Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Комбінована енерготехнологічна установка, що містить секцію сповільненого коксування і паротурбінний енергоблок, яка відрізняється тим, що отриманий кокс використовують як паливо для парового котла, а нагрівання води живлення для парового котла здійснюють в котлі-утилізаторі секції коксування.

Текст

Корисна модель відноситься до нафтопереробної промисловості. Глибока переробка нафти може бути досягнута методом коксування гудрону. В цьому процесі в залежності від властивостей сировини отримується 25-32% коксу, який не завжди користується попитом по прийнятій для нафтопереробних заводів ціні. В зв'язку з цим запропоноване нове технічне рішення - створення комплексної установки, що об'єднує установку сповільненого коксування і паротурбінну установку (ПТУ), яка використовує кокс в якості палива для отримання електричної енергії; а раніше енерготехнологічні установки, які мали паротурбінні установки (паротурбінні енергоблоки), використовували в котлах паливо - газ, мазут, вугілля. В результаті разом зі збільшенням глибини переробки нафти, збільшується виробництво світлих нафтопродуктів і генерується електроенергія. Таким чином, в залежності від співвідношення цін на електроенергію і кокс на ринку можна виробляти відповідну кількість товарного коксу та електроенергію. На рисунку показана принципова технологічна схема комбінованої установки. Енерготехнологічна установка працює наступним чином: сировина (гудрон), після рекуперативного нагріву в теплообміннику 11 потоком важкого газойля, подається в нижню частину ректифікаційної колони 1, де вона змішується з газоподібними продуктами коксування. Частина пари конденсується і створює вторинну сировину. В якості бокових погонів колони відводяться різні фракції продуктів коксування (допоміжне обладнання для розділення на схемі не показане). Вторинна сировина в печі 2 нагрівається до 480-510°С і поступає в одну з коксових камер 4, де поступово утворюється шар коксу, а продукти коксування після закалки важким газойлем направляються в колону 1. В цей час з другої коксової камери вивантажується кокс і використовується в якості палива в паровому котлі 5. Отримана пара використовується в паровій турбіні 6, що служить приводом електрогенератора 7. Відпрацьована пара конденсується в конденсаторі 8 і насосом живлення 10 подається в котел-утилізатор 3, що працює на димових газах трубчастої печі 2. В цій схемі котел-утилізатор являється підігрівачем води живлення для котла 5. Таке рішення дозволяє частково чи повністю відмовитись від системи регенеративного підігріву води живлення, що суттєво спрощує та здешевлює паротурбінну установку. Мережева вода нагрівається в мережевих підігрівачах 9. Розробляється проект коксової установки потужністю 1 млн. т/рік по гудрону. При отриманні коксу в кількості 250-300тис. тон на рік електрична потужність ПТУ складе 100-140МВт (на конденсаційному режимі). ККД-нетто ПТУ такої потужності на докритичні параметри пари досягає 39-42%, тобто питома витрата палива становить 295315 г умовного палива на кВт.год. Тож найбільш раціональним є установка теплофікаційного енергоблоку. По описаному технічному рішенню комбінована енерготехнологічна установка потужністю 1млн.т/рік по сировині (гудрону) при виході коксу 25% [1, 2], має потужність по коксу 253000т/рік. Склад коксу, %: вуглець - 91; водень - 4; сірка - 1,5; попіл - 0,5; волога - 3,0 [1, 3, 4]. Нижча теплотворна здатність цього палива - 8376ккал/кг (35069КДж/кг). Таким чином, при 8000 робочих годин на рік витрата умовного палива на годину на котел дорівнює 37800кг УП/годину. Це дає змогу встановити теплофікаційний енергоблок з паровою турбіною типу Т-120, електричною потужністю 120МВт і тепловою потужністю відборів пари - 830ГДж/годину. За ціною коксу - 53грн/т і ціні електроенергії - 0,13грн/кВт.годину доповнення установки сповільненого коксування енергоблоком дає приріст чистого додатку близько 35млн.грн на рік. Для того, щоб виробництво електроенергії жорстко не залежало від кількості коксу, додатковим паливом для парового котла може служити мазут чи природній газ, а також газ коксування. Список посилань: 1. Каминский Э. Ф., Хавкин В.А. Глубокая переработка нефти: технологический и экологический аспекты. - М.: Техника, 2001. - 384 с. 2. Переработка углеводородов, 2003, № 2. 3. Справочник нефтепереработчика / Под ред. Г. А. Ластовкина. - Л.: Химия, 1986. - 648 с. 4. Рудин М. Г., Драбкин А.Е. Краткий справочник нефтепереработчика. - Л.: Химия, Ленинградское отделение, 1980. - 328 с. 5. Теплоэнергетика, 2001, № 11.

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Nikolaienko Valerii Mykolaiovych, Levandovskyi Anatolii Stanislavovych, Ihnatenko Mykola Mykolaiovych

Автори російською

Николаенко Валерий Николаевич, Левандовский Анатолий Станиславович, Игнатенко Николай Николаевич

МПК / Мітки

МПК: C10G 7/00, C10G 9/20

Мітки: комбінована, енерготехнологічна, установка

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/2-2593-kombinovana-energotekhnologichna-ustanovka.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Комбінована енерготехнологічна установка</a>

Подібні патенти