Спосіб виготовлення жовто-коричневого марсу – залізооксидного пігменту

Спосіб виготовлення жовто-коричневого марсу - залізооксидного пігменту, який включає використання техногенних відходів знезалізнення питної води, прокалювання їх із доступом повітря, тонкий помел із сепарацією, який відрізняється тим, що прокалювання здійснюють при температурі 250...600°С. (19) (21) u200904852 (22) 18.05.2009 (24) 26.10.2009 (46) 26.10.2009, Бюл.№ 20, 2009 р. (72) ГУРИН ВАСИЛЬ АРСЕНТІЙОВИЧ, ДВОРКІН ЛЕОНІД ЙОСИПОВИЧ, СКРИПНИК ІГОР ГАВРИЛОВИЧ, ГАРАЩЕНКО В'ЯЧЕСЛАВ ІВАНОВИЧ, ІЩУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КЛЮС ІГОР ПЕТРОВИЧ, ОРЕЩУК ЄГОР ЄВГЕНОВИЧ, ГРИБ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ, КАРПОВЕЦЬ ВАЛЕН 3 45061 рацією. Як сировину використовують техногенні відходи знезалізення питної води, а прокалювання здійснюють при температурі 950-1000°С. (Дворкін Л.Й., Скрипник І.Г., Іщук О.О., Вовк О.В. Спосіб виготовлення червоного оксиду заліза. Патент України на винахід №81523. Бюл. №1 від 10.01.2008). Недоліком даного способу є високі енергетичні витрати при прокалюванні в температурному діапазоні 950-1000°С та довготривалість даного способу. Завданням корисної моделі є: підвищення ступеню чистоти пігменту, а також скорочення тривалості технологічного циклу, спрощення і зменшення енерговитрат технології виготовлення жовтокоричневого марсу залізооксидного пігменту за рахунок використання відходів очищення питної води. Поставлене завдання досягається тим, що у способі виготовлення жовто-коричневого марсу залізооксидного пігменту, який включає використання техногенних відходів знезалізнення питної води, прокалювання їх із доступом повітря, тонкий помел із сепарацією, прокалювання здійснюють при температурі від 250 до 600°С. Сутність даного способу полягає в тому, що при нагріванні в області температур 250...600°С відбувається зміна фазового складу зразків сировини, про що свідчать результати їх сепарації на магнітну і немагнітну фракції. Саме при нагріванні від 250 до 600°С вміст магнітної складової поступово зростає від 8 до 95% і залишається таким до температури 800°С. Тому при нагріванні зразків гідрооксидів заліза (III) валентного Fe2O3·H2O (відходів знезалізнення питної води) вони зазнають фазових перетворень FeOOH→γ-Fe2O3→α-Fe2O3 Як відомо, γ фаза Fе2О3 є феромагнітною речовиною. Одночасно із нагріванням в зазначеній області температур (250...600°С) змінюється забарвлення зразків від кольору темної охри, теракотового до Комп’ютерна верстка О. Рябко 4 коричневого та темно-коричневого. При цьому вони зазнають фазового перетворення типу FeOOH→γ-Fe2O3 Вмістом γ-Fe2O3 зумовлена зміна забарвлення. Спосіб здійснюється наступним чином. У нагрівальну піч завантажують відходи знезалізнення питної води із вологістю біля 10-15 %, нагрівання яких проводять до температури 600°С із доступом повітря, що визначає їх відтінок. Потім виготовлений жовто-коричневий пігмент охолоджують до кімнатної температури, вивантажують із нагрівальної печі та розмелюють у вібраційному млині до необхідної дисперсності (питомої поверхні) із одночасною сепарацією матеріалу. При температурі обробки менше за 250°С не буде досягатися необхідний колір пігменту, а в області температур 600...800°С фазовий склад пігменту однаковий, але енергетичні витрати зростають. Таким чином, запропонований спосіб виготовлення жовто-коричневого марсу дозволяє одержати відтінки пігменту від темного кольору охри, теракотового до коричневого і темно-коричневого, при скороченні тривалості технологічного циклу, зменшенні енерговитрат, підвищенні ступеню чистоти пігменту і спрощенні технології за рахунок застосування вихідної техногенної сировини - відходів знезалізнення питної води та використовувати пігмент для виробництва грунтівок, фарб різного типу, емалей, шпаклівок, антикорозійних корабельних фарб чи будівельних виробів на основі неорганічних в'яжучих речовин та ін.. Пігмент стійкий до дії світла, не розкладається у воді, лугах, атмосферо- і термостійкий. Розробка має також і природоохоронне значення (екологічне), оскільки спрямована на безвідходне виробництво, в той час, коли шлам у вигляді суспензії здебільшого відводиться у водні басейни навколишніх річок, озер або накопичуються без утилізації, що призводить до забруднення навколишнього середовища. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601