Застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази для підвищення стійкості рослин або частин рослин проти абіотичного стресу

Номер патенту: 108613

Опубліковано: 25.05.2015

Автори: Хойзер-Хан Ізольде, Діттген Ян, Еббінгхаус Дірк

Є ще 12 сторінок.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Застосування біксафену для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, причому біксафен наносять на рослини ще до початку дії стресорів, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь.

2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що оброблена рослина є трансгенною.

3. Застосування за п. 1 або 2, яке відрізняється тим, що біксафен використовують у комбінації з іншою фунгіцидною речовиною.

4. Спосіб обробки рослин або частин рослин для підвищення стійкості проти абіотичних стресорів, який відрізняється тим, що рослини або частини рослин обробляють біксафеном, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь.

5. Спосіб підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів, в якому посівний матеріал обробляють біксафеном, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь.

6. Засіб для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів шляхом обробки рослин або частин рослин ще до початку дії стресорів активною речовиною при нормі витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чисту активну речовину, причому як активну речовину він містить біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь.

7. Засіб для підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів шляхом обробки посівного матеріалу ще до початку дії стресорів активною речовиною при нормі витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чисту активну речовину, причому як активну речовину він містить біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь.

Текст

Реферат: Застосування біксафену для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, причому біксафен наносять на рослини ще до початку дії стресорів, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. UA 108613 C2 (12) UA 108613 C2 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід стосується застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази, зокрема біксафену, для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, способу обробки рослин або частин рослин для підвищення стійкості проти абіотичних стресорів та способу підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів шляхом обробки посівного матеріалу інгібітором сукцинатдегідрогенази. Серед можливих причин пошкодження рослин принципово слід розрізняти біотичні та абіотичні причини. Більшість біотичних причин пошкодження рослин є відомими шкідливими чинниками, які можна контролювати за допомогою хімічних засобів для захисту рослин, а також шляхом селекції на резистентність. На відміну від цього, абіотичний стрес є наслідком дії окремих або комбінованих чинників довкілля (зокрема морозу, холоду, спеки та посухи) на метаболізм рослин, що є незвичайним навантаженням для організму. Стійкість проти абіотичного стресу в цьому контексті означає, що рослини спроможні витримувати стресову ситуацію, в широких межах зберігаючи свою продуктивність, чи переносити її з меншими пошкодженнями, аніж це можна спостерігати у відповідних, більш чутливих до стресу контрольних рослин. Вплив помірних стресів протягом триваліших періодів або короткочасних екстремальних стресів може спричинити необоротні пошкодження, навіть призвести до загибелі рослин. Абіотичні стресори при цьому є однією з головних причин недобору врожаю або призводять до того, що середні врожаї часто виявляються набагато нижчими, ніж максимально можливі (Bray et al.: "Responses to Abiotic Stresses", у: Buchanan, Gruissem, Jones (eds.) "Biochemistry and Molecular Biology of Plants", стор. 1158-1203, American Society of Plant Physiologists, 2000). Відомо, що хімічні речовини можуть підвищувати стійкість рослин проти абіотичного стресу. Подібні ефекти, які часто супроводжуються підвищенням врожайності, спостерігаються, зокрема, також у разі застосування певних фунгіцидів, і можуть бути підтверджені для групи стробілуринів (Bartlett et al., 2002, Pest Manag Sci 60: 309). Було виявлено також дію деяких азольних сполук, стимулюючу стійкість рослин проти стресів. Проте, ця дія була підтверджена лише для азолів зі структурою певного типу (наприклад, метилазоли); азолів в комбінації з абсцизовою кислотою (AБК); азолів, які спричиняють значне пригнічення росту оброблюваних рослин; застосування азолів для обробки посівного матеріалу та обробки зародків і зменшення шкідливих ефектів, спричинених штучним озонуванням (див., наприклад, публікації WO 2007/008580 A; Imperial Chemical Industries PLC, 1985, Research Disclosure 259: 578-582; CA 211 98 06; JP 2003/325063 A; Wu and von Tiedemann, 2002, Environmental Pollution 116: 37-47). Окрім цього, описаний вплив регуляторів росту на стійкість культурних рослин проти стресів, зокрема також метилазолу паклобутразолу, застосовуваного як регулятор росту (Morrison and Andrews, 1992, J Plant Growth Regul 11: 113-117; Imperial Chemical Industries PLC, 1985, Research Disclosure 259: 578-582). Описано дію абсцизової кислоти (АБК) як фітогормону в численних фізіологічних процесах. Наприклад, АБК діє як "стресовий гормон", утворення якого ініціюється, зокрема, стресом посухи, і який, зокрема, гальмує продихову транспірацію (закриття продихів) (Шопфер, Бренніке "Фізіологія рослин", 5-те видання, видавництво "Шпрингер", 1999 р. (Schopfer, Brennicke: "Pflanzenphysiologie", 5. Auflage, Springer, 1999)). Завдяки цьому рослини набувають підвищеної стійкості проти стресу посухи. У численних прикладах було показано, що в результаті екзогенного впливу абсцизової кислоти може бути знижена чутливість чи збільшена стійкість рослин проти стресів (Jones and Mansfield, 1970, J. Exp. Botany 21: 714-719; Bonham-Smith et al., 1988, Physiologia Plantarum 73: 27-30). Крім цього, було виявлено, що структури, аналогічні АБК, також спроможні ініціювати порівняні зі спричиненими АБК відклики рослин (Churchill et al., 1998, Plant Growth Regul 25: 3545; Huang et al., 2007, Plant J 50: 414-428). Було описано також збільшуючу стійкість проти стресів дію аналогів АБК в поєднанні з інгібіторами росту (DE 38 215 20 A). У досі не опублікованій європейській заявці на патент № 08013890.2 описане застосування азолів для зменшення абіотичного стресу. Описану в рівні техніки дію слід оцінювати як позитивну, проте, в деяких випадках її необхідно посилити. Окрім цього, для уникнення розвитку резистентності бажано розробити альтернативні сполуки для зменшення абіотичного стресу. Неочікувано було виявлено, що інгібітори сукцинатдегідрогенази справляють позитивний вплив на ріст рослин, які зазнають дії абіотичних стресорів. Згідно з цим, предметом винаходу є застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів. 1 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 У рамках винаходу інгібіторами сукцинатдегідрогенази є всі активні речовини, які справляють інгібуючу дію на фермент сукцинатдегідрогеназу в дихальному ланцюгу мітохондрій. У переважній формі виконання винаходу інгібітори сукцинатдегідрогенази вибрані з групи, що включає флуопірам, ізопіразам, боскалід, пентіопірад, пенфлуфен, седаксан, флуксапіроксад, біксафен та [2-(2,4-дихлор-феніл)-2-метокси-1-метил-етил]-амід 3дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, а також суміші цих сполук. В особливо переважній формі виконання винаходу інгібітором сукцинатдегідрогенази є біксафен. Біксафен, хімічне найменування N-(3',4'-дихлоро-5-фторо-1,1'-біфеніл-2-іл)-3-(дифторметил)-1-метил-1H-піразол-4-карбоксамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації WO 03/070705. Пенфлуфен, хімічне найменування N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-5-фтор-1,3-диметил-1Hпіразол-4-карбоксамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації WO 03/010149. Флуопірам, хімічне найменування N-{[3-хлор-5-(трифторметил)-2-піридиніл]етил}-2,6дихлорбензамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації EP-A-1 389 614. Седаксан є сумішшю, яка включає обидва цис-ізомери 2′-[(1RS,2RS)-1,1′-біциклопроп-2-іл]-3(дифторометил)-1-метилпіразол-4-карбоксаніліду та обидва транс-ізомери 2′-[(1RS,2SR)-1,1′біциклопроп-2-іл]-3-(дифторметил)-1-метилпіразол-4-карбокс-аніліду. Седаксан і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікаціях WO 03/074491, WO 2006/015865 та WO 2006/015866. Ізопіразам є сумішшю, яка включає обидва син-ізомери 3-(дифторметил)-1-метил-N[(1RS,4SR,9RS)-1,2,3,4-тетрагідро-9-ізопропіл-1,4-метанонaфтален-5-іл]піразол-4-карбокс-аміду та обидва анти-ізомери 3-(дифторметил)-1-метил-N-[(1RS,4SR,9SR)-1,2,3,4-тетрагідро-9ізопропіл-1,4-метанонафтален-5-іл]піразол-4-карбоксаміду. Ізопіразам і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації WO 2004/035589. Пентіопірад, хімічне найменування (RS)-N-[2-(1,3-диметилбутил)-3-тієніл]-1-метил-3(трифторометил)піразол-4-карбоксамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації EP-A-0 737 682. Боскалід, хімічне найменування 2-хлор-N-(4′-хлорбіфеніл-2-іл)нікотинамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації DE-A 195 31 813. Флуксапіроксад, хімічне найменування 3-(дифторметил)-1-метил-N-(3',4',5'-трифторбіфеніл2-іл)-1H-піразол-4-карбоксамід, і придатний до здійснення спосіб його одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації WO 2005/123690. [2-(2,4-дихлорофеніл)-2-метокси-1-метил-етил]-амід 3-дифторметил-1-метил-1H-пі-разол-4карбонової кислоти перебуває в формі суміші 4-х стереоізомерів. Придатні до здійснення способи його одержання, одержання із застосуванням комерційно доступних вихідних матеріалів описані в публікації WO 2008/148570. Стереоізомери [(1R,2S)-2-(2,4-дихлорофеніл)2-метокси-1-метил-етил]-амід (+)-3-дифторметил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти, [(1S,2R)-2-(2,4-дихлорфеніл)-2-метокси-1-метил-етил]-амід (-)-3-дифторметил-1-метил-1Hпіразол-4-карбонової кислоти, [(1R,2R)-2-(2,4-дихлорофеніл)-2-метокси-1-метил-етил]-амід (-)-3дифторметил-1-метил-1H-піразол-4- карбонової кислоти та [(1S,2S)-2-(2,4-дихлорфеніл)-2метокси-1-метил-етил]-амід (+)-3-дифторометил-1-метил-1H-піразол-4-карбонової кислоти можуть бути відокремлені один від іншого шляхом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) із застосуванням хіральної стаціонарної фази, як описано, наприклад, у публікації WO 2010/000612. Поняття резистентності або стійкості проти абіотичного стресу в рамках винаходу застосовують для позначення різних переважних властивостей рослин, які не пов'язані безпосередньо з відомою пестицидною ефективністю, переважно фунгіцидною ефективністю інгібіторів сукцинатдегідрогенази. Такі переважні властивості виражаються, наприклад, у наведених далі поліпшених характеристиках рослин (i) кращий ріст коренів, а саме площі їх поверхні та глибини, (ii) посилене утворення кореневих паростків або кущіння, (iii) міцніші та продуктивніші кореневі паростки і паростки кущіння, (iv) покращання росту паростків, (v) підвищена стійкість до полягання, (vi) збільшений діаметр основи паростків, 2 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (vii) збільшена площа поверхні листа, (viii) вищий вміст живильних речовин і компонентів, таких як, наприклад, вуглеводні, жири, олії, білки, вітаміни, мінеральні речовини, етерні масла, барвники, волокна, вища якість волокон, більш ранній початок цвітіння, збільшена кількість квітів, зменшений вміст токсичних продуктів, таких як мікотоксини, зменшений вміст залишків або непереважних компонентів будьякого виду, або краща перетравність, (ix) підвищена стабільність при зберіганні зібраного врожаю, (x) підвищена стійкість проти непереважних температур, (xi) підвищена стійкість проти посухи та сухості, а також дефіциту кисню внаслідок надлишку води, (xii) підвищена стійкість проти підвищеного вмісту солі у ґрунті та воді, (xiii) підвищена стійкість проти озонового стресу, (xiv) підвищена переносимість гербіцидів та інших засобів для обробки рослин, (xv) збільшене вбирання води і ефективність фотосинтезу, (xvi) переважні властивості рослин, такі як, наприклад, прискорення або уповільнення визрівання, рівномірніше визрівання, збільшена привабливість для корисних організмів, краще запилення або інші переваги, які добре відомі фахівцям. До таких абіотичних стресових умов можна віднести, наприклад, посуху, холод і спеку, осмотичний стрес, застій вологи, підвищену солоність ґрунту, підвищену концентрацію мінеральних речовин, озонне навантаження, надто інтенсивне освітлення, обмежену кількість азотних та фосфорних живильних речовин. Зокрема, описані переваги відповідного винаходові застосування проявляються при обприскуванні, обробці посівного матеріалу, а також нанесенні шляхом крапельного зрошення (Drip) чи розбризкування (Drench) на рослини і частини рослин або посівний матеріал. Комбінації відповідних інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, зокрема з інсектицидами, фунгіцидами та бактерицидами, також можуть бути застосовані для боротьби з хворобами рослин в рамках винаходу. Тому можливим є також комбіноване застосування відповідних інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, з генетично модифікованими сортами для досягнення підвищеної стійкості проти абіотичних стресорів. У рамках винаходу поняття "рослина" застосовують переважно для позначення рослин, починаючи зі стадії розвитку листа (код стадії BBCH 10 згідно з монографією BBCH Біологічного федерального відомства сільського і лісового господарства, 2-ге видання, 2001 р.). Зокрема, поняття "рослина" в рамках винаходу охоплює також посівний матеріал або паростки. Як відомо, вищеописані різні переважні властивості рослин можна групувати, і застосовувати для позначення відповідних груп загальні поняття. Таким поняттям надані, наприклад, наведені далі найменування: фітотонічний ефект, стійкість проти стресорів, слабкіший стрес рослин, здоров'я рослин, здорові рослини, добрий фізичний стан рослин, ("Plant Fitness"), "Plant Wellness", "Plant Concept", "Vigor Effect", "Stress Shield", захисний щит, "Crop Health", "Crop Health Properties", "Crop Health Products", "Crop Health Management", "Crop Health Therapy", "Plant Health", "Plant Health Properties", "Plant Health Products", "Plant Health Management", "Plant Health Therapy", ефект розквіту ("Greening Effect" або "Re-greening Effect"), "Freshness" або інші поняття, добре відомі фахівцям. У рамках винаходу позитивним впливом на стійкість проти абіотичного стресу без обмежувального характеру називають - принаймні покращання схожості насіння в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %,, - принаймні збільшення врожайності в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні покращання коренеутворення в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні збільшення розміру паростків в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні збільшення площі поверхні листа в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, - принаймні поліпшення сходів у цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, та/або - принаймні збільшення ефективності фотосинтезу в цілому на 5 %, зокрема на 10 %, особливо переважно на 15 %, насамперед на 20 %, причому можуть проявлятися окремі ефекти або довільні комбінації двох чи кількох ефектів. 3 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В одній із форм виконання винаходу може бути, наприклад, нанесення передбачених згідно з винаходом інгібіторів сукцинатдегідрогенази на відповідні оброблювані рослини або частини рослин шляхом обприскування. Передбачене згідно з винаходом нанесення інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, здійснюють переважно в дозах від 0,01 до 3 кг/га, особливо переважно від 0,05 до 2 кг/га, насамперед переважно від 0,1 до 1 кг/га. Окрім цього, згідно з винаходом було встановлено, що у разі застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, відповідна винаходові дія забезпечується незалежно від додавання абсцизової кислоти. Тому в іншій формі виконання винаходу відповідне винаходові застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, здійснюють без додавання абсцизової кислоти. В іншій формі виконання винаходу відповідне винаходові застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, здійснюють у присутності ефективної кількості абсцизової кислоти. В цьому випадку залежно від обставин може виникати синергічний ефект при одночасному застосуванні азолів та абсцизової кислоти. Якщо в рамках винаходу абсцизову кислоту застосовують одночасно з інгібіторами сукцинатдегідрогенази, переважно з біксафеном, наприклад у рамках спільної композиції або рецептури, абсцизову кислоту додають переважно в дозах від 0,01 до 3 кг/га, особливо переважно від 0,05 до 2 кг/га, насамперед переважно від 0,1 до 1 кг/га. Згідно з винаходом інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, залежно від їх фізичних та/або хімічних параметрів можуть бути переведені в традиційні препаративні форми, такі як розчини, емульсії, суспензії, порошки, піни, пасти, грануляти, аерозолі, мікрокапсули в полімерних матеріалах і оболонкових масах для посівного матеріалу, а також композиції для утворення ультрамалооб'ємних (ULV) аерозолів холодним і гарячим способами. Ці композиції можуть бути виготовлені відомими способами, наприклад шляхом змішування активних речовин з розріджувачами, а саме рідкими розчинниками, зрідженими газами, що перебувають під тиском, та/або твердими носіями, в разі необхідності із застосуванням поверхнево-активних речовин, а саме емульгаторів та/або диспергаторів, та/або спінювачів. У разі використання води як розріджувача можуть бути застосовані, наприклад, також допоміжні органічні розчинники. Застосовують переважно такі рідкі розчинники, як ароматичні сполуки, наприклад ксилол, толуол або алкілнафталіни, хлоровані ароматичні сполуки або хлоровані аліфатичні вуглеводні, такі як хлорбензол, хлоретилен або метиленхлорид, аліфатичні вуглеводні, такі як циклогексан або парафіни, наприклад нафтові фракції, спирти, такі як бутанол або гліколь, а також їх етери та естери, кетони, такі як ацетон, метилетилкетон, метилізобутилкетон або циклогексанон, сильнополярні розчинники, такі як диметилформамід та диметилсульфоксид, а також вода. Як зріджені газоподібні розріджувачі або носії застосовують такі рідини, які є газоподібними при нормальній температурі та під нормальним тиском, наприклад аерозольні паливні гази, такі як галогеновуглеводні, а також бутан, пропан, азот і діоксид вуглецю. Як тверді носії застосовують, наприклад, подрібнені природні породи, такі як каоліни, глиноземи, тальк, крейду, кварц, атапульгіт, монтморилоніт або діатомову землю, та подрібнені синтетичні породи, такі як високодисперсна кремнієва кислота, оксид алюмінію і силікати. Застосовуваними твердими носіями для гранулятів є, наприклад, подрібнені та фракціоновані природні породи, такі як кальцит, пемза, мармур, сепіоліт, доломіт, а також синтетичні грануляти з неорганічного та органічного борошна, грануляти з органічного матеріалу, такого як тирса, шкаралупа кокосових горіхів, кукурудзяні качани і стебла тютюнових рослин. Як емульгатори та/або спінювачі застосовують, наприклад, неіоногенні та аніонні емульгатори, такі як естери поліоксіетилену та жирних кислот, етери поліоксіетилену та жирних спиртів, наприклад алкіларилполігліколевий етер, алкілсульфонати, алкілсульфати, арилсульфонати, а також білкові гідролізати. Застосовуваними диспергаторами є, наприклад, лігнінсульфітні луги та метилцелюлоза. У композиціях можуть бути застосовані адгезивні засоби, такі як карбоксиметилцелюлоза, природні та синтетичні порошкоподібні, зернисті або латексоподібні полімери, такі як гуміарабік, полівініловий спирт, полівінілацетат, а також природні фосфоліпіди, такі як кефаліни та лецитини, і синтетичні фосфоліпіди. Іншими добавками можуть бути мінеральні та рослинні жири. Можуть бути застосовані барвники, такі як неорганічні пігменти, наприклад оксид заліза, оксид титану, фероціановий синій, та органічні барвники, такі як алізаринові барвники, азобарвники та металфталоціанінові барвники, а також живильні мікроелементи, такі як солі заліза, марганцю, бору, міді, кобальту, молібдену та цинку. У загальному випадку композиції містять від 0,1 до 95 масових відсотків активної речовини, 4 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 переважно від 0,5 до 90 %. Обробка посівного матеріалу Обробка посівного матеріалу рослин здавна відома і постійно вдосконалюється. Попри це при обробці посівного матеріалу виникають проблеми, які не завжди вдається вирішити задовільно. Тому бажано розробити такі способи захисту посівного матеріалу і проростаючих рослин, які не потребували б додаткового застосування засобів для захисту рослин після сівби чи після появи сходів рослин або принаймні дозволяли б значно зменшити обсяг застосування таких засобів. Також бажано оптимізувати кількість застосовуваної активної речовини настільки, щоб забезпечити якнайкращий захист посівного матеріалу і проростаючих рослин від ураження фітопатогенними грибами і згідно з винаходом відповідно підвищити стійкість рослин проти абіотичних стресорів без пошкодження самих рослин застосовуваною активною речовиною. Зокрема, способи обробки посівного матеріалу мають бути розраховані на використання власних фунгіцидних властивостей або стійкість до абіотичних стресів трансгенних рослин, щоб забезпечити оптимальний захист посівного матеріалу і проростаючих рослин при мінімальній нормі витрати засобів захисту рослин. Тому винахід стосується зокрема також способу обробки посівного матеріалу для підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів, в якому посівний матеріал обробляють інгібітором сукцинатдегідрогенази. Винахід стосується також застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази для обробки посівного матеріалу з метою підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів. Однією з переваг винаходу є те, що внаслідок особливих системних властивостей інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, обробка посівного матеріалу інгібіторами сукцинатдегідрогенази, переважно біксафеном, покращує стійкість проти абіотичних стресорів не лише самого посівного матеріалу, але й проростаючих із нього рослин після появи сходів. Завдяки цьому немає потреби в безпосередній обробці культури на момент сівби або невдовзі по її завершенні. Також слід вважати перевагою те, що інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, можуть бути застосовані зокрема також для обробки трансгенного посівного матеріалу. Інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, придатні для захисту посівного матеріалу будь-яких сортів рослин у сільському господарстві, в теплицях, на лісових угіддях або в садівництві. Зокрема, це стосується посівного матеріалу зернових культур (таких як пшениця, ячмінь, жито, просо та овес), кукурудзи, бавовнику, сої, рису, картоплі, соняшника, бобів, кави, буряку (наприклад цукрового та кормового буряку), арахісу, овочів (таких як томати, огірки, цибуля і салат), трав і декоративних рослин. Особливе значення має обробка посівного матеріалу зернових культур (таких як пшениця, ячмінь, жито та овес), кукурудзи та рису. У рамках винаходу на посівний матеріал наносять інгібітор сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, в чистому вигляді або у формі відповідної композиції. Переважно посівний матеріал обробляють у настільки стабільному стані, в якому його ушкодження в процесі обробки є неможливим. У загальному випадку обробка посівного матеріалу може бути здійснена в будь-який момент часу між збиранням врожаю та сівбою. Зазвичай застосовують посівний матеріал, який відокремлений від рослини і очищений від качанів, шкаралупи, стебел, оболонок, волокон або м'якоті плодів. Наприклад, можна застосовувати посівний матеріал, який був зібраний, очищений і висушений до вологості менше 15 мас. %. Альтернативно може бути застосований також посівний матеріал, який після висушування був, наприклад, оброблений водою і після цього знову висушений. У загальному випадку при обробці посівного матеріалу слід стежити за тим, щоб кількість нанесених на посівний матеріал інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, та/або інших додаткових речовин, була підібрана таким чином, щоб уникнути негативного впливу на проростання посівного матеріалу та пошкодження проростаючої з нього рослини. Це слід враховувати насамперед у разі застосування активних речовин, певні норми витрати яких можуть спричиняти фітотоксичні ефекти. Інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, можуть бути нанесені безпосередньо, тобто без додавання інших компонентів і розбавлення. Як правило, переважним є нанесення на посівний матеріал інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, в формі придатної до застосування композиції. Придатні до застосування композиції та способи обробки посівного матеріалу відомі фахівцям і описані, наприклад, у таких публікаціях: US 4,272,417 A, US 4,245,432 A, US 4,808,430 A, US 5,876,739 A, US 2003/0176428 A1, WO 2002/080675 A1, WO 2002/028186 A2. 5 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Придатні до застосування згідно з винаходом інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, можуть бути переведені у традиційні для протруйників препаративні форми, такі як розчини, емульсії, суспензії, порошки, піни, пульпи або інші оболонкові маси для посівного матеріалу, а також композиції для утворення ультрамалооб'ємних (ULV) аерозолів. Ці композиції виготовляють відомими способами шляхом змішування активних речовин або комбінацій активних речовин зі стандартними додатковими речовинами, наприклад стандартними засобами для розбавлення, а також розчинниками або розріджувачами, барвниками, змочувальними засобами, диспергаторами, емульгаторами, антиспінювачами, консервантами, вторинними згущувальними засобами, клеями, гіберелінами, а також водою. Барвниками, які можуть бути введені до складу придатні до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні застосовувані для подібних цілей барвники. Для цього можуть бути застосовані як мало розчинні у воді пігменти, так і водорозчинні барвники. Як приклади слід вказати відомі барвники Родамін Б (Rhodamin B), червоні пігменти C.I. Pigment Red 112 та C.I. Solvent Red 1. Змочувальними засобами, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин засоби, що покращують змочування. Переважно застосовуваними змочувальними засобами є алкілнафталінсульфонати, такі як діізопропіл- або діізобутилнафталінсульфонати. Диспергаторами та/або емульгаторами, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин неіонні, аніонні та катіонні диспергатори. Переважно придатними до застосування є неіонні чи аніонні диспергатори або суміші неіонних чи аніонних диспергаторів. Придатними до застосування неіонними диспергаторами є насамперед блокспівполімери етиленоксиду та пропіленоксиду, алкілфенолполігліколевий етер, а також тристирилфенол-полігліколевий етер та їх фосфатовані або сульфатовані похідні. Придатними до застосування аніонними диспергаторами є насамперед лігнінсульфонати, солі поліакрилової кислоти і продукти конденсації арилсульфонату з фольмальдегідом. Антиспінювачами, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні застосовувані в композиціях агрохімічних активних речовин засоби, що пригнічують спінювання. Переважно придатними до застосування є антиспінювачі на основі силікону та стеарату магнію. Консервантами, які можуть входити до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні речовини, застосовувані в агрохімічних засобах для подібних цілей. Як приклади слід вказати дихлорофен та геміформаль бензилового спирту. Вторинними згущувачами, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні речовини, застосовувані в агрохімічних засобах для подібних цілей. Переважно застосовують похідні целюлози, похідні акрилової кислоти, ксантан, модифіковані глини та високодисперсну кремнієву кислоту. Клеями, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є всі стандартні зв'язувальні засоби, придатні до застосування в засобах для протруєння. Переважно застосовують полівінілпіролідон, полівінілацетат, полівініловий спирт і тилозу. Гіберелінами, які можуть бути введені до складу придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруєння, є переважно гібереліни A1, A3 (гіберелінова кислота), A4 та A7; особливо переважно використовують гіберелінову кислоту. Гібереліни є відомими речовинами (див. публікацію R. Wegler "Хімія засобів для захисту рослин і боротьби зі шкідниками" (Chemie der Pflanzenschutz-und Schädlingsbekämpfungsmittel), том 2, видавництво Springer, 1970, стор. 401-412). Композиції для протруєння, придатні до застосування згідно з винаходом, можна або безпосередньо, або після попереднього розбавлення водою використовувати для обробки найрізноманітнішого посівного матеріалу. Наприклад, концентрати або виготовлені з них шляхом розбавлення водою композиції можуть бути використані для протруєння посівного матеріалу зернових культур, таких як пшениця, ячмінь, жито, овес і тритикале, а також посівного матеріалу кукурудзи, рису, рапсу, гороху, бобів, бавовника, соняшника і буряку, або посівного матеріалу овочів найрізноманітнішої природи. Придатні до застосування згідно з винаходом засоби для протруєння або їх розбавлені композиції можуть бути застосовані також для протруєння посівного матеріалу трансгенних рослин. При цьому в процесі взаємодії з 6 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 утворюваними внаслідок експресії речовинами можуть виникати також додаткові синергічні ефекти. Для обробки посівного матеріалу придатними до застосування згідно з винаходом композиціями для протруєння або виготовленими з них шляхом додавання води препаративними формами придатні всі зазвичай застосовувані для протруєння змішувачі. Зокрема, для протруєння посівний матеріал закладають у змішувач, додають бажану кількість композицій засобів для протруєння або без розбавлення, або після попереднього розбавлення водою, і перемішують для рівномірного розподілу композиції на посівному матеріалі. В разі необхідності посівний матеріал потім висушують. Норма витрати придатних до застосування згідно з винаходом композицій для протруювання може варіювати в межах широкого діапазону. Вона залежить від відповідного вмісту активних речовин у композиціях, а також від посівного матеріалу. Норми витрати комбінації активних речовин у загальному випадку становлять від 0,001 до 50 г на кілограм посівного матеріалу, переважно від 0,01 до 15 г на кілограм посівного матеріалу. Окрім цього, згідно з винаходом було виявлено, що можливим є застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, в комбінації принаймні з одним добривом, як описано далі, для обробки рослин або їх оточення. Добривами, які згідно з винаходом можуть бути застосовані разом із вищеописаними азольними сполуками, в основному є органічні та неорганічні азотовмісні сполуки, такі як, наприклад, сечовина, продукти конденсації сечовини з формальдегідом, амінокислоти, солі амонію, зокрема нітрати амонію, солі калію (переважно хлориди, сульфати, нітрати), солі фосфорних кислот та/або солі фосфористої кислоти (переважно солі калію та амонію). Зокрема, можуть бути застосовані азотно-фосфорно-калієві (NPK) добрива, тобто добрива, що містять азот, фосфор і калій, вапняно-аміачна селітра, тобто добрива, які містять ще кальцій, сульфат-нітрат амонію (загальна формула (NH4)2SO4 NH4NO3), фосфат амонію та сульфат амонію. Ці добрива взагалі відомі фахівцям, див. також, наприклад, "Енциклопедію промислової хімії Ульмана" (Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry), 5-те видання, том A 10, стор. 323431, видавництво Verlagsgesellschaft, Вайнхайм, 1987 р. Добрива можуть містити також солі мікроелементів (переважно кальцію, сірки, бору, марганцю, магнію, заліза, бору, міді, цинку, молібдену та кобальту) і фітогормони (наприклад вітамін B1 та індол-(III)оцтову кислоту) або їх суміші. Застосовувані згідно з винаходом добрива можуть містити також інші солі, такі як монофосфат амонію (MAP), дифосфат амонію (DAP), сульфат калію, хлорид калію, сульфат магнію. Вміст придатних до застосування вторинних живильних речовин або мікроелементів становить від 0,5 до 5 мас. % відносно загальної маси добрива. Іншими можливими компонентами є засоби для захисту рослин, інсектициди або фунгіциди, регулятори росту або суміші цих речовин. Висновки щодо цього наведені далі. Добрива можуть бути застосовані, наприклад, у формі порошків або гранул різного типу. Проте, добрива можуть бути застосовані також у рідкій формі, розчинені у водному середовищі. В цьому випадку як азотне добриво може бути застосований також розбавлений водний аміак. Інші можливі компоненти добрив описані, наприклад, в "Енциклопедії промислової хімії Ульмана" (Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry), 5-те видання, 1987, том A 10, стор. 363-401, а також у публікаціях DE-A 41 28 828, DE-A 19 05 834 та DE-A 196 31 764. Загальний склад добрив, якими в рамках винаходу можуть бути прості та/або комплексні добрива, наприклад з азоту, калію або фосфору, може варіювати в межах широкого діапазону. В загальному випадку переважним є вміст від 1 до 30 мас. % азоту (переважно від 5 до 20 мас. %), від 1 до 20 мас. % калію (переважно від 3 до 15 мас. %) та від 1 до 20 мас. % фосфору (переважно від 3 до 10 мас. %). Вміст мікроелементів, який у звичайному випадку визначають у частках на мільйон часток, становить переважно від 1 до 1000 м.ч. У рамках винаходу добрива, а також інгібітори сукцинат дегідрогенази, переважно біксафен, можуть бути застосовані одночасно, тобто синхронно. Проте, можна також спочатку застосовувати добрива, а потім інгібітори сукцинат дегідрогенази, переважно біксафен, або спочатку інгібітори сукцинат дегідрогенази, переважно біксафен, а потім добриво. Проте, в разі неодночасного застосування інгібіторів сукцинат дегідрогенази, переважно біксафену, та добрива в рамках винаходу передбачене дотримання функціонального зв'язку між ними, зокрема в межах інтервалу, який становить в загальному випадку 24 години, переважно 18 годин, особливо переважно 12 годин, зокрема 6 годин, насамперед 4 годин, цілком переважно не більше 2 годин. У цілком переважних формах виконання винаходу застосування відповідних винаходові інгібіторів сукцинат дегідрогенази, переважно біксафену, та добрива здійснюють у межах інтервалу, який становить менше однієї години, переважно менше 30 хвилин, особливо переважно менше 15 хвилин. 7 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Застосовувані згідно з винаходом активні речовини, необов'язково в комбінації з добривами, можуть бути застосовані до наведених далі рослин, причому наведений перелік не має обмежувального характеру. Переважними є рослини, які належать до групи, що включає корисні рослини, декоративні рослини, різні види газонних рослин, дерева громадського користування, які застосовують в громадському та приватному секторах як декоративні рослини, та лісонасадження. Поняття "лісонасадження" охоплює дерева, використовувані для виготовлення деревини, целюлози, паперу і продукції з частин дерев. Поняття "корисні рослини", застосовуване в рамках винаходу, охоплює культурні рослини, використовувані для одержання харчових продуктів, кормів, палива або для технічних цілей. До корисних рослин належать, наприклад, такі види рослин: тритикале, дурум (пшениця твердих сортів), дерен, виноград, злаки, наприклад пшениця, ячмінь, жито, овес, хміль, рис, кукурудза та просо; буряк, наприклад цукровий та кормовий буряк; фрукти, наприклад насіннєві плоди, кісточкові плоди та садово-ягідні культури, наприклад яблука, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні та ягоди, наприклад полуниця, малина, ожина; бобові, наприклад боби, сочевиця, горох та соя; олійні культури, наприклад рапс, гірчиця, мак, маслини, соняшник, кокос, рицина, какао та арахіс; баштанні культури, наприклад гарбуз, огірки і дині; волокнисті рослини, наприклад бавовник, льон, коноплі та джут; цитрусові, наприклад апельсини, лимони, грейпфрути та мандарини; різні сорти овочів, наприклад шпинат, (качанний) салат, спаржа, різні види капусти, морква, цибуля, томати, картопля і паприка; рослини сімейства лаврових, наприклад авокадо, кориця, камфорні дерева, або також такі рослини, як тютюн, горіхи, кава, баклажани, цукрова тростина, чай, перець, виноград, хміль, банани, природні каучуконоси, а також декоративні рослини, наприклад квіти, кущі, листяні та хвойні породи дерев. Цей перелік не є обмежувальним. Особливо придатними для застосування відповідного винаходові способу цільовими культурами є такі рослини: овес, жито, тритикале, тверді сорти пшениці, бавовник, баклажани, дерен, насіннєві плоди, кісточкові плоди та садово-ягідні культури, кукурудза, пшениця, ячмінь, огірки, тютюн, виноград, рис, злаки, груші, перець, боби, соя, рапс, томати, паприка, дині, капуста, картопля та яблука. Деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: Abies sp., Eucalyptus sp., Picea sp., Pinus sp., Aesculus sp., Platanus sp., Tilia sp., Acer sp., Tsuga sp., Fraxinus sp., Sorbus sp., Betula sp., Crataegus sp., Ulmus sp., Quercus sp., Fagus sp., Salix sp., Populus sp. Переважними деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: із породи дерев Aesculus: A. hippocastanum, A. pariflora, A. carnea; із породи дерев Platanus: P. aceriflora, P. occidentalis, P. racemosa; із породи дерев Picea: P. abies; із породи дерев Pinus: P. radiate, P. ponderosa, P. contorta, P. sylvestre, P. elliottii, P. montecola, P. albicaulis, P. resinosa, P. palustris, P. taeda, P. flexilis, P. jeffregi, P. baksiana, P. strobes; із породи дерев Eucalyptus: E. grandis, E. globulus, E. camadentis, E. nitens, E. obliqua, E. regnans, E. pilularus. Особливо переважними деревами, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: із породи дерев Pinus: P. radiate, P. ponderosa, P. contorta, P. sylvestre, P. strobes; із породи дерев Eucalyptus: E. grandis, E. globulus та E. camadentis. Прикладами особливо переважних дерев, властивості яких можна покращити відповідним винаходові способом, є, наприклад: кінський каштан, платанові дерева, липа та клен. Винахід також може бути застосований до будь-яких видів рослин (дернові трави, turfgrasses), включаючи "газонні трави холодного сезону" (cool season turfgrasses) та "газонні трави теплого сезону" (warm season turfgrasses). Прикладами газонних трав холодного сезону є сеслерії ("blue grasses"; Poa spp.), такі як "Kentucky bluegrass" (Poa pratensis L.), "rough bluegrass" (Poa trivialis L.), "Canada bluegrass" (Poa compressa L.), "annual bluegrass" (Poa annua L.), "upland bluegrass" (Poa glaucantha Gaudin), "wood bluegrass" (Poa nemoralis L.) та "bulbous bluegrass" (Poa bulbosa L.); польовиці ("bentgrass", "Agrostis spp.), такі як "creeping bentgrass" (Agrostis palustris Huds.), "colonial bentgrass" (Agrostis tenuis Sibth.), "velvet bentgrass" (Agrostis canina L.), "South German Mixed Bentgrass" (Agrostis spp., включаючи Agrostis tenius Sibth., Agrostis canina L. і Agrostis palustris Huds.), та "redtop" (Agrostis alba L.); різні види костриці (вівсяниці) ("Fescues", Festucu spp.), такі як "red fescue" (Festuca rubra L. spp. rubra), "creeping fescue" (Festuca rubra L.), "chewings fescue" (Festuca rubra commutata Gaud.), "sheep fescue" (Festuca ovina L.), "hard fescue" (Festuca longifolia Thuill.), "hair fescue" (Festucа capillata Lam.), "tall fescue" (Festuca arundinacea Schreb.) та "meadow fescue" (Festuca elanor L.); 8 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 різні види райграсу ("ryegrasses", Lolium spp.), такі як "annual ryegrass" (Lolium multiflorum Lam.), "perennial ryegrass" (Lolium perenne L.) та "italian ryegrass" (Lolium multiflorum Lam.); та різні види пирію ("wheatgrasses", Agropyron spp.), наприклад "fairway wheatgrass" (Agropyron cristatum (L.) Gaertn.), "crested wheatgrass" (Agropyron desertorum (Fisch.) Schult.) та "western wheatgrass" (Agropyron smithii Rydb.). Прикладами інших газонних трав холодного сезону (cool season turfgrasses) є "beachgrass" (Ammophila breviligulata Fern.), "smooth bromegrass" (Bromus inermis Leyss.), Schilf ("cattails"), наприклад "Timothy" (Phleum pratense L.), "sand cattail" (Phleum subulatum L.), "orchardgrass" (Dactylis glomerata L.), "weeping alkaligrass" (Puccinellia distans (L.) Parl.) та "crested dog's-tail" (Cynosurus cristatus L.). Прикладами газонних трав теплого сезону є "Bermudagrass" (Cynodon spp. L. C. Rich), "zoysiagrass" (Zoysia spp. Willd.), "St. Augustine grass" (Stenotaphrum secundatum Walt Kuntze), "centipedegrass" (Eremochloa ophiuroides Munro Hack.), "carpetgrass" (Axonopus affinis Chase), "Bahia grass" (Paspalum notatum Flugge), "Kikuyugrass" (Pennisetum clandestinum Hochst. ex Chiov.), "buffalo grass" (Buchloe dactyloids (Nutt.) Engelm.), "Blue gramma" (Bouteloua gracilis (H.B.K.) Lag. ex Griffiths), "seashore paspalum" (Paspalum vaginatum Swartz) та "sideoats grama" (Bouteloua curtipendula (Michx. Torr.)). Газонні трави холодного сезону (сool season turfgrasses) є переважними об'єктами для відповідного винаходові застосування взагалі. Особливо переважними є сеслерії, польовиця та мітлиця ("redtop"), костриця та райграс. Насамперед переважною є польовиця. Особливо переважно згідно з винаходом обробляють рослини комерційно доступних або використовуваних сортів. Поняття "сорти рослин" застосовують для рослин із новими властивостями (англ. Traits), які були одержані традиційними способами вирощування, шляхом мутагенезу або методами рекомбінації ДНК. Згідно з цим культурними рослинами можуть бути рослини, які можуть бути одержані традиційними методами вирощування та оптимізації, або методами біотехнологій та генної інженерії, або комбінаціями цих методів, включаючи трансгенні рослини та сорти рослин, які підпадають або не підпадають під сферу захисту сортових свідоцтв. Таким чином, відповідний винаходові спосіб обробки може бути застосований також до генетично модифікованих організмів (ГМО), наприклад рослин або насіння. Генетично модифікованими (або трансгенними) є рослини, в яких гетерологічний ген стабільно інтегрований у геном. Поняття "гетерологічний ген" означає по суті ген, створений або асембльований поза рослиною, який при введенні в геном клітинного ядра, хлоропласту або мітохондрії надає трансформованій рослині нових або поліпшених агрономічних або інших властивостей за рахунок витиснення відповідного білка або поліпептиду, або пригнічення чи відключення іншого гену чи генів, який чи які існують в рослині (наприклад із застосуванням антисмислової (англ. аntisense) або косупресивної технології або технології на основі РНКінтерференції (RNAi, RNA Interference)). Гетерологічний ген, який існує в геномі, називають також трансгеном. Трансген, властивості якого визначені його специфічним положенням у геномі рослини, називають трансформаційною або трансгенною подією (англ. еvent). До рослин і сортів рослин, переважно оброблюваних згідно з винаходом, віднесені усі рослини, що мають комплекс спадкових чинників, які надають цим рослинам особливо переважних, корисних ознак (причому однаково, було це досягнуто шляхом селекції та/або біотехнологій). Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, стійкі до одного чи кількох абіотичних стресорів. До абіотичних стресових умов можуть бути віднесені, наприклад, посуха, холод і спека, осмотичний стрес, застій вологи, підвищена солоність ґрунту, посилений вплив мінеральних речовин, озонне навантаження, надто інтенсивне освітлення, обмежена кількість азотних та фосфорних живильних речовин або відсутність тіні. Рослинами і сортами рослин, які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, що відрізняються підвищеною врожайністю. Підвищена врожайність таких рослин може бути зумовлена, наприклад, поліпшеними параметрами фізіології, росту і розвитку рослин, такими як ефективність використання і утримання води, покращання засвоєння азоту та асиміляції вуглецю, інтенсифікація фотосинтезу, підвищена активність проростання і прискорене визрівання. Крім цього, покращання будови рослин (у стресових та нестресових умовах) може впливати на врожайність, у тому числі на прискорення початку фази цвітіння, контроль цвітіння для одержання гібридного посівного матеріалу, швидкорослість ростків, висоту рослин, кількість і довжину міжвузль, ріст коренів, розмір насінин, плодів, стручків, кількість стручків або колосків, кількість насінин у стручку або колосі, масу насінин, збільшення 9 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 наповненості насінин, зменшення випадіння насінин та розтріскування стручків, а також підвищену стійкість рослин до полягання. Іншими ознаками високої врожайності є склад насінин, а саме вміст вуглеводнів, білків, жирів та склад жирів, поживність, зменшення вмісту сполук, які не мають живильної цінності, поліпшена придатність до обробки і зберігання. Рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є гібридні рослини, які вже проявляють ознаки гетерозису чи гетерозисного ефекту, наслідком чого в загальному випадку є підвищення врожайності, швидкорослості, покращання здоров'я рослин і збільшення їх стійкості до біотичних та абіотичних стресових чинників. Такі рослини зазвичай одержують, схрещуючи виведену шляхом інцухту андростерильну батьківську лінію (жіночий партнер при схрещуванні) з іншою виведеною шляхом інцухту андрофертильною батьківською лінією (чоловічий партнер при схрещуванні). Зазвичай збирають врожай гібридного посівного матеріалу андростерильних рослин і продають репродуценту. Андростерильні рослини (наприклад, кукурудзи) іноді можуть бути одержані шляхом видалення волотей (тобто механічного видалення чоловічих статевих органів чи квіток), проте зазвичай андростерильність ґрунтується на генетичних детермінантах у геномі рослини. В цьому випадку, насамперед якщо бажаний продукт, який хочуть отримати як врожай від гібридних рослин, є насінням, зазвичай доцільно забезпечувати повне відновлення андрофертильності у гібридних рослинах, які містять відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти. Для цього необхідно забезпечити, щоб чоловічі партнери при схрещуванні мали відповідні гени, відповідальні за відновлення фертильності, здатні відновлювати андрофертильність у гібридних рослинах, які містять генетичні детермінанти, відповідальні за андростерильність. Відповідальні за андростерильність детермінанти можуть бути локалізовані в цитоплазмі. Приклади цитоплазматичної андростерильності (ЦАС) описані, наприклад. для видів капусти (Brassica) (WO 1992/005251, WO 1995/009910, WO 1998/27806, WO 2005/002324, WO 2006/021972 та US 6,229,072). Проте, відповідальні за андростерильність генетичні детермінанти можуть бути локалізовані також у геномі клітинного ядра. Андростерильні рослини можуть також бути одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії. Особливо доцільний спосіб одержання андростерильних рослин описаний у публікації WO 89/10396, причому, наприклад, рибонуклеазу, таку як барназу, селективно експримують у клітинах тапетуму тичинок. В цьому випадку фертильність може бути відновлена шляхом експресії інгібітору рибонуклеази, такого як барстар, у клітинах тапетуму (наприклад, WO 1991/002069). Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є толерантні до гербіцидів рослини, тобто рослини, які були зроблені толерантними до одного або кількох конкретних гербіцидів. Такі рослини можуть бути одержані або шляхом генетичної трансформації, або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що надає їм відповідну толерантність до гербіцидів. Толерантними до гербіцидів рослинами є, наприклад, толерантні до гліфосатів рослини, тобто рослини, які були зроблені толерантними до гербіциду гліфосат або його солей. Наприклад, толерантні до гліфосату рослини можна одержувати шляхом трансформації рослини за допомогою гену, який кодує фермент 5-енолпірувілшикімат-3-фосфатсинтазу (ЕПШФС). Прикладами таких ЕПШФС-генів є ген AroA (мутант CT7) бактерії Salmonella typhimurium (Comai et al., Science (1983), 221, 370-371), ген CP4 бактерії Agrobacterium sp. (Barry et al., Curr. Topics Plant Physiol. (1992), 7, 139-145), гени, які кодують ЕПШФС з петунії (Shah et al., Science (1986), 233, 478-481), ЕПШФС з томату (Gasser et al., J. Biol. Chem. (1988), 263, 4280-4289) або ЕПШФС з дагуси (WO 2001/66704). Може бути застосована також мутована ЕПШФС, як це описано, наприклад, у публікаціях EP-A 0837944, WO 2000/066746, WO 2000/066747 або WO 2002/026995. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом експримації гену, який кодує фермент гліфосат-оксидоредуктазу, як описано в публікаціях US 5,776,760 та US 5,463,175. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом експримації гену, який кодує фермент гліфосат-ацетилтрансферазу, як описано, наприклад, у публікаціях WO 2002/036782, WO 2003/092360, WO 2005/012515 та WO 2007/024782. Толерантні до гліфосатів рослини можуть бути одержані також шляхом селекції рослин, які містять природні мутації вищезазначених генів, як описано, наприклад, у публікаціях WO 2001/024615 або WO 2003/013226. Іншими резистентними до гербіцидів рослинами є, наприклад, рослини, що були зроблені толерантними до гербіцидів, які інгібують фермент глутамінсинтазу, такі як біалафос, фосфінотрицин або глуфосинат. Такі рослини можуть бути одержані шляхом експресії ферменту, який детоксикує гербіцид або мутант ферменту глутамінсинтаза, що є стійким до інгібування. Таким ефективним детоксикуючим ферментом є, наприклад, фермент, що містить 10 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ген, який кодує фосфінотрицин-ацетилтрансферазу (наприклад, bar або pat ген, виділений із грибів роду Streptomyces). Рослини, в яких відбувається експресія екзогенної фосфінотрицинацетилтрансферази, описані, наприклад, у публікаціях US 5,561,236; US 5,648,477; US 5,646,024; US 5,273,894; US 5,637,489; US 5,276,268; US 5,739,082; US 5,908,810 та US 7,112,665. Іншими толерантними до гербіцидів рослинами є також рослини, що були зроблені толерантними до гербіцидів, які пригнічують фермент гідроксифенілпіруватдіоксигеназу (ГФПД). Гідроксифенілпіруватдіоксигенази є ферментами, що каталізують реакцію, в процесі здійснення якої пара-гідроксифенілпіруват (ГФП) перетворюється на гомогентизат. Рослини, які є толерантними до інгібіторів ГФПД, можуть бути трансформовані за допомогою гену, який кодує природний резистентний фермент ГФПД, або гену, який кодує мутований фермент ГФПД, як описано в публікаціях WO 1996/038567, WO 1999/024585 та WO 1999/024586. Толерантність до інгібіторів ГФПД може бути досягнута також шляхом трансформації рослин за допомогою генів, що кодують певні ферменти, які уможливлюють утворення гомогентизату попри пригнічення природного ферменту ГФПД інгібіторами ГФПД. Такі рослини і гени описані в публікаціях WO 1999/034008 та WO 2002/36787. Толерантність рослин до інгібіторів ГФПД можна покращити також шляхом додаткового трансформування рослин за допомогою гену, що кодує ГФПДтолерантний фермент, із застосуванням гену, що кодує фермент префенатдегідрогеназу, як описано в публікації WO 2004/024928. Іншими резистентними до гербіцидів рослинами є рослини, які були зроблені толерантними до інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС). До відомих інгібіторів АЛС належать, наприклад, сульфонілсечовина, імідазолінон, триазолопіримідин, піримідинілокси(тіо)бензоат та/або гербіциди на основі сульфоніламінокарбоніл-триазолінону. Відомо, що різні мутації у ферменті АЛС (відомому також як синтаза ацетогідрокислоти, АГКС) надають рослинам толерантності до різних гербіцидів чи груп гербіцидів, як це описано, наприклад, у публікаціях Tranel & Wright, Weed Science (2002), 50, 700-712, а також US 5,605,011, US 5,378,824, US 5,141,870 та US 5,013,659. Одержання рослин, толерантних до сульфонілсечовини, і рослин, толерантних до імідазолінону, описано в публікаціях US 5,605,011; US 5,013,659; US 5,141,870; US 5,767,361; US 5,731,180; US 5,304,732; US 4,761,373; US 5,331,107; US 5,928,937 та US 5,378,824, а також у міжнародній патентній заявці WO 1996/033270. Інші толерантні до імідазолінону рослини описані також, наприклад, у публікаціях WO 2004/040012, WO 2004/106529, WO 2005/020673, WO 2005/093093, WO 2006/007373, WO 2006/015376, WO 2006/024351 та WO 2006/060634. Інші речовини, толерантні до сульфонілсечовини та імідазолінону, описані також у публікації WO 2007/024782. Інші рослини, толерантні до імідазолінону та/або сульфонілсечовини, можуть бути одержані шляхом індукованого мутагенезу, селекції клітинних культур у присутності гербіциду або шляхом мутаційної селекції, як це описано, наприклад, стосовно сої в публікації US 5,084,082, стосовно рису в публікації WO 1997/41218, стосовно цукрового буряка в публікаціях US 5,773,702 та WO 1999/057965, стосовно салату в публікації US 5,198,599 або стосовно соняшника в публікації WO 2001/065922. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є стійкі до ушкодження комахами трансгенні рослини, тобто рослини, які були зроблені стійкими до ураження певними цільовими комахами. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або селекції рослин, що містять мутацію, яка надає такої стійкості до ураження комахами. Поняття "стійка до ураження комахами трансгенна рослина" охоплює в цьому зв'язку всі рослини, які містять принаймні один трансген, що включає послідовність кодів, яка кодує зазначені далі білки: 1) інсектицидний кристалічний білок із Bacillus thuringiensis або його інсектицидну частину, такі як, наприклад, інсектицидні кристалічні білки, описані в публікаціях Crickmore et al., Microbiology and Molecular Biology Reviews (1998), 62, 807-813, Crickmore et al. (2005), номенклатура токсинів Bacillus thuringiensis, з якою можна ознайомитися в режимі он-лайн за адресою: http://www.lifesci.sussex.ac.uk/Home/Neil_Crickmore/Bt/, або їх інсектицидні частини, наприклад білки Cry-класів Cry1Ab, Cry1Ac, Cry1F, Cry2Ab, Cry3Ae або Cry3Bb, або їх інсектицидні частини; або 2) кристалічний білок із Bacillus thuringiensis або його частину, що в присутності другого, іншого кристалічного білка з Bacillus thuringiensis або його частини проявляє інсектицидну дію, такий як бінарний токсин, що складається з кристалічних білків Cy34 та Cy35 (Moellenbeck et al., 11 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Nat. Biotechnol. (2001), 19, 668-72; Schnepf et al., Applied Environm. Microb. (2006), 71, 17651774); або 3) інсектицидний гібридний білок, який включає частини двох різних інсектицидних кристалічних білків із Bacillus thuringiensis, як, наприклад, гібрид білків за попереднім пунктом 1) або гібрид білків за попереднім пунктом 2), наприклад білок Cry1A.105, який синтезується трансгенною кукурудзою, трансформаційна подія MON98034 (WO 2007/027777); або 4) білок за будь-яким із попередніх пунктів 1) - 3), в якому кілька, зокрема від 1 до 10 амінокислот заміщені однією іншою амінокислотою для досягнення вищої інсектицидної ефективності проти цільового виду комах та/або розширення спектру дії на відповідні цільові види комах, та/або внаслідок змін, які були індуковані в кодуючій ДНК в процесі клонування або трансформації, такі як білок Cry3Bb1 у трансгенній кукурудзі, трансформаційна подія MON863 або MON88017, або білок Cry3A у трансгенній кукурудзі, трансформаційна подія MIR 604; або; 5) інсектицидний секретований білок із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, або його інсектицидну частину, такий як вегетативні інсектицидні білки (vegetative insekticidal proteins, VIP), наведені в переліку на сайті в мережі Інтернет http://www.lifesci.sussex.ac. uk/Home/Neil_Crickmore/Bt/vip.html, наприклад білки класу VIP3Aa; або 6) секретований білок із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, який в присутності другого секретованого білка з Bacillus thuringiensis або B. cereus діє як інсектицид, такий як бінарний токсин, що складається з білків VIP1A та VIP2A (WO 1994/21795); або 7) інсектицидний гібридний білок, що включає частини різних секретованих білків із Bacillus thuringiensis або Bacillus cereus, такий як гібрид білків за попереднім пунктом 1) або гібрид білків за попереднім пунктом 2); або 8) білок за будь-яким із попередніх пунктів 1) - 3), в якому кілька, зокрема від 1 до 10 амінокислот замінені однією іншою амінокислотою для досягнення вищої інсектицидної ефективності проти цільового виду комах та/або розширення спектру дії на відповідний цільовий вид комах, та/або внаслідок змін, які були індуковані в кодуючій ДНК в процесі клонування або трансформації (причому кодування інсектицидного білка зберігається), такий як білок VIP3Aa у трансгенному бавовнику, трансформаційна подія COT 102. Самозрозуміло, до стійких до ураження комахами трансгенних рослин у рамках винаходу віднесені також усі рослини, що містять комбінацію генів, які кодують білки одного з вищезазначених класів від 1 до 8. В одній із форм виконання винаходу стійка до ураження комахами рослина містить більше одного трансгена, який кодує білок одного з вищезазначених класів від 1 до 8, для розширення спектру дії на відповідні цільові види комах або уповільнення процесу розвитку стійкості комах до інсектицидних властивостей рослин за рахунок застосування різних білків, які є отруйними саме для цього цільового виду комах, проте розрізняються за механізмом дії, наприклад блокуванням різних рецепторів комах. Рослини або сорти рослин (одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є толерантними до абіотичних стресових чинників. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або селекції рослин, що містять мутацію, яка надає відповідної стійкості до стресів. До особливо корисних рослин, толерантних до стресів, належать: a. Рослини, що містять трансген, спроможний зменшувати експресію та/або активність гену полі(AДФ-рібозо)полімерази (ПАPП) у клітинах рослин або рослинах, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2000/004173 або EP 04077984.5 чи EP 06009836.5. b. Рослини, що містять трансген, стимулюючий розвиток толерантності до стресових чинників, спроможний зменшувати експресію та/або активність кодуючого полі(АДФ-рібозо)глікогідролазу (ПАРГ) гену рослин або клітин рослин, як це описано, наприклад, у публікації WO 2004/090140; c. Рослини, що містять трансген, стимулюючий розвиток толерантності до стресових чинників, який кодує в рослинах функціональний фермент відновлення біосинтезу нікотинамідаденін-нуклеотиду, в тому числі нікотинамідази, нікотинатфосфорібозилтрансферази, нікотинат-моно-нуклеотид-аденілтрансферази, нікотинамід-аденіндинуклеотид-синтетази або нікотинамід-фосфорібозилтрансферази, як це описано, наприклад, у публікаціях EP 04077624.7 або WO 2006/133827 чи PCT/EP07/002433. Рослини або сорти рослин (одержані методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, характеризуються зміненою кількістю, якістю та/або придатністю зібраного врожаю до зберігання, та/або зміненими характеристиками певних складових зібраного врожаю, наприклад: 1) Трансгенні рослини, що синтезують модифікований крохмаль, хіміко-фізичні параметри якого, зокрема вміст амілози або співвідношення між амілозою та амілопектином, ступінь 12 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розгалуження, середня довжина ланцюга, розподіл бічних ланцюгів, динаміка в'язкості, міцність гелю, розмір та/або морфологія зерен змінені порівняно з крохмалем, синтезованим у клітинах або рослинах диких типів, таким чином, що цей модифікований крохмаль виявляється краще придатним для застосування в окремих галузях. Ці трансгенні рослини, що синтезують модифікований крохмаль, описані, наприклад, у публікаціях EP 0571427, WO 1995/004826, EP 0719338, WO 1996/15248, WO 1996/19581, WO 1996/27674, WO 1997/11188, WO 1997/26362, WO 1997/32985, WO 1997/42328, WO 1997/44472, WO 1997/45545, WO 1998/27212, WO 1998/40503, WO 99/58688, WO 1999/58690, WO 1999/58654, WO 2000/008184, WO 2000/008185, WO 2000/28052, WO 2000/77229, WO 2001/12782, WO 2001/12826, WO 2002/101059, WO 2003/071860, WO 2004/056999, WO 2005/030942, WO 2005/030941, WO 2005/095632, WO 2005/095617, WO 2005/095619, WO 2005/095618, WO 2005/123927, WO 2006/018319, WO 2006/103107, WO 2006/108702, WO 2007/009823, WO 2000/22140, WO 2006/063862, WO 2006/072603, WO 2002/034923, EP 06090134.5, EP 06090228.5, EP 06090227.7, EP 07090007.1, EP 07090009.7, WO 2001/14569, WO 2002/79410, WO 2003/33540, WO 2004/078983, WO 2001/19975, WO 1995/26407, WO 1996/34968, WO 1998/20145, WO 1999/12950, WO 1999/66050, WO 1999/53072, US 6,734,341, WO 2000/11192, WO 1998/22604, WO 1998/32326, WO 2001/98509, WO 2001/98509, WO 2005/002359, US 5,824,790, US 6,013,861, WO 1994/004693, WO 1994/009144, WO 1994/11520, WO 1995/35026 та WO 1997/20936. 2) Tрансгенні рослини, що синтезують некрохмальні вуглеводневі полімери або некрохмальні вуглеводневі полімери, характеристики яких порівняно з рослинами вихідних типів змінені без генетичної модифікації. Прикладами є рослини, що виробляють поліфруктозу, зокрема типу інуліну та левану, як це описано, наприклад, у публікаціях EP 0663956, WO 1996/001904, WО 1996/021023, WO 1998/039460 та WO 1999/024593, рослини, що виробляють альфа-1,4-глюкани, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 1995/031553, US 2002/031826, US 6,284,479, US 5,712,107, WO 1997/047806, WO 1997/047807, WO 1997/047808 та WO 2000/14249, рослини, що виробляють альфа-1,6-розгалужені альфа-1,4-глюкани, як це описано, наприклад, у публікації WO 2000/73422, і рослини, що виробляють альтернан, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2000/047727, EP 06077301.7, US 5,908,975 та EP 0728213. 3) Трансгенні рослини, які виробляють гіалуронан, як це описано, наприклад, у публікаціях WO 2006/032538, WO 2007/039314, WO 2007/039315, WO 2007/039316, JP 2006/304779 та WO 2005/012529. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини бавовника зі зміненими властивостями волокон. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що надає такі змінені властивості волокнам; до них належать: a) рослини бавовника, які містять змінену форму генів целюлозосинтази, як описано в публікації WO 1998/000549, b) рослини бавовника, які містять змінену форму rsw2- або rsw3-гомологів нуклеїнових кислот, як описано в публікації WO 2004/053219; c) рослини бавовника з підвищеною експресією сахарозофосфатсинтази, як описано в публікації WO 2001/017333; d) рослини бавовника з підвищеною експресією сахарозосинтази, як описано в публікації WO 02/45485; e) рослини бавовника, у яких змінений момент керування процесом пропускання плазмодесмами у основи волокнини, наприклад внаслідок зменшення кількості волоконноселективної ß-1,3-глюканази, як описано в публікації WO 2005/017157; f) рослини бавовника зі зміненою реакційною здатністю волокон, наприклад шляхом експресії гена N-ацетилглюкозамінотрансферази, в тому числі також nodC, та генів хітинсинтази, як описано в публікації WO 2006/136351. Рослинами або сортами рослин (одержаними методами біотехнології рослин, зокрема генної інженерії), які також можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рапс або споріднені рослини з роду капусти (Brassica) зі зміненим складом олії. Такі рослини можуть бути одержані шляхом генетичної трансформації або шляхом селекції рослин, які містять мутацію, що спричиняє такі зміни складу олії; до них належать: a) рослини рапсу, що виробляють олію зі збільшеним вмістом масляних кислот, як це описано, наприклад, у публікаціях US 5,969,169, US 5,840,946 або US 6,323,392, або US 6,063, 947; b) рослини рапсу, що виробляють олію зі зменшеним вмістом ліноленової кислоти, як це описано, наприклад, у публікаціях US 6,270828, US 6,169,190 або US 5,965,755. 13 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 c) рослини рапсу, що виробляють олію з низьким вмістом насичених жирних кислот, як це описано, наприклад, у публікації US 5,434,283. Особливо корисними трансгенними рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, які містять один чи кілька генів, що кодують один чи кілька токсинів, а саме трансгенні рослини, які реалізують через торговельну мережу за фірмовими найменуваннями: YIELD GARD (наприклад кукурудза, бавовник, соя), KnockOut (наприклад кукурудза), BiteGard (наприклад кукурудза), BT-Xtra (наприклад кукурудза), StarLink  (наприклад кукурудза), Bollgard (бавовник), Nucotn (бавовник), Nucotn 33B (бавовник), NatureGard (наприклад кукурудза), Protecta  та NewLeaf (картопля). Прикладами стійких до гербіцидів рослин є сорти кукурудзи, бавовника та сої, які реалізують через торговельну мережу ® за фірмовими найменуваннями: Roundup Ready (стійкість до гліфосатів, наприклад кукурудза, ® ® бавовник, соя), Liberty Link (стійкість до фосфінотрицину, наприклад рапс), IMI (стійкість до ® імідазолінонів) та STS (стійкість до сульфонілсечовини, наприклад кукурудза). Стійкими до гербіцидів (вирощеними традиційними способами як стійкі до гербіцидів) рослинами є також ® сорти, які реалізують через торговельну мережу за найменуванням Clearfield (наприклад кукурудза). Особливо корисними трансгенними рослинами, які можуть бути оброблені згідно з винаходом, є рослини, що містять трансформаційну подію або комбінацію трансформаційних подій, і включені, наприклад, у бази даних відповідних національних або регіональних відомств (див., наприклад, http://gmoinfo.jrc.it/gmp_browse.aspx та http://www.agbios.com/dbase.php). Композиції: Відповідні винаходу інгібітори сукцинатдегідрогенази, зокрема біксафен, можуть бути застосовані у формі комерційно доступних композицій, а також виготовлених із цих композицій форм застосування в суміші з іншими активними речовинами, такими як інсектициди, атрактанти, стерилянти, бактерициди, акарициди, нематоциди, фунгіциди, регулятори росту, гербіциди, антидоти, добрива або хімічні сигнальні речовини (англ. Semiochemicals). Окрім цього, описана позитивна дія інгібіторів сукцинатдегідрогенази, переважно біксафену, на власні сили опору рослин може бути посилена шляхом додаткової обробки інсектицидними, фунгіцидними або бактерицидними речовинами. Переважними моментами часу для застосування азольних сполук з метою підвищення стійкості проти абіотичного стресу є обробка ґрунту, стовбурів та/або листя з дотриманням дозволених норм витрати. Відповідні винаходу інгібітори сукцинатдегідрогенази, переважно біксафен, у загальному випадку можуть бути застосовані окрім цього в формі комерційно доступних композицій, а також виготовлених із цих композицій форм застосування в суміші з іншими активними речовинами, такими як інсектициди, атрактанти, стерилянти, акарициди, нематоциди, фунгіциди, регулятори росту або гербіциди. Особливо придатними до застосування компонентами сумішей є, наприклад, наведені далі: Фунгіциди: Інгібітори синтезу нуклеїнової кислоти, такі як, наприклад, беналаксил, беналаксил-M, бупіримат, хіралаксил, клозилакон, диметиримол, етиримол, фуралаксил, гімексазол, металаксил, металаксил-M, офурас, оксадиксил, оксолінова кислота; Інгібітори мітозу та ділення клітин, такі як, наприклад, беноміл, карбендазим, діетофенкарб, фуберидазол, пенцикурон, тіабендазол, тіофанат-метил, зоксамід; Інгібітори комплексу І / ІІ дихального ланцюгу, такі як, наприклад, дифлуметорим, біксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, флуопірам, флутоланіл, фураметпір, мепроніл, оксикарбоксин, пентіопірад, тифлузамід, N-[2-(1,3-диметилбутил)феніл]-5-фтор-1,3-диметил-1H-піразол-4карбоксамід; Інгібітори комплексу ІІІ дихального ланцюгу, такі як, наприклад, амізулбром, азоксистробін, ціазофамід, димоксистробін, енестробін, фамоксадон, фенамідон, флуоксастробін, крезоксимметил, метоміностробін, орисастробін, піраклостробін, пірибенкарб, пікоксистробін, трифлоксистробін; Деструктори, такі як, наприклад, динокап, флуазинам; Інгібітори синтезу ATФ, такі як, наприклад, фентинацетат, фентинхлорид, фентингідроксид, силтіофам; Інгібітори біосинтезу амінокислот і протеїну, такі як, наприклад, андоприм, бластицидин-S, ципродиніл, казугаміцин, казугаміцину гідрохлориду гідрат, мепаніпірим, піриметаніл; Інгібітори сигнальної трансдукції, такі як, наприклад, фенпіклоніл, флудіоксоніл, квіноксифен; 14 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Інгібітори синтезу жирів та мембран, такі як, наприклад, хлозолінат, іпродіон, процимідон, вінклозолін, ампропілфос, ампропілфос-калій, едифенфос, іпробенфос (ІБФ), ізопротіолан, піразофос, толклофос-метил, біфеніл, йодокарб, пропамокарб, пропамокарб гідрохлорид; Інгібітори біосинтезу ергостеролу, такі як, наприклад, фенгексамід, азаконазол, бітертанол, бромуконазол, диклобутразол, дифеноконазол, диніконазол, диніконазол-M, етаконазол, фенбуконазол, флуквінконазол, флузілазол, флутріафол, фурконазол, фурконазол-цис, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, міклобутаніл, паклобутразол, пенконазол, пропіконазол, сімеконазол, спіроксамін, тебуконазол, тріадимефон, тріадименол, тритиконазол, уніконазол, воріконазол, імазаліл, імазалілсульфат, окспоконазол, фенаримол, флурпримідол, нуаримол, пірифенокс, трифорин, пефуразоат, прохлораз, трифлумізол, вініконазол, алдиморф, додеморф, додеморфацетат, фенпропіморф, тридеморф, фенпропідин, спіроксамин, нафтилін, пірибутикарб, тербінафін; Інгібітори синтезу клітинних стінок, такі як, наприклад, бентіавалікарб, біалафос, диметоморф, флуморф, іпровалікарб, поліоксинс, поліоксорим, валідаміцин A; Інгібітори біосинтезу меланіну, такі як, наприклад, капропамід, диклоцимет, феноксаніл, фталід, піроквілон, трициклазол; Індуктори резистентності, такі як, наприклад, ацибензолар-S-метил, пробеназол, тіадиніл; Інгібітори широкого спектру дії (Multisite), такі як, наприклад, каптафол, каптан, хлороталоніл, солі міді, такі як: гідроксид міді, нафтенат міді, оксихлорид міді, сульфат міді, оксид міді, оксин-мідь та бордоська суміш, дихлофлуанід, дитіанон, додин, вільні основи, що не містять додину, фербам, фолпет, фторофолпет, гуазатин, гуазатинацетат, іміноктадин, іміноктадиналбесилат, іміноктадинтриацетат, манкупфер, манкоцеб, манеб, метирам, метирам цинк, пропінеб, сірка та сірчані препарати, які містять полісульфід кальцію, тирам, толілфлуанід, цинеб, цирам; Фунгіциди, механізм дії яких невідомий, такі як, наприклад, амібромдол, бентіазол, бетоксазин, капсиміцин, карвон, хінометіонат, хлоропікрин, куфранеб, цифлуфенамід, цимоксаніл, дазомет, дебакарб, дикломезин, дихлорофен, диклоран, дифензокват, дифензокват метилсульфат, дифеніламін, етабоксам, феримзон, флуметовер, флусульфамід, флуопіколід, фторімід, фосатил-алюміній, гексахлоробензол, 8-гідрокси-хінолінсульфат, іпродіон, ірумаміцин, ізотіаніл, метасульфокарб, метрафенон, метил ізотіоціанат, мілдіоміцин, натаміцин, нікелю диметилдитіокарбамат, нітротал-ізопропіл, октилінон, оксамокарб, оксифентіїн, пентахлорофенол і солі, 2-фенілфенол і солі, піпералін, пропанозин-натрій, проквіназид, піролнітрин, квінтоцен, теклофталам, текнацен, тріазоксид, трихламід, зариламід та 2,3,5,6-тетрахлор-4-(метилсульфоніл)-піридин, N-(4-хлор-2-нітрофеніл)-N-етил-4-метилбензенесульфонамід, 2-аміно-4-метил-N-феніл-5-тіазол-карбоксамід, 2-хлор-N-(2,3-дигідро1,1,3-триметил-1H-інден-4-іл)-3-піридинкарбокс--амід, 3-[5-(4-хлорфеніл)-2,3диметилізоксазолідин-3-іл]піридин, цис-1-(4-хлорфеніл)-2-(1H-1,2,4-триазол-1-іл)циклогептанол, 2,4-дигідро-5-метокси-2-метил-4-[[[[1-[3-(трифтороме-тил)-феніл]-етиліден]аміно]-окси]-метил]-феніл]-3H-1,2,3-триазол-3-он (185336-79-2), метил 1-(2,3-дигідро-2,2диметил-1H-інден-1-іл)-1H-імідазол-5-карбоксилат, 3,4,5-трихлор-2,6-піридиндикарбонітрил, метил 2-[[[циклопропіл[(4-метоксифеніл) іміно]метил]тіо]-метил]-.альфа.-(метоксиметилен)бензацетат, 4-хлор-альфа-пропінілокси-N-[2-[3-метокси-4-(2-пропінілокси)феніл]етил]бензацетамід, 2S)-N-[2-[4-[[3-(4-хлорофеніл)-2-пропініл]-окси]-3-метоксифеніл]етил]-3-метил-2[(метил-сульфоніл)аміно]-бутанамід, 5-хлор-7-(4-метилпіперидин-1-іл)-6-(2,4,6-трифторофеніл)[1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин, 5-хлор-6-(2,4,6-трифторофеніл)-N-[(1R)-1,2,2-триметилпропіл] [1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин-7-амін, 5-хлор-N-[(1R)-1,2-диметил-пропіл]-6-(2,4,6трифторофеніл) [1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідин-7-амін, N-[1-(5-бром-3-хлоропіридин-2-іл)етил]2,4-дихлоронікотинамід, N-(5-бром-3-хлорпіридин-2-іл)ме-тил-2,4-дихлор-нікотинамід, 2-бутокси6-йод-3-пропіл-бензо-піранон-4-он, N-{(Z)-[(циклопропілметокси)іміно][6-(дифторметокси)-2,3дифторфеніл]-метил}-2-бензацет-амід, N-(3-етил-3,5,5-триметил-циклогексил)-3-форміламіно-2гідрокси-бензамід, 2-[[[[1-[3(1-фтор-2-фенілетил)окси]феніл] етиліден]аміно]окси]метил]-альфа(метоксі-іміно)-N-метил-альфаE-бензацетамід, N-{2-[3-хлор-5-(трифторметил)-піридин-2-іл]етил}-2-(трифторометил)бензамід, N-(3',4'-дихлор-5-фторбіфеніл-2-іл)-3-(дифтор-метил)-1метил-1H-піразол-4-карбоксамід, N-(6-метокси-3-піридиніл)-цикло-пропан карбо-ксамід, 1-[(4метоксифенокси)метил]-2,2-диметилпропіл-1H-імідазол-1-карбонова кислота, O-[1-[(4метоксифенокси)метил]-2,2-диметилпропіл]-1H-імідазол-1-тіокарбонова кислота, 2-(2-{[6-(3хлор-2-метилфенокси)-5-фторпіримідин-4-іл]окси}феніл)-2-(метоксііміно)-N-ме-тилацетамід; Бактерициди: 15 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Бронопол, дихлорофен, нітрапірин, диметилдитіокарбамат натрію, казугаміцин, октилінон, фуранкарбонова кислота, окситетрациклін, пробеназол, стрептоміцин, теклофталам, сульфат міді та інші композиції, які містять мідь; Інсектициди / акарициди / нематоциди: Інгібітори ацетилхолінестерази (AХE); Карбамати, наприклад аланікарб, алдикарб, алдоксикарб, аліксикарб, амінокарб, бендіокарб, бенфуракарб, буфенкарб, бутакарб, бутокарбоксим, бутоксикарбоксим, карбарил, карбофуран, карбосульфан, клоетокарб, диметилан, етіофенкарб, фенобукарб, фенотіокарб, форметанат, фуратіокарб, ізопрокарб, метам-натрій, метіокарб, метоміл, метолкарб, оксаміл, піримікарб, промекарб, пропоксур, тіодикарб, тіофанокс, триметакарб, XMC, ксилілкарб, триазамат; Органофосфати, наприклад ацефат, азаметифос, азинфос (-метил, -етил), бромофос-етил, бромфенвінфос (-метил), бутатіофос, кадусафос, карбофенотіон, хлоретоксифос, хлорфенвінфос, хлормефос, хлорпірифос (-метил/-етил), кумафос, ціанофенфос, ціанофос, хлорфенвінфос, деметон-S-метил, деметон-S-метилсульфон, діаліфос, діазинон, дихлофентіон, дихлорвос/ДДВФ, дикротофос, диметоат, диметилвінфос, діоксабензофос, дисульфотон, EPN, етіон, етопрофос, етримфос, фамфур, фенаміфос, фенітротіон, фенсульфотіон, фентіон, флупіразофос, фонофос, формотіон, фосметилан, фостіазат, гептенофос, йодофенфос, іпробенфос, ізазофос, ізофенфос, ізопропіл O-саліцилат, ізоксатіон, малатіон, мекарбам, метакрифос, метамідофос, метидатіон, мевінфос, монокротофос, налед, ометоат, оксидеметон-метил, паратіон (-метил/-етил), фентоат, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, фосфокарб, фоксим, піриміфос (-метил/-етил), профенофос, пропафос, пропетамфос, протіофос, протоат, піраклофос, піридафентіон, піридатіон, квіналфос, себуфос, сульфотеп, сульпрофос, тебупіримфос, темефос, тербуфос, тетрахлорвінфос, тіометон, триазофос, триклорфон, вамідотіон; Модулятори натрієвих каналів / блокатори потенціал-залежних натрієвих каналів; Піретроїди, наприклад акринатрин, алетрин (d-цис-транс, d-транс), бета-цифлутрин, біфентрин, біоалетрин, ізомер біоалетрин-S-циклопентилу, біоетанометрин, біоперметрин, біоресметрин, хловапортрин, цис-циперметрин, цис-ресметрин, цис-перметрин, клоцитрин, циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, циперметрин (альфа-, бета-, тета-, зета-), цифенотрин, дельтаметрин, ефлусиланат, емпентрин (1R-ізомер), есфенвалерат, етофенпрокс, фенфлутрин, фенпропатрин, фенпіритрин, фенвалерат, флуброцитринат, флуцитринат, флуфенпрокс, флуметрин, флувалінат, фубфенпрокс, гамма-цигалотрин, іміпротрин, кадетрин, лямбда-цигалотрин, метофлутрин, перметрин (цис-, транс-),фенотрин (1R-трансізомер), пралетрин, профлутрин, протрифенбут, піресметрин, піретрин, ресметрин, RU 15525, силафлуофен, тау-флувалінат, тефлутрин, тералетрин, тетраметрин (-1R-ізомер), тралометрин, трансфлутрин, ZXI 8901, піретрин (піретрум); ДДТ; Оксадіазини, наприклад індоксакарб; Семікарбазон, наприклад метафлумізон (BAS3201); Антагоністи/агоністи рецепторів ацетилхоліну; Хлоронікотиніли, наприклад ацетаміприд, AKD 1022, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, імідаклотиз, нітенпірам, нітіазин, тіаклоприд, тіаметоксам; Нікотин, бенсулап, картап; Модулятори рецепторів ацетилхоліну; Спинозини, наприклад спиносад; GABA-стимульовані антагоністи хлоридних каналів; Органохлорини, наприклад камфехлор, хлордан, ендосульфан, гамма-HCH, HCH, гептахлор, ліндан, метоксихлор; Фіпроли, наприклад ацетопрол, етипрол, фіпроніл, пірафлупрол, пірипрол, ваніліпрол; Активатори хлоридних каналів; Мектини, наприклад абамектин, емамектин, емамектин-бензоат, івермектин, лепімектин, мілбеміцин; Міметики ювенільних гормонів, наприклад діофенолан, епофенонан, феноксикарб, гідропрен, кінопрен, метопрен, пірипроксифен, трипрен; Деструктори/агоністи екдисону; Діацилгідразини, наприклад хромафенозид, галофенозид, метоксифенозид, тебуфенозид; Інгібітори біосинтезу хітину; 16 UA 108613 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Бензоїлсечовини, наприклад бістрифлурон, хлофлуазурон, дифлубензурон, флуазурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон, пенфлурон, тефлубензурон, трифлумурон; Бупрофезин; Циромазин; Інгібітори окиснювального фосфорилювання, деструктори ATФ; Діафентіурон; Оловоорганічні сполуки, наприклад азоциклотин, цигексатин, фенбутатиноксиди; Деструктори окиснювального фосфорилювання шляхом розривання градієнту H-протона; Піроли, наприклад хлорфенапір; Динітрофеноли, наприклад бінапацирл, динобутон, динокап, ДНОК, мептилдинокап; Інгібітори ділянки І дихального ланцюгу транспорту електронів; Інгібітори дихального ланцюгу мітохондрій (METI) транспорту електронів, наприклад феназаквін, фенпіроксимат, піримідифен, піридабен, тебуфенпірад, толфенпірад; Гідраметилнон; Дикофол; Інгібітори ділянки ІІ дихального ланцюгу транспорту електронів; Ротенон; Інгібітори ділянки ІІІ дихального ланцюгу транспорту електронів; Ацетоквіноцил, флуакрипірим; Мікробіологічні деструктори мембран кишкових клітин комах; Штами Bacillus thuringiensis; Інгібітори синтезу жирів; Тетронові кислоти, наприклад спіродиклофен, спіромезифен; Тетрамові кислоти, наприклад спіротетрамат, цис-3-(2,5-диметилфеніл)-4-гідрокси-8метокси-1-аза-спіро[4.5]дец-3-ен-2-он; Карбоксаміди, наприклад флонікамід; Агоністи октопаміну, наприклад амітраз; Інгібітори магній-стимульованої АТФази; Пропаргіти; Агоністи рецептора ріанодину; Дикарбоксаміди бензойної кислоти, наприклад флубендіамід; Аналоги нереїстоксину, наприклад тіоциклам гідрогеноксалат, тіосултап-натрій; Антраніламіди, наприклад ринаксипір (3-бромо-N-{4-хлоро-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл}-1-(3-хлоропіридин-2-іл)-1H-піразол-5-карбоксамід), ціазипір (назва згідно з номенклатурою ISO) (3-бромо-N-{4-ціан-2-метил-6-[(метил-аміно)карбоніл]феніл}-1-(3хлорпіридин-2-іл)-1H-піразол-5-карбоксамід) (відомий із публікації WO 2004067528); Біологічні препарати, гормони або феромони; Азадирахтин, Bacillus spec., Beauveria spec., кодлемон, Metarrhizium spec., Paecilomyces spec., тюрінгієнсин, Verticillium spec.; Активні речовини, механізм дії яких є невідомим або неспецифічним; Фуміганти, наприклад фосфіди алюмінію, метилбромід, сульфурилфторид; Інсектициди кишкової дії, наприклад кріоліти, флонікамід, піметрозин; Інгібітори росту кліщів, наприклад клофентезин, етоксазол, гекситіазокс; Амідофлумет, бенклотіаз, бензоксимат, біфенезат, бромопропілат, бупрофезин, хінометіонат, хлордимеформ, хлоробензилат, хлоропікрин, клотіазобен, циклопрен, цифлуметофен, дицикланіл, феноксакрим, фентрифаніл, флубензимін, флуфенерим, флутензин, госіплур, гідраметилнон, японілур, метоксадіазон, керосин, піперонілбутоксид, олеат калію, піридаліл, сульфлурамід, тетрадифон, тетрасул, тріаратен, вербутин або лепімектин. Наведені далі приклади для пояснення винаходу не мають обмежувального характеру. Приклади Рапс, кукурудзу і ячмінь вирощували на супіщаному ґрунті в тепличних умовах. Через 2-3 доби, після досягнення стадій розвитку листа BBCH10-BBCH13, кожну рослину обробляли біксафеном з дотриманням норми витрати 250 г/гa та 100 г/га. При цьому кількість розчину для обприскування становила 600 л/га. Після цього рослини піддавали дії стресору "посуха" шляхом нагрівання тест-камери нагрівали до температури 26 °C/18 °C (день/ніч) або стресору "холод" шляхом охолодження тест-камери до температури 8 °C/1 °C (день/ніч). Через тиждень знову встановлювали нормальну температуру тест-камери, після чого витримували дослідні рослини протягом відновлювального періоду тривалістю 7 діб. 17 UA 108613 C2 Оцінку досліджуваних сполук здійснювали шляхом порівняння підданих дії стресорів оброблених рослин із необробленими за допомогою наведеної далі формули: SWug  SWbg )  100 EFF  SWug EFF: ефективність (%) SW ug: пошкодження необроблених контрольних рослин SW bg: пошкодження оброблених рослин Результати, наведені в таблиці далі, підтверджують збільшення стійкості до посухи та холоду оброблених біксафеном рослин:  5 Дослідна рослина Стресор Доза (г а.р./гa) Ефективність (1) Рапс – Brassica napus; BRSNS Посуха 250 15 (2) (1) HORVS Посуха 100 22 Ячмінь – Hordeum vulgare; (3) (2) ZEA (3) Холод 250 47 100 21 Кукурудза – Zea mays. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 35 1. Застосування біксафену для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів, причому біксафен наносять на рослини ще до початку дії стресорів, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. 2. Застосування за п. 1, яке відрізняється тим, що оброблена рослина є трансгенною. 3. Застосування за п. 1 або 2, яке відрізняється тим, що біксафен використовують у комбінації з іншою фунгіцидною речовиною. 4. Спосіб обробки рослин або частин рослин для підвищення стійкості проти абіотичних стресорів, який відрізняється тим, що рослини або частини рослин обробляють біксафеном, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. 5. Спосіб підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів, в якому посівний матеріал обробляють біксафеном, причому біксафен застосовують із дотриманням норми витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чистий біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. 6. Засіб для підвищення стійкості рослин проти абіотичних стресорів шляхом обробки рослин або частин рослин ще до початку дії стресорів активною речовиною при нормі витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чисту активну речовину, причому як активну речовину він містить біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. 7. Засіб для підвищення стійкості посівного матеріалу і проростаючих рослин проти абіотичних стресорів шляхом обробки посівного матеріалу ще до початку дії стресорів активною речовиною при нормі витрати від 0,01 до 3 кг/га у перерахунку на чисту активну речовину, причому як активну речовину він містить біксафен, абіотичним стресором є посуха, а рослиною є ячмінь. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 18

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Use of succinate dehydrogenase inhibitors for increasing the resistance of plants or parts of plants to abiotic stress

Автори англійською

Ebbinghaus, Dirk, Hauser-Hahn, Isolde, Dittgen, Jan

Автори російською

Эббингхаус Дирк, Хойзер-Хан Изольде, Диттген Ян

МПК / Мітки

МПК: A01N 43/56, A01P 15/00

Мітки: стресу, інгібіторів, стійкості, підвищення, рослин, сукцинатдегідрогенази, застосування, частин, абіотичного

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/20-108613-zastosuvannya-ingibitoriv-sukcinatdegidrogenazi-dlya-pidvishhennya-stijjkosti-roslin-abo-chastin-roslin-proti-abiotichnogo-stresu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Застосування інгібіторів сукцинатдегідрогенази для підвищення стійкості рослин або частин рослин проти абіотичного стресу</a>

Подібні патенти