовину і щонайменше частинки мінерального наповнювача, при цьому зазначені частинки розподілені щонайменше частково у внутрішньому та/або зовнішньому шарі нетканого матеріалу. 10. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8 або 9, яка відрізняється тим, що: внутрішній шар містить за вагою на підставі загальної ваги волокон від 25 до 60 ваг. % целюлозних волокон, від 25 до 60 ваг. % скловолокон і від 0 до 30 ваг. % органічних волокон; та/або зовнішній шар містить волокна на основі целюлози; та/або частинки мінерального наповнювача розподілені щонайменше частково або головним чином як у зазначеному внутрішньому, так і в зазначеному зовнішньому шарі нетканого матеріалу. 11. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-10, яка відрізняється тим, що в зовнішньому шарі зазначеного нетканого матеріалу частка волокон та/або частинок становить 0,5-20 % за вагою від волокон у внутрішньому шарі нетканого матеріалу і при цьому волокна та/або частинки в зовнішньому шарі досить великі для перевищення щонайменше 90 % частинок та/або волокон отворів між волокнами у внутрішньому шарі. 12. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-11, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари зв'язані тією ж самою зв'язуючою речовиною. 13. Гіпсова панель за будь-яким пп. 8-12, яка відрізняється тим, що внутрішній та/або зовнішній шари додатково містять водостійкий агент. 14. Гіпсова панель за будь-яким з пп. 8-13, яка відрізняється тим, що на основі кінцевої ваги 2 нетканого матеріалу внутрішній шар демонструє від 30 до 150 г/м , зовнішній шар демонструє 2 2 від 10 до 70 г/м , а зв'язуюча речовина і наповнювач разом демонструють від 20 до 150 г/м . 15. Спосіб виробництва гіпсової панелі, описаної в будь-якому з попередніх пунктів, який включає етап накладення штукатурної гідросуміші на щонайменше один нетканий матеріал на його внутрішньому шарі, при цьому зазначений нетканий матеріал має 2 сторони: внутрішню сторону, що перебуває в контакті з гіпсовим центральним шаром, і зовнішню сторону, що перебуває на протилежній стороні гіпсового центрального шару, який відрізняється тим, що внутрішня сторона нетканого матеріалу має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів; та зовнішня сторона має шорсткість поверхні Ra менше 25 мікрометрів. 16. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що щонайменше один нетканий матеріал утворює полотно, що має шорсткість поверхні Ra від 25 до 60 мікрометрів. 17. Спосіб за попереднім пунктом, який відрізняється тим, що полотно з нетканого матеріалу додатково містить другий нетканий матеріал на нижній стороні полотна, що має поверхню з шорсткістю Ra від 25 до 60 мікрометрів, при цьому зазначене полотно утворює збірну сітку, що складається з першої базової сітки і другої сітки, накладеної на неї, при цьому: перша базова сітка містить щонайменше більш ніж в 4 рази більше поперечних і основних ниток/см, ніж друга сітка, а друга базова сітка містить від 1 до 15 поперечних ниток/см і від 1 до 15 основних ниток/см, та діаметр поперечних і основних ниток першої базової сітки щонайменше в 4 рази менше діаметра поперечних і основних ниток другої сітки, і основні нитки, що мають діаметр від 0,1 до 20 UA 111771 C2 5 10 15 20 0,4 мм, а друга сітка містить поперечні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм, і основні нитки, що мають діаметр від 0,3 до 1,2 мм. 18. Спосіб за будь-яким з пунктів 15-17, який відрізняється тим, що центральний шар містить: щонайменше водостійку добавку в кількості, достатній для поглинання центральним шаром менше ніж 10 % води при випробуванні у відповідності зі способом за ASTM С-473 та/або у відповідності зі способом за EN 520, розділ 5.9.2; щонайменше вогнестійку добавку в кількості, достатній для досягнення панеллю ступеня вогнестійкості за ASTM Е-119 та/або С36-95, що складає щонайменше одну годину; та/або твердий сульфат кальцію, здатний до гідратації, при цьому зазначений сульфат кальцію, здатний до гідратації, має такий розподіл за розміром частинок (за вагою), що після поділу у воді: d10 становить від 1 до 2 мкм, та d50 становить від 5 до 35 мкм; та/або d90 становить від 35 до 85 мкм. 19. Система для застосування усередині або зовні будівлі, яка містить гіпсову панель, описану в будь-якому з пп. 1-18, і додатково містить: ізоляційний матеріал, що має внутрішню поверхню і зовнішню поверхню, внутрішня поверхня якого приклеєна до поверхні нетканого матеріалу зазначеної гіпсової панелі клейким матеріалом; і зовнішній обробний матеріал, що покриває зовнішню поверхню зазначеного ізоляційного матеріалу; або розташований нижче структурний опорний елемент, покритий розташованим вище обробним матеріалом; або металевий або дерев'яний каркас або стійки для створення опори зазначеної гіпсової панелі. 21 UA 111771 C2 22 UA 111771 C2 23 UA 111771 C2 Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 24

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Gypsum board suitable for wet or humid areas

Автори англійською

Faynot, Emmanuel, Berlioz, Marc, Merlet, Samuel, Leclercq, Claude

Автори російською

Фэно Эммануель, Бэрлиоз Марк, Мэрле Самюель, Леклер Клод

МПК / Мітки

МПК: B32B 13/14, E04C 2/04

Мітки: гіпсова, вологих, панель, сирих, областях, застосовується

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/26-111771-gipsova-panel-shho-zastosovuehtsya-v-sirikh-abo-vologikh-oblastyakh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Гіпсова панель, що застосовується в сирих або вологих областях</a>

Подібні патенти