Спосіб сепарації надлишково розпиленого лаку

Номер патенту: 106970

Опубліковано: 10.11.2014

Автори: Свобода Вернер, Хін Ервін, Шліпф Міхаель, Дінглер Гюнтер

Є ще 8 сторінок.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб видалення твердих речовин із утворюваного при фарбуванні об'єктів надлишку розпилення, у якому надлишок розпилення захоплюється потоком повітря та транспортується на омивану сепараційною рідиною сепараційну поверхню (42а, 42b; 142a, 142b), де більша частина щонайменше твердих речовин переходить у сепараційну рідину, відводиться нею та за рахунок осадження видаляється із рідини, який відрізняється тим, що застосовують сепараційну рідину, яка

a) містить знеклеююче середовище або

б) містить знеклеююче середовище та рідину-носій,

при цьому частки надлишково розпиленого лаку знеклеюються знеклеюючим середовищем,

при цьому сепараційна рідина є електрично провідною і надлишково розпилений лак іонізують за допомогою електродного пристрою (56, 156) і сепарують на сепараційній поверхні (42а, 42b; 142a, 142b), при цьому електродний пристрій (56, 156) з'єднаний з першим полюсом джерела (174) високої напруги, а сепараційна поверхня (42а, 42b; 142a, 142b) з'єднана із другим полюсом джерела (174) високої напруги.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що знеклеююче середовище є знеклеюючим середовищем на основі силікатів, переважно шаруватих силікатів, бентонітів, сепіолітів, глиноземів; на основі солей алюмінію, переважно солей алюмінію, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно сульфату алюмінію, хлориду алюмінію, нітрату алюмінію; на основі солей цинку, переважно солей цинку, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду цинку, сульфату цинку; на основі солей заліза, переважно солей заліза, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду заліза, сульфату заліза; на основі солей кальцію, переважно хлориду кальцію, нітрату кальцію, ацетату кальцію; на основі солей цирконію, переважно хлориду цирконію, ацетату цирконію; на основі полімерів, переважно поліакриламідів, поліметакриламідів або продуктів конденсації меламіну/формальдегіду; або на основі амінів, переважно діамінів, переважно 2-метилпептаметилендіаміну, етилендіаміну.

3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить знеклеююче середовище в кількості від 0,1 до 20 мас. %, переважно від 1 до 5 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини.

4. Спосіб за одним із пунктів 1-3, який відрізняється тим, що сепараційна рідина як рідину-носій містить воду.

5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить один або декілька полярних, водорозчинних розчинників, переважно етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленгліколь або поліпропіленгліколь.

6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить полярний, водорозчинний розчинник у кількості від 1 до 60 мас. %, переважно від 20 до 40 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини.

7. Спосіб за одним із пп. 4-6, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить одну або декілька змочувальних речовин, переважно неіонні, аніонні або катіонні поверхнево-активні речовини, особливо переважно неіонні поверхнево-активні речовини, переважно етоксилати спирту жирного ряду, пропоксилати спирту жирного ряду.

8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить змочувальні речовини в кількості від 0,1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини.

9. Спосіб за одним із пп. 4-8, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить загусники, переважно целюлозу, карбоксиметилцелюлозу, метилетилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу, гідроксипропілетилцелюлозу, полісахариди, гуміарабік, ксантан або модифікований крохмаль, особливо переважно карбоксиметилцелюлозу.

10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить

загусники в кількості від 0,1 до 5 мас. %, переважно від 0,1 до 1 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини.

11. Спосіб за одним із пп. 4-10, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить консерванти, переважно ізотіазоліни; четвертинні сполуки амонію, такі як дидецилдіамонійхлорид, діоктилдіамонійхлорид; диметилолдиметилгідантоїн; бромохлородиметилгідантоїн або бісоксазолідин; переважно в кількості від 0,5 до 10 мас. % від загальної маси сепараційної рідини.

12. Спосіб за одним із пунктів 1-3, який відрізняється тим, що сепараційна рідина як рідина-носій містить олію.

13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить стабілізуючі засоби, переважно у вигляді органічних кислот, переважно у вигляді кислот жирного ряду, особливо переважно у вигляді олеїнової кислоти, пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти або гідроксистеаринової кислоти, у кількості від 0,1 до 15 мас. % від загальної маси сепараційної рідини.

14. Спосіб за п. 12 або п. 13, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить кислоту жирного ряду в кількості від 1 до 30 мас. %, переважно від 3 до 20 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини, переважно олеїнову кислоту, пальмітинову кислоту, стеаринову кислоту або гідроксистеаринову кислоту.

15. Спосіб за одним із пунктів 12-14, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить гідроксид металу, переважно гідроксид натрію, гідроксид калію або гідроксид літію, у кількості від 1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини.

16. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що в'язкість сепараційної рідини, виміряна за допомогою зливної лійки за DIN EN ISO 2431, німецька редакція EN ISO 2431:1996, від 1996 p., зі зливним отвором діаметром 6 мм становить від 2 до 100 секунд, переважно від 5 до 20 секунд і особливо переважно 10,5 секунд.

17. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що рідину-носій і знеклеююче середовище подають у приймач (1112) незалежно один від одного.

18. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що сепараційну рідину, яка містить надлишково розпилений лак, регенерують і використовують повторно.

19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що регенерація відбувається за допомогою фільтрації, яка містить щонайменше один ступінь (1118; 1160) фільтрування.

20. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вимірюють в'язкість сепараційної рідини, яка підводиться на сепараційну поверхню (42а, 42b; 142a, 142b).

Текст

Дивитися

Реферат: У способі видалення твердих речовин із утворюваного при фарбуванні об'єктів надлишку розпилення, надлишок розпилення захоплюється потоком повітря та транспортується на омивану сепараційною рідиною сепараційну поверхню (42а, 42b; 142a, 142b), де більша частина щонайменше твердих речовин переходить у сепараційну рідину, відводиться нею та за рахунок осадження видаляється з рідини. Застосовується та описується сепараційна рідина, яка містить знеклеююче середовище або знеклеююче середовище та рідину-носій, при цьому частки надлишково розпиленого лаку знеклеюються знеклеюючим середовищем, при цьому сепараційна рідина є електрично провідною, і надлишково розпилений лак іонізують за допомогою електродного пристрою (56, 156) і сепарують на сепараційній поверхні (42а, 42b; 142a, 142b), при цьому електродний пристрій (56, 156) з'єднаний з першим полюсом джерела (174) високої напруги, а сепараційна поверхня (42а, 42b; 142a, 142b) з'єднана із другим полюсом джерела (174) високої напруги. UA 106970 C2 (12) UA 106970 C2 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до способу видалення твердих речовин з утворюваного при фарбуванні об'єктів надлишку розпилення, у якому надлишок розпилення захоплюється повітряним потоком і транспортується до омиваної сепараційною рідиною сепараційної поверхні, де більша частина, щонайменше, твердих речовин переходить у сепараційну рідину, відводиться нею та шляхом осадження видаляється із рідини. Крім того, винахід відноситься до сепараційної рідини для видалення твердих речовин з утворюваного при фарбуванні об'єктів надлишку розпилення. При ручному або автоматичному нанесенні лаків на об'єкти частковий потік лаку, який, загалом, містить як тверді речовини, так і розчинники та/або зв'язувальні, не наноситься на об'єкт. Серед фахівців цей частковий потік називається "надлишком розпилення". Надлишок розпилення захоплюється повітряним потоком у камері розпилення та подається на сепарацію. Насамперед, в установках з відносно великою витратою лаку, наприклад, установках фарбування кузовів автомобілів, переважно застосовуються системи мокрої сепарації, у яких застосовуються способи зазначеного на початку виду. У відомих на ринку установках у якості сепараційної рідини використовується вода або олія, яка інтенсивно завихрується із повітрям камери та надлишком розпилення, яке знаходиться в ньому. Для того щоб поглинені сепараційною рідиною частки лаку могли бути бездоганно відведені від сепараційною поверхні, сепараційна рідина повинна відповідати особливим критеріям. До них відноситься, наприклад, те, що склеююча дія часток лаку повинна бути усунута для того, щоб вони, якщо вони через сепараційну рідину входять у контакт із сепараційною поверхнею, не склеювались з нею. Крім того, тиск пари сепараційної рідини повинен бути, щонайменше, таким низьким, щоб захват газоподібних компонентів сепараційної рідини повітрям камери, що протікає повз, був по можливості мінімізований. Для забезпечення якомога більш рівномірного, а також вільного від напливів і припливів змочування сепараційної поверхні, поверхневий натяг сепараційної рідини повинен бути досить низьким. Насамперед, є бажаним, щоб сепараційна рідина могла стікати із сепараційної поверхні в значній мірі ламінарно, тобто, щоб на сепараційній поверхні утворювалась тонка плівка, яка рівномірно переміщається вниз. Тому задачею винаходу є створення способу та сепараційної рідини зазначеного на початку виду, які враховують викладену вище ідею та забезпечують ефективне видалення надлишку розпилення з повітря камери за допомогою сепараційної рідини. Стосовно до способу, вказана задача вирішується за рахунок того, що використовується сепараційна рідина, яка містить знеклеююче середовище та, при необхідності, рідину-носій, при цьому частки надлишково розпиленого лаку знеклеюються знеклеюючим середовищем. Знеклеювання часток надлишково розпиленого лаку може бути здійснене за допомогою викликаної знеклеюючим середовищем агломерації часток надлишково розпиленого лаку та/або за допомогою затверднення надлишково розпиленого лаку, яке відбувається або прискорюється за рахунок знеклеюючого середовища, та/або за допомогою ліквідації при відомих обставинах наявної емульсії, яка здійснюється знеклеюючим середовищем. Таким чином, згідно з винаходом клейові властивості надлишку розпилення в значній мірі усуваються, так що небезпека зчеплення надлишку розпилення із сепараційною поверхнею зменшується. Виявилось сприятливим, якщо знеклеююче середовище є знеклеюючим середовищем на основі силікатів, переважно, шаруватих силікатів, бентонітів, сепіолітів, глиноземів; на основі солей алюмінію, переважно, солей алюмінію, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно, сульфату алюмінію, хлориду алюмінію, нітрату алюмінію; на основі солей цинку, переважно, солей цинку, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду цинку, сульфату цинку; на основі солей заліза, переважно, солей заліза, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду заліза, сульфату заліза; на основі солей кальцію, переважно, хлориду кальцію, нітрату кальцію, ацетату кальцію; на основі солей цирконію, переважно, хлориду цирконію, ацетату цирконію; на основі полімерів, переважно, поліакриламідів, поліметакриламідів, або продуктів конденсації меламіну/формальдегіду; або на основі амінів, переважно, діамінів, переважно, 2-метилпентаметилендіаміну, етилендіаміну. Залежно від того, чи заснований підлягаючий сепарації надлишок розпилення на водорозчинному лаці або лаці на розчиннику, зазначені знеклеюючі середовища діють в якості агломераційних засобів, в якості прискорювачів затверднення або в якості речовин, що розщеплюють емульсії. 1 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 За допомогою сепараційних рідин, які містять знеклеююче середовище в кількості від 0,1 до 20 мас. %, переважно, від 1 до 5 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини, були отримані гарні результати. Є сприятливим, якщо в якості рідини-носія застосовується вода. У випадку із заснованою на воді сепараційною рідиною виявилось сприятливим, якщо вона, крім того, містить один або кілька полярних, водорозчинних розчинників, переважно, етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленгліколь або поліпропіленгліколь. Такі розчинники діють як посередники розчинення, і полегшують поглинання надлишково розпиленого лаку сепараційною рідиною. При цьому, насамперед, виявилось сприятливим, якщо сепараційна рідина містить полярний, водорозчинний розчинник у кількості від 1 до 60 мас. %, переважно від 20 до 40 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини. Поглинання часток надлишково розпиленого лаку у випадку із заснованою на воді сепараційною рідиною, було поліпшено, якщо вона, крім того, містила один або декілька змочувальних речовин, переважно неіонні, аніонні або катіонні поверхнево-активні речовини, особливо переважно неіонні поверхнево-активні речовини, переважно етоксилати спирту жирного ряду, пропоксилати спирту жирного ряду. У цьому випадку є сприятливим, якщо сепараційна рідина містить змочувальні речовини в кількості від 0,1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. За допомогою змочувальних речовин може регулюватись поверхневий натяг сепараційної рідини і її адгезивність і текучість на сепараційній поверхні. Заснована на воді сепараційна рідина з більш високою в'язкістю може бути одержана, якщо вона, крім того, містить загусники, переважно целюлозу, карбоксиметилцелюлозу, метилетилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу, гідроксипропілетилцелюлозу, полісахариди, гуміарабік, ксантан або модифікований крохмаль, особливо переважно карбоксиметилцелюлозу. При цьому є сприятливим, якщо сепараційна рідина містить загусники в кількості від 0,1 до 5 мас. %, переважно від 0,1 до 1 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. В'язка сепараційна рідина тече повільніше, так що певний обсяг цієї сепараційної рідини довше перебуває у контакті з повітрям камери, що містить надлишок розпилення, та може поглинати більшу частку надлишку розпилення, чим такий же обсяг рідиннотекучої сепараційної рідини. Для того щоб підвищити стійкість при зберіганні заснованої на воді сепараційної рідини, є сприятливим, якщо вона, крім того, містить консерванти, переважно ізотіазоліни; четвертинні амонієві сполуки, переважно дидецилдіамонійхлорид, діоктилдіамонійхорид; диметилолдиметилгідантоїн; бромохлородиметилгідантоїн або бісоксазолідин; переважно в кількості від 0,5 до 10 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. У випадку з альтернативною сепараційною рідиною є сприятливим, якщо в якості рідининосія слугує олія. Під терміном "олія" маються на увазі всі масляні рідини, в'язкість яких є первісно вищою, чим в'язкість води. Підходять, наприклад, парафінові або нафтенові рафінати. Іншими придатними оліями є, наприклад, ґрунтувальні олії, рапсова олія або пальмова олія. Олії первісно дають такі сприятливі властивості, як більш висока в'язкість і незначний поверхневий натяг, завдяки яким вони добре підходять у якості рідини-носія. Виявилось корисним, якщо заснована на олії сепараційна рідина, крім того, містить стабілізуючі засоби, переважно у вигляді органічних кислот, переважно у вигляді жирних кислот, особливо переважно у вигляді олеїнової кислоти, пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти або гідроксистеаринової кислоти, у кількості від 0,1 до 15 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. Якщо повинна бути вироблена скоріше пастоподібна сепараційна рідина, виявилось сприятливим, якщо вона, крім того, містить жирну кислоту в кількості від 1 до 30 мас. %, переважно від 3 до 20 мас. % від загальної маси сепараційної рідини, переважно олеїнову кислоту або стеаринову кислоту. У цьому випадку є сприятливим, якщо сепараційна рідина, крім того, містить гідроксид металу, переважно гідроксид натрію, гідроксид калію або гідроксид літію, у кількості від 1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. Є сприятливим, якщо в'язкість сепараційної рідини, виміряна за допомогою зливної лійки згідно DIN EN ISO 2431, Німецька редакція EN ISO 2431:1996, від 1996 року, зі зливним отвором діаметром 6 мм, становить від 2 до 100 секунд, переважно від 5 до 20 секунд і особливо переважно 10,5 секунди. 2 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Особливо гарні результати сепарації досягаються, якщо сепараційна рідина є електрично провідною, і надлишково розпилений лак іонізується за допомогою електродного пристрою та осаджується на сепараційній поверхні, при цьому електродний пристрій з'єднаний з першим полюсом джерела високої напруги, а сепараційна поверхня із другим полюсом джерела високої напруги. Відношення між знеклеюючим середовищем і рідиною-носієм у сепараційній рідині може бути індивідуально адаптованим до виду надлишку розпилення, якщо рідина-носій і знеклеююче середовище подаються в приймач незалежно один від одного. З екологічної точки зору є особливо сприятливим, якщо сепараційна рідина, яка містить надлишково розпилений лак, регенерується та використовується повторно. Регенерація може сприятливо відбуватись за допомогою фільтрації, що включає одну ступінь фільтрування. Є сприятливим, якщо виміряється в'язкість підведеної на сепараційну поверхню сепараційної рідини. При необхідності, в'язкість сепараційної рідини може бути скоригована за допомогою додавання окремих компонентів. Стосовно до сепараційної рідини, вищевказана задача вирішена за рахунок того, що сепараційна рідина має ознаки сепараційної рідини за одним з пунктів 1-17 формули винаходу. Нижче приклади здійснення винаходу більш докладно пояснюються на кресленні. Показано на: Фіг. 1: камера фарбування лінії обробки поверхні з першим конструктивним прикладом пристрою для сепарації надлишку розпилення у вигляді спереду; Фіг. 2: камера фарбування згідно фіг. 1 у вигляді в перспективі; Фіг. 3: вигляд у перспективі двох сепараційних вузлів, а також трьох електродних пристроїв сепараційного пристрою згідно фіг. 1; Фіг. 4: два сепараційних вузла з електродними пристроями згідно фіг. 3 у вертикальному розрізі; Фіг. 5: вигляд у перспективі двох сепараційних вузлів, а також трьох електродних пристроїв відповідно до другого конструктивного прикладу; Фіг. 6: вигляд у перспективі другого конструктивного прикладу пристрою для сепарації надлишку розпилення, який містить декілька сепараційних вузлів і електродних пристроїв згідно фіг. 5; Фіг. 7: блок-схема установки для подачі сепараційної рідини на сепараційні вузли. На початку приводиться посилання на фігури 1 і 2. Там посилальним позначенням 2 у цілому позначена камера фарбування лінії обробки поверхні, у якій фарбуються кузови 4 автомобілів після того, як вони були, наприклад, очищені та знежирені на розташованих до камери 2 фарбування, окремо не показаних позиціях попередньої обробки. Камера 2 фарбування містить розташований зверху тунель 6 фарбування, який обмежений вертикальними бічними стінками 8а, 8b і горизонтальною стелею 10 камери, але з торців і донизу є відкритим таким чином, що повітря камери, що містить надлишок розпилення, може текти вниз. Стеля 10 камери виконана звичайним чином у якості нижнього обмеження простору (не показано) підведення повітря з фільтруючим покриттям. На висоті фланкованого нижніми краями бічних стінок 8а, 8b нижнього прорізу 12 тунелю 6 фарбування розташована сталева конструкція 14, яка є опорою для самої по собі відомої транспортної системи 16, яка тут більш докладно не розглядається. За її допомогою підлягаючі фарбуванню кузови 4 автомобілів можуть транспортуватись від сторони входу тунелю 6 фарбування до його сторони виходу. Усередині тунелю 6 фарбування знаходиться окремо не показані аплікаційні пристрої, за допомогою яких на кузови 4 автомобілів самим по собі відомим чином наноситься лак. Під нижнім прорізом 12 тунелю 6 фарбування перебуває відкритий нагору в бік тунелю 6 фарбування сепараційний простір 18, у якому осаджується надлишково розпилений лак, що утворюється в процесі фарбування. Сепараційний простір 18 обмежений видимою на фіг. 2 плитою 20 основи, двома вертикальними бічними стінками 22а, 22b і двома вертикальними торцевими стінками, при цьому дві останні на фігурах 1 і 2 опущені (не показані). У сепараційному просторі 18 розташовано сепараційний пристрій 24 з безліччю розташованих один за одним у поздовжньому напрямку сепараційного простору 18 сепараційних вузлів 26, які ще будуть розглянуті більш докладно нижче. В області сепараційного простору 18 між сепараційним пристроєм 24 і тунелем 6 фарбування знаходиться два повітрянаправляючих щитка 28а, 28b, які, виходячи від бічних стінок 22а, 22b сепараційного простору 18, сходяться на початку вниз, а в їхній зверненій до 3 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сепараційного пристрою 24 кінцевої області розходяться до бічних обмежень сепараційного пристрою 24. Повітрянаправляючі щитки 28а, 28b і відповідні, не показані повітрянаправляючі щитки на торцях простягаються зверху до сепараційного пристрою 24. Сепараційні вузли 26 лежать на опорній рамі 30, яка допускає потік повітря вниз із сепараційного пристрою 24. Під сепараційним пристроєм 24 знаходиться ще один повітрянаправляючий щиток 32, який простягається уздовж сепараційного пристрою 24 у сепараційному просторі 18. Повітрянаправляючий щиток 32 має вертикальну ділянку 32а, яку звернено до лівої бічної стінки 22а сепараційного простору 18, на фігурах 1 і 2, та проходяча похило вниз у напрямку протилежної бічної стінки 22b сепараційного простору 18 ділянка 32b. Між вертикальною ділянкою 32а повітрянаправляючого щитка 32, і на фігурах 1 і 2, лівою бічною стінкою 22а сепараційного простору 18 розташований представлений схематично тільки на фіг. 1 збірний жолоб 34, який простягається паралельно вертикальній ділянці 32а повітрянаправляючого щитка 32, і який у поздовжньому напрямку нахилений відносно горизонтальної площини. На фігурах 3 і 4 показано два сусідні сепараційні вузли 26 сепараційного пристрою 24. Як на них видно, сепараційний вузол 26 містить дві рознесені один від одного паралельні прямокутні бічні плити 36а, 36b, які на своїх верхніх протилежних торцевих краях з'єднані одна з одною за допомогою вигнутої ділянки 38, зовнішній контур якої у світлі в поперечному перерізі відповідає півколу та утворює верхню сторону сепараційного вузла 26. У найвищій точці вигнутої ділянки 38 сепараційних вузлів 26 вона виконана у вигляді переливного жолоба 40, який далі ще буде розглянутий більш докладно. Відповідні зовнішні поверхні бічних плит 36a, 36b утворюють сепараційні поверхні 42а або ж 42b, що також буде далі розглянуто детально іще раз. На своїх нижніх краях бічні плити 36а, 36b мають по одному стічному жолобу 44а, 44b, який проходить паралельно бічним плитам 36а, 36b сепараційних вузлів 26 і в напрямку першого, на фіг. 3 переднього, торця 46 сепараційного вузла 26 нахилений униз. Стічні жолоби 44а, 44b з торця закінчуються бічними плитами 36а, 36b сепараційного вузла 26 (порівн. фіг. 3). Стічні жолоби 44а, 44b на їхньому кінці 48а або ж 48b на першому торці 46 (порівн. фіг. 3) сепараційного вузла 26 є відкритими. Як видно на фігурах 1 і 2, кожний сепараційний вузол 26 містить першу торцеву стінку 50а, яка розташована на його першому торці 46. Протилежний торець сепараційних вузлів 26, який спеціально не постачений посилальним позначенням, закритий другою торцевою стінкою 50b. Торцеві стінки 50a, 50b сепараційних вузлів 26 закривають торці відповідного переливного жолоба 40. Обидві торцеві стінки 50a, 50b виготовлені із пластику. Перша торцева стінка 50а сепараційного вузла 26 містить два прориви 52a, 52b, у які своїми кінцями 48a, 48b впадає відповідно один стічний жолоб 44а, 44b. На протилежній стічним жолобам 44а, 44b стороні кожної торцевої стінки 50а на прориви 52а, 52b насаджені лотки 54а, 54b для стікання. Вони виконані у вигляді профілю, поперечний переріз якого відповідає поперечному перерізу стічних жолобів 44а, 44b. Якщо сепараційний пристрій 24 розташований в сепараційному просторі 18 камери 2 фарбування, то лотки 54а, 54b для стікання кожного сепараційного вузла 26 виступають над стічним жолобом 34. У сепараційному пристрої 24 по два сусідні сепараційних вузли 26 розташовано з дотриманням відстані між ними. Між двома сусідніми сепараційними вузлами 26, а також біля вільних бічних плит 36а або ж 36b двох самих зовнішніх сепараційних вузлів 26 всередині сепараційного пристрою 24 простягається відповідно один електродний пристрій 56, кожний з яких з'єднано із джерелом високої напруги, яке на фіг. 4 окремо не показано. В одній модифікації електродні пристрої 56 можуть живитись і від одного єдиного джерела високої напруги. Сепараційні вузли 26 заземлені на потенціал корпуса. Кожний електродний пристрій 56 містить дві прямих, що проходять паралельно одна одній, електродних планки 58а, 58b. Вони утримують на ділянці 60 поля електродного пристрою 56 ґратчастий електрод 62, що проходять між електродними планками 58а, 58b, краї 64а, 64b яких розташовані вертикально останнім. На коронній ділянці 66 електродного пристрою 56 електродні планки 58а, 58b утримують декілька діючих як коронуючий електрод коронних провідників 68. Коронні провідники 68 проходять у заданій електродними планками 58а, 58b площині паралельно краям 64а, 64b ґратчастого електрода 62 і розташовані на однакових відстанях один від одного. Як видно на фігурах 3 і 4, електродні пристрої 56, в загальному, мають довжину, яка по суті відповідає довжині бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26. Електродні пристрої 56 4 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 розташовані так, що нижній край 64b ґратчастого електрода 62 знаходиться приблизно на висоті нижнього кінця бічних плит 36а або ж 36b. При роботі сепараційного пристрою 24 на відповідній сепараційній поверхні 42а, 42b бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26 зверху вниз у стічні жолоби 44а, 44b тече сепараційна рідина, яка придатна для того, щоб поглинати частки твердої речовини з виникаючого в процесі фарбування надлишку розпиленого лаку. Для цього вказана сепараційна рідина подається в переливний жолоб 40 на вигнутій ділянці 38 сепараційних вузлів 26. Звідти сепараційна рідина крізь проходячі поблизу переливного жолоба 40 вигнуті бічні сторони 70а, 70b вигнутої ділянки 38 сепараційного вузла 26 відповідно у вигляді зв'язаного шару попадає до бічних плит 36а, 36b і стікає на їх сепараційних поверхнях 42а, 42b і далі як зв'язаний шар сепараційної рідини. Кількість коронних провідників 68 електродного пристрою 56 та їх відстань один від одного може варіюватись залежно від сепараційних властивостей часток надлишку розпилення. У даному конструктивному прикладі передбачено чотири коронні провідники 68, з яких самий верхній розташований поблизу вигнутої ділянки 38 сепараційного вузла 26, а розташований нижче коронний провідник 68 ще знаходиться в області поблизу відповідної бічної плити 36а або ж 36b сепараційного вузла 26. На фіг. 5 у якості відповідного другого конструктивного прикладу показані модифікований сепараційний вузол 126, а також модифікований електродний пристрій 156, а на фігурі 6 – модифікований сепараційний пристрій 124, що їх містить. Деталі сепараційного вузла 126, електродного пристрою 156 і сепараційного пристрою 124, які відповідають деталям сепараційного вузла 26, електродного пристрою 56 і сепараційного пристрою 24 згідно з фігурами 1-4, позначені тими ж самими посилальними позначеннями з додаванням 100. Сепараційний вузол 126 відрізняється від сепараційного вузла 26, насамперед, тим, що стічні жолоби 144а, 144b виступають за торець 146 сепараційного вузла 126. Виступаючі ділянки 172а, 172b відповідають зазначеним вище лоткам 54а, 54b для стікання, від яких із цієї причини в сепараційному пристрої 124 можна відмовитися. Як видно на фіг. 6, виступаючі ділянки, 172а, 172b стічних жолобів 144а, 144b сепараційного вузла 126 простягаються крізь відповідні прориви 152а, 152b у кожній торцевій стінці 150а сепараційного пристрою 124. На фіг. 5 показане джерело 174 високої напруги, яке розташоване між бічними плитами 136а, 136b кожного сепараційного вузла 126 і з'єднане з електродним пристроєм 156. Відповідним чином, джерело 174 високої напруги може бути і при кожному сепараційному вузлі 26 відповідно до першого конструктивного прикладу. Відповідно, один окремий сепараційний вузол 126 і окремий електродний пристрій 156 утворюють сепараційний модуль 176. Відповідно, кожний окремий сепараційний вузол 26 і окремий електродний пристрій 56 згідно з фігурами 1-4 утворюють сепараційний модуль 76. Крім того, на фіг. 5 видно розпірки 178а, 178b, 178c, які внизу, у середині та зверху з'єднують між собою внутрішні поверхні обох бічних плит 136а, 136b сепараційного вузла 126. В електродному пристрої 156 відповідно до другого конструктивного прикладу вертикально між електродними планками 158а, 158b над першим коронним провідником 168 проходить захисна рейка 180, завдяки якій зменшується небезпека контакту з коронними провідниками 168 можливо падаючих з тунелю 6 фарбування на електродний пристрій 156 об'єктів або часток. Втім, сказане вище у відношенні сепараційного вузла 26, електродного пристрою 56 і сепараційного пристрою 24, відповідно відноситься і до сепараційного вузла 126, електродного пристрою 156 і сепараційного пристрою 124. Далі основний принцип пояснених вище пристроїв пояснюється на прикладі сепараційного пристрою 24 згідно з фігурами 1-4. Використання сепараційного пристрою 124 згідно з фігурами 5 і 6 у камері 2 фарбування відбувається аналогічним чином. При фарбуванні кузовів автомобілів у тунелі 6 фарбування, повітря камери, що знаходиться там, насичується частками надлишково розпиленого лаку. Вони можуть бути ще рідкими та/або клейкими, але також можуть бути уже більш-менш твердими. Повітря камери, що містить надлишково розпилений лак, через нижній проріз 12 тунелю 6 фарбування надходить у сепараційний простір 18. Там це повітря повітрянаправляючими щитками 28а, 28b направляється в напрямку сепараційного пристрою 24 і протікає між сусідніми сепараційними вузлами 26 у напрямку нижнього повітрянаправляючого щитка 32. На коронних провідниках 68 самим по собі відомим чином відбуваються коронні розряди, за допомогою яких частки надлишку розпилення у повітрі камери, що протікає повз, ефективно іонізуються. 5 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Іонізовані частки надлишку розпилення проходять заземлені на потенціал корпуса бічні плити 36а, 36b двох сусідні сепараційних вузлів 26 і проходячий між ними ґратчастий електрод 62 на першій ділянці 60 електродного пристрою 56. У зв'язку з утвореним між ґратчастим електродом 62 і бічними плитами 32а, 32b електричним полем іонізовані частки надлишку розпилення осаджуються на сепараційних поверхнях 42а, 42b бічних плит 36а, 36b сепараційних вузлів 26 і там поглинаються сепараційною рідиною, що протікає уздовж них. Частина іонізованих часток надлишку розпилення осаджується вже на другій ділянці 66 електродного пристрою 56 в області коронних провідників 68 на сепараційних вузлах 26. Однак наявне між коронними провідниками 68 і відповідною бічною плитою 36а, 36b сепараційного вузла 26 електричне поле є більш неоднорідним, чим електричне поле в області ґратчастого електрода 62, через що там відбувається більш спрямована та більш ефективна сепарація іонізованих часток надлишку розпилення на відповідному сепараційному вузлі 26. Очищене при проходженні між сепараційними вузлами 26 повітря нижнім повітрянаправляючим щитком 32 направляється в напрямку показаного на фігурах 1 і 2 праворуч від бічної стінки 22b сепараційного простору 18, звідки воно, при необхідності після певного кондиціювання, може бути знову подано в тунель 6 фарбування в якості свіжого повітря. У випадку з кондиціюванням мова може йти, насамперед, про коригування температури, вологості повітря та, при необхідності, видалення розчинників, що усе ще знаходяться у повітрі. Стікаюча на сепараційних вузлах 26 сепараційна рідина, яка тепер містить частки надлишку розпилення, попадає внизу в стічні жолоби 44а, 44b сепараційних вузлів 26. Завдяки нахилу стічних жолобів 44а, 44b насичена сепараційна рідина тече в напрямку проривів 52а, 52b у відповідних торцевих стінках 50а, крізь них, а звідти через лотки 54а, 54b для стікання в збірний жолоб 34. Через збірний жолоб 34 сепараційна рідина, яка містить частки надлишку розпилення, витікає з камери 2 фарбування та може бути подана на очищення та регенерацію, при якій сепараційна рідина звільняється від часток надлишку розпилення, або на видалення. На фіг. 7 посилальним позначенням 1082 у цілому позначена установка, за допомогою якої сепараційна рідина направляється на сепараційні вузли 26, та сепараційна рідина, що містить частки надлишково розпиленого лаку, регенерується для повторного використання. Замість сепараційних вузлів 26 можуть бути також передбачені сепараційні вузли 126. Установка 1082 містить розташований на фіг. 7 ліворуч резервуар 1084, у якому замішується основна суміш сепараційної рідини, яка містить всі компоненти, крім знеклеюючого середовища. Для цього резервуар 1084 може бути гідравлічно з'єднаний з декількома бочками, у яких поставляються окремі компоненти сепараційної рідини. На фіг. 7 як приклад показано дві такі бочки 1086а, 1086b, які за допомогою оснащених запірними клапанами 1088а, 1088b трубопроводів 1090а, 1090b з'єднано з резервуаром 1084. Крім того, установка 1082 містить ще один резервуар 1092 для знеклеюючого середовища, який, зі своєї сторони, за допомогою оснащеного запірним клапаном 1094 трубопроводу 1096 з'єднується з бочкою 1098, в якій поставляється знеклеююче середовище. Бочки 1086а, 1086b і 1098 можуть бути поставлені на навантажувальну платформу 1100. З резервуару 1084 йде трубопровід 1102 до збірного трубопроводу 1104, який, зі своєї сторони, за допомогою трубопроводу 1106 з'єднано з резервуаром 1092 для знеклеюючого середовища. У трубопроводах 1102 і 1106 установлено по одному насосу 1108 або ж 1110, за допомогою яких вміст відповідного резервуара 1084 або ж 1092 може дозовано нагнітатись в збірний трубопровід 1104. Збірний трубопровід 1104 впадає в приймач 1112, у якому поступаючий з резервуару 1084 основний матеріал та знеклеююче середовище, що походить з резервуару 1092, поєднуються та перемішуються. Зі своєї сторони, приймач 1112 по оснащеному насосом 1114 трубопроводу 1116 сполучається з фільтром 1118 тонкого очищення, який сам по собі є відомим. По ньому проходить, сепараційна рідина, що нагнітається насосом 1114 із приймача 1112, яка по оснащеному насосом 1120 розвантажувальному трубопроводу 1122 знову залишає його. Вниз по потоку від насоса 1120 відходить байпасний трубопровід 1124, який має першу ділянку 1126а, яка веде до входу самого по собі відомого віскозиметра 1128, а також ділянку 1126b, яка веде від виходу віскозиметра 1128 до збірного трубопроводу 1104. На першій ділянці 1126а байпасного трубопроводу 1124 установлений клапан 1132, що приводиться в дію електромагнітом 1130, який живиться струмом від джерела 1134 енергії, якою також живиться віскозиметр 1128. Крім того, джерело 1134 енергії слугує в якості джерела енергії для електромагніту 1136 керованого ним клапана 1138, який відокремлює збірний трубопровід 1104 від трубопроводу 1140, який підводить відповідно використовувану рідину 6 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 носій, або з'єднує обидва трубопроводи 1140, 1104 один з одним. Трубопровід 1140 знаходиться з'єднаний з не показаним резервуаром, у якому зберігається рідина-носій. Вниз по потоку від місця з'єднання до байпасному трубопроводу 1124 йдучий від фільтра 1118 тонкого очищення розвантажувальний трубопровід 1122 з'єднаний із підводящим трубопроводом 1142, у якому розташований підпружинений клапан 1144. Підводящий трубопровід 1142 ділиться на три рукави 1146а, 1146b, 1146c, у яких установлено по одному запірному клапану 1148a, 1148b, 1148c. Трубопровідні рукави 1146а, 1146b, 1146c ведуть до верхньої сторони сепараційного вузла 26. Установка 1082 у сукупності містить декілька підводящих трубопроводів 1142 з відповідними рукавами 1146а, 1146b, 1146c, кількість яких є відповідною до кількості сепараційних вузлів 26 сепараційного пристрою 24. Від переливного жолоба 40 кожного сепараційного вузла 26 веде відбірний трубопровід 1150, який, зі своєї сторони, має запірний клапан 1152, до зворотного трубопроводу 1154. Зворотний трубопровід 1154 впадає у верхній простір 1156 приймача 1112, який від його нижнього простору 1158 відділений фільтром 1160 з нетканого матеріалу. Фільтр 1160 з нетканого матеріалу проводиться над дзеркалом сепараційної рідини, що знаходиться в приймачі 1112, та для цього виконаний у вигляді змотувальної з ролика 1162 стрічки. Змотаний фільтр 1160 з нетканого матеріалу приймається в збірному резервуарі 1164. Між пружинним клапаном 1144 і трубопровідними рукавами 1146a, 1146b, 1146c підводящий трубопровід 1142 з'єднаний із ще одним вибірним трубопроводом 1166, у якому установлений запірний клапан 1168, і який веде до зворотного трубопроводу 1154. Стічні жолоби 44a, 44b, 144a, 144b кожного сепараційного вузла 26 за допомогою власного добірного трубопроводу 1170 з'єднані зі зворотним трубопроводом 1154. По іншу сторону від впадання в підводящий трубопровід 1142 розвантажувальний трубопровід 1122 веде через зворотну ділянку 1172 до нижнього простору 1158 приймача 1112, при цьому на зворотній ділянці 1172 встановлений підпружинений запірний клапан 1174. Описана вище установка 1082 функціонує в такий спосіб: Компонента в бажаній пропорції, що знаходиться у резервуарах 1084 або ж 1092, по збірному трубопроводу 1104 транспортуються в нижній простір 1158 приймача 1112. Наявна там сепараційна рідина, поряд зі свіжозмішаною частиною, також містить очищену сепараційну рідину, що далі буде докладно розглянуто ще раз. Сепараційна рідина, що знаходиться в нижньому просторі 1158 приймача 1112, проходить через фільтр 1118 тонкого очищення та по підводящому трубопроводу 1142 з рукавами 1146a, 1146b і 1146с направляється до відповідного сепараційного вузла 26. За допомогою насоса 1120 вниз по потоку від фільтра 1118 тонкого очищення сепараційна рідина нагнітається із продуктивністю, при якій відкривається підпружинений клапан 1144 у підводящому трубопроводі 1142, наприклад, 20 літрів за хвилину. Завдяки поділу підводящого трубопроводу 1142 на рукави 1146a, 1146b, 1146c може бути зроблена тонка юстировка попадаючої на відповідний розвантажувальний пристрій 26 кількості сепараційної рідини. Для цього клапани 1148a, 1148b, 1148c відповідно включаються таким чином, що сепараційна рідина видається на розвантажувальний пристрій 26 або по одному, або по двом, або по всіх трьом трубопроводам 1146a, 1146b, 1146c. При необхідності, може бути також передбачено і більше чим три трубопровідні рукави 1146 із клапанами 1148. Наприклад, сепараційна рідина залишає трубопровідні рукави 1146a, 1146b, 1146c з витратою від 0,2 до 0,3 літра за хвилину. Витрата на трубопровідний рукав 1146a, 1146b, 1146c може бути відрегульована через їхній прохідний поперечний переріз, або використовуючи клапани 1148a, 1148b, 1148c, прохідний поперечний переріз яких є врегульованим. Якщо продуктивність насосу 1120 по відношенню до запірної дії пружинного клапана 1144 у підводящому трубопроводі 1142 занадто велика, то відкривається підпружинений запірний клапан 1174 у зворотному трубопроводі 1172, і сепараційна рідина нагнітається від фільтра 1118 тонкого очищення в циркуляційному контурі назад до нижнього простору 1158 приймача 1112. Наприклад, запірний клапан 1174 відкривається, якщо тиск на нього перевищує 1 бар. За допомогою віскозиметра 1128 може бути виміряна в'язкість сепараційної рідини, яка поступає від фільтра 1118 тонкого очищення. Для цього відкривається магнітний клапан 1132, так що частина поступаючої від фільтра 1118 тонкого очищення сепараційної рідини попадає на віскозиметр 1128. Залишаюча віскозиметр 1128 сепараційна рідина по ділянці 1126b трубопроводу знову подається в збірний трубопровід 1104, а по ньому знову в нижній простір 1158 приймача 1112. Якщо вимір в'язкості показує, що сепараційна рідина має занадто високу в'язкість, магнітний клапан 1138 може бути відкритий, так що відповідна рідина-носій із 7 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 трубопроводу 1140 попадає в збірний трубопровід 1104, в результаті чого сепараційна рідина в приймачі 1112 розбавляється, і її в'язкість знижується. Якщо в'язкість сепараційної рідини занадто мала, вона може бути підвищена за допомогою відповідної зміни подачі компонентів з бочок, у яких вони поставляються. Поступаюча зі стічних жолобів 44a, 44b, 144a, 144b сепараційного вузла 26 сепараційна рідина, що містить частки надлишково розпиленого лаку, по добірних трубопроводах 1170 і зворотному трубопроводу 1154 направляється у верхній простір 1156 приймача 1112. Там, під дією сили ваги, вона проходить через фільтр 1160 з нетканого матеріалу вниз у нижній простір 1158 приймача 1112, у який вона попадає відфільтрованою та у значній мірі звільненою від часток надлишково розпиленого лаку. При цьому частки надлишково розпиленого лаку, що містяться у сепараційній рідині, залишаються на фільтрі 1160 з нетканого матеріалу. Якщо наявна у приймачі 1112 ділянка фільтру 1160 із нетканого матеріалу поглинула максимальну кількість часток надлишково розпиленого лаку, та задовільний результат фільтрації з відповідною витратою сепараційної рідини через фільтр 1160 з нетканого матеріалу вже більш не забезпечується, то фільтр 1160 з нетканого матеріалу змотується з ролика 1162 доти, поки незавантажена ділянка фільтру 1160 з нетканого матеріалу не буде відокремлювати один від одного простори 1156 і 1158 приймача 1112. Відповідна завантажена частками надлишково розпиленого лаку ділянка фільтра 1160 з нетканого матеріалу – як згадано вище – приймається у збірному резервуарі 1164. У випадку, якщо фільтруюча дія фільтру 1160 з нетканого матеріалу згодом погіршується або в принципі є недостатньою для того, щоб затримувати також і дрібні частки, то вони відфільтровуються за допомогою фільтру 1118 тонкого очищення, так що в розвантажувальний трубопровід 1122 попадає тільки в значній мірі очищена та ненасичена сепараційна рідина, а звідти направляється до сепараційних вузлів 26. По вибірним трубопроводам 1150 і 1170 можуть спорожнятись трубопроводи 1142 з рукавами 1146a, 1146b, 1146c і переливний жолоб 40, 140 відповідного сепараційного вузла 26. Це може знадобитись, наприклад, якщо потрібно замінити сепараційну рідину. За рахунок установки 1082 сепараційна рідина може бути використана в циркуляційному контурі, у якому розташовано сепараційний пристрій 24 із сепараційними вузлами 26. При цьому є можливим звільняти сепараційну рідину, яка містить частки надлишково розпиленого лаку, від них і знову подавати в циркуляційний контур. Далі наводяться приклади складу сепараційної рідини, які виявилися придатними на практиці, при цьому дані в мас. % відносяться до загальної ваги відповідної сепараційної рідини: Приклад 1 Заснована на воді, рідкотекуча сепараційна рідина, яка придатна для сепарації лаків у розчинниках або 2-компонентних лаків, має наступний склад: 62 мас. % вода; 35 мас. % моноетиленгліколь; 1 мас. % етоксилат спирту жирного ряду (7ЕО); 2 мас. % 2-метилпентаметилендіамін. Приклад 2 Заснована на воді, рідкотекуча сепараційна рідина, яка придатна для сепарації водорозчинних лаків, має наступний склад: 62 мас. % вода; 35 мас. % моноетиленгліколь; 2 мас. % сульфат цинку гептагідрат; 0,7 мас. % етоксилат спирту жирного ряду (7ЕО); 0,3 мас. % дидецилдіамонійхлорид. Приклад 3 Заснована на воді, в'язка сепараційна рідина, яка показала гарні результати при сепарації лаків у розчинниках, а також 2-компонентних лаків, має наступний склад: 64,25 мас. % вода; 0,75 мас. % карбоксиметилцелюлоза; 32 мас. % моноетиленгліколь; 0,5 мас. % етоксилат спирту жирного ряду (7ЕО); 2,5 мас. % 2-метилпентаметилендіамін. Приклад 4 Заснована на воді, в'язка сепараційна рідина, яка показала гарні результати при сепарації водорозчинних лаків, має наступний склад: 62 мас. % вода; 8 UA 106970 C2 5 10 15 35 мас. % моноетиленгліколь; 2 мас. % сульфат цинку гептагідрат; 0,3 мас. % етоксилат спирту жирного ряду (7ЕО); 0,5 мас. % целюлоза (натрозоль 250 HHR); 0,2 мас. % дидецилдіамонійхлорид. Приклад 5 Заснована на олії сепараційна рідина, яка показала гарні результати при сепарації лаків у розчинниках, а також 2-компонентних лаків, має наступний склад: 83 мас. % ґрунтувальна олія 100/40 °C; 14,5 мас. % олеїнова кислота; 2,5 мас. % 2-метилпентаметилендіамін. Приклад 6 Заснована на олії, пастоподібна сепараційна рідина, яка показала гарні результати при сепарації лаків у розчинниках, а також 2-компонентних лаків, має наступний склад: 90 мас. % ґрунтувальна олія 120/40 °C; 3,5 мас. % рицинова олія; 3,5 мас. % гідроксистеаринова кислота; 1,2 мас. % гідроксид літію; 1,8 мас. % 2-метилпентаметилендіамін. 20 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 25 30 35 40 45 50 55 1. Спосіб видалення твердих речовин із утворюваного при фарбуванні об'єктів надлишку розпилення, у якому надлишок розпилення захоплюється потоком повітря та транспортується на омивану сепараційною рідиною сепараційну поверхню (42а, 42b; 142a, 142b), де більша частина щонайменше твердих речовин переходить у сепараційну рідину, відводиться нею та за рахунок осадження видаляється із рідини, який відрізняється тим, що застосовують сепараційну рідину, яка a) містить знеклеююче середовище або б) містить знеклеююче середовище та рідину-носій, при цьому частки надлишково розпиленого лаку знеклеюються знеклеюючим середовищем, при цьому сепараційна рідина є електрично провідною і надлишково розпилений лак іонізують за допомогою електродного пристрою (56, 156) і сепарують на сепараційній поверхні (42а, 42b; 142a, 142b), при цьому електродний пристрій (56, 156) з'єднаний з першим полюсом джерела (174) високої напруги, а сепараційна поверхня (42а, 42b; 142a, 142b) з'єднана із другим полюсом джерела (174) високої напруги. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що знеклеююче середовище є знеклеюючим середовищем на основі силікатів, переважно шаруватих силікатів, бентонітів, сепіолітів, глиноземів; на основі солей алюмінію, переважно солей алюмінію, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно сульфату алюмінію, хлориду алюмінію, нітрату алюмінію; на основі солей цинку, переважно солей цинку, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду цинку, сульфату цинку; на основі солей заліза, переважно солей заліза, які при нейтральних і лужних водневих показниках утворюють гідроксиди, переважно хлориду заліза, сульфату заліза; на основі солей кальцію, переважно хлориду кальцію, нітрату кальцію, ацетату кальцію; на основі солей цирконію, переважно хлориду цирконію, ацетату цирконію; на основі полімерів, переважно поліакриламідів, поліметакриламідів або продуктів конденсації меламіну/формальдегіду; або на основі амінів, переважно діамінів, переважно 2-метилпептаметилендіаміну, етилендіаміну. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить знеклеююче середовище в кількості від 0,1 до 20 мас. %, переважно від 1 до 5 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини. 4. Спосіб за одним із пунктів 1-3, який відрізняється тим, що сепараційна рідина як рідинуносій містить воду. 5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить один або декілька полярних, водорозчинних розчинників, переважно етиленгліколь, пропіленгліколь, поліетиленгліколь або поліпропіленгліколь. 6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить полярний, водорозчинний розчинник у кількості від 1 до 60 мас. %, переважно від 20 до 40 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини. 9 UA 106970 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 7. Спосіб за одним із пп. 4-6, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить одну або декілька змочувальних речовин, переважно неіонні, аніонні або катіонні поверхневоактивні речовини, особливо переважно неіонні поверхнево-активні речовини, переважно етоксилати спирту жирного ряду, пропоксилати спирту жирного ряду. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить змочувальні речовини в кількості від 0,1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. 9. Спосіб за одним із пп. 4-8, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить загусники, переважно целюлозу, карбоксиметилцелюлозу, метилетилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу, гідроксипропілетилцелюлозу, полісахариди, гуміарабік, ксантан або модифікований крохмаль, особливо переважно карбоксиметилцелюлозу. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що сепараційна рідина містить загусники в кількості від 0,1 до 5 мас. %, переважно від 0,1 до 1 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини. 11. Спосіб за одним із пп. 4-10, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить консерванти, переважно ізотіазоліни; четвертинні сполуки амонію, такі як дидецилдіамонійхлорид, діоктилдіамонійхлорид; диметилолдиметилгідантоїн; бромохлородиметилгідантоїн або бісоксазолідин; переважно в кількості від 0,5 до 10 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. 12. Спосіб за одним із пунктів 1-3, який відрізняється тим, що сепараційна рідина як рідинаносій містить олію. 13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить стабілізуючі засоби, переважно у вигляді органічних кислот, переважно у вигляді кислот жирного ряду, особливо переважно у вигляді олеїнової кислоти, пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти або гідроксистеаринової кислоти, у кількості від 0,1 до 15 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. 14. Спосіб за п. 12 або п. 13, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить кислоту жирного ряду в кількості від 1 до 30 мас. %, переважно від 3 до 20 мас. %, від загальної маси сепараційної рідини, переважно олеїнову кислоту, пальмітинову кислоту, стеаринову кислоту або гідроксистеаринову кислоту. 15. Спосіб за одним із пунктів 12-14, який відрізняється тим, що сепараційна рідина, крім того, містить гідроксид металу, переважно гідроксид натрію, гідроксид калію або гідроксид літію, у кількості від 1 до 5 мас. % від загальної маси сепараційної рідини. 16. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що в'язкість сепараційної рідини, виміряна за допомогою зливної лійки за DIN EN ISO 2431, німецька редакція EN ISO 2431:1996, від 1996 p., зі зливним отвором діаметром 6 мм становить від 2 до 100 секунд, переважно від 5 до 20 секунд і особливо переважно 10,5 секунд. 17. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що рідину-носій і знеклеююче середовище подають у приймач (1112) незалежно один від одного. 18. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що сепараційну рідину, яка містить надлишково розпилений лак, регенерують і використовують повторно. 19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що регенерація відбувається за допомогою фільтрації, яка містить щонайменше один ступінь (1118; 1160) фільтрування. 20. Спосіб за одним із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що вимірюють в'язкість сепараційної рідини, яка підводиться на сепараційну поверхню (42а, 42b; 142a, 142b). 10 UA 106970 C2 11 UA 106970 C2 12 UA 106970 C2 13 UA 106970 C2 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for the deposition of paint overspray, and deposition liquid

Автори російською

Dingler, Gunther, Hihn, Erwin, Swoboda, Werner, Schlipf, Michael

МПК / Мітки

МПК: B05B 15/00, C09D 7/02, C09D 7/00

Мітки: сепарації, надлишкової, спосіб, розпиленого, лаку

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/16-106970-sposib-separaci-nadlishkovo-rozpilenogo-laku.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб сепарації надлишково розпиленого лаку</a>

Подібні патенти