Пристрій для конструкції напрямної огорожі та конструкція напрямної огорожі для закріплення дорожнього полотна на конструкціях

Номер патенту: 105867

Опубліковано: 25.06.2014

Автор: Фолькманн Ванесса

Є ще 8 сторінок.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Пристрій (10) для кріплення конструкції напрямної огорожі (100) до конструкцій, який має

- опорну плиту (14), за допомогою якої пристрій (10) кріпиться до конструкції (BW),

- стовп (12), прикріплений до опорної плити (14), до якого кріпиться конструкція напрямної огорожі (100), та

- розпірку (16), прикріплену до опорної плити (14),

який характеризується тим, що розпірка (16) принаймні частково оточує стовп (12), розташована під кутом до стовпа (12) і відокремлюється проміжком від стовпа (12) на задану відстань (d) у зоні біля стовпа,

що розпірка (16) має U-подібну форму, причому дві бокові перетинки U-подібної розпірки (16) принаймні частково оточують стовп (12), що розташований між ними, та

що розпірка (16) визначає задану точку згину стовпа (12), щойно перевищується задана відстань (d) між стовпом (12) та розпіркою (16).

2. Пристрій (10) за п. 1, який відрізняється тим, що розпірка (16) простягається, починаючись від опорної плити (14), під нахилом у напрямку стовпа (12), і має задану відстань (d) від стовпа (12) на її кінці (16b) навпроти опорної плити (14).

3. Пристрій (10) за будь-яким з пп. 1, 2, який відрізняється тим, що товщина опорної плити (14) становить від 10 до 25 мм, зокрема від 10 до 15 мм, причому опорна плита (14) з'єднується з конструкцією (BW) принаймні у двох місцях.

4. Конструкція напрямної огорожі (100) для захисту дорожнього полотна на конструкціях, яка має

- певну кількість пристроїв10) за будь-яким з пп. 1-3, причому пристрої (10) з'єднуються через їхні опорні плити (14) з конструкцією (BW), та

- принаймні одну смугу напрямної огорожі (130), яка проходить уздовж подовжньої осі, причому розпірка (16) комплекту стовпа (10) передбачається на стороні стовпа (12), відверненій від смуги напрямної огорожі (130).

5. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 4, яка відрізняється тим, що елемент, що деформується (134), розташовується між пристроями (10) та принаймні однією смугою напрямної огорожі (130).

6. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 4 або 5, яка відрізняється тим, що для підтримання смуги напрямної огорожі (130) підтримувальний елемент (132) у будь-якому разі розташовується між елементом, що деформується (134), та смугою напрямної огорожі (130), і від цього підтримувального елемента кріпильна секція (132с) простягається паралельно стовпу (12), причому проміжний елемент (136) є розташованим між підтримувальним елементом (132) та смугою напрямної огорожі (130).

7. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 6, яка відрізняється тим, що проміжний елемент (136) має поверхню (136а), що проходить під нахилом, за допомогою якої може бути визначений кут нахилу смуги напрямної огорожі (130) відносно подовжньої осі стовпа (12), причому підтримувальний елемент (132) є утвореним асиметрично для пристосування до кута нахилу смуги напрямної огорожі (130) відносно подовжньої осі стовпа (12) і має принаймні одне відгалуження (132а, 132b), яке виступає від кріпильної секції (132с) у напрямку смуги напрямної огорожі (130).

8. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 6 або 7, яка відрізняється тим, що підтримувальний елемент (132) має два відгалуження (132а, 132b), які виступають від кріпильної секції (132с), причому ці відгалуження проходять під відповідними кутами до подовжньої осі стовпа (12), і ці два кути є різними.

9. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 4-8, яка відрізняється тим, що смугу штанги огорожі (126) передбачено на кінці стовпа (12) навпроти опорної плити (14) пристрою (10).

10. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 9, яка відрізняється тим, що смуга штанги огорожі (126) має кутовий елемент (128), причому кутовий елемент (128) кріпиться до стовпа (12) гвинтом у точці розлому.

Текст

Реферат: Винахід стосується пристрою (10) для кріплення конструкції напрямної огорожі (100) до конструкцій, який має опорну плиту (14), за допомогою якої пристрій (10) може кріпитися до конструкції BW, стовп (12), прикріплений до опорної плити (14), до якого може кріпитися конструкція напрямної огорожі (100), та розпірку (16)), прикріплену до опорної плити (14). Згідно з винаходом, розпірка (16) принаймні частково оточує стовп (12), розташована під кутом до стовпа (12) і відокремлюється проміжком від стовпа (12) на задану відстань від стовпа (12) у зоні біля стовпа (12). UA 105867 C2 (12) UA 105867 C2 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується пристрій для кріплення конструкції напрямної огорожі до конструкцій, який має опорну плиту, за допомогою якої пристрій може кріпитися до конструкції, стовп, прикріплений до опорної плити, причому конструкцію напрямної огорожі передбачено на стовпі, та розпірку, прикріплену до опорної плити. Даний винахід також стосується конструкції напрямної огорожі для захисту дорожнього полотна на конструкціях. Такі пристрої є відомими з існуючого рівня техніки і описуються, наприклад, у документі DK 29617846 U1. У цьому документі розкривається пристрій, який складається зі стовпа та підтримувальної штанги, яка його підтримує. Стовп та підтримувальна штанга кріпляться до спільної опорної плити за допомогою зварного з'єднання. Стовп та підтримувальна штанга є привареними одне до одного. Зварне з'єднання між стовпом та опорною плитою має задану точку розлому, яка має гарантувати, що після ламання у заданій точці розлому стовп згинається всередину у напрямку підтримувальної штанги і відводить транспортний засіб донизу. Підтримувальна штанга також має задану ділянку згину у формі виїмки. Задана ділянка згину є передбаченою у зоні кріплення між підтримувальною штангою та стовпом і передбачається для полегшення згинання стовпа. Пристрої, відомі з існуючого рівня техніки, та конструкції напрямних огорож, які мають такі пристрої для захисту дорожніх полотен на конструкціях або поблизу від них забезпечують лише недостатній компроміс між високою здатністю до стримування для важких транспортних засобів та характером деформації, коли велика частка енергії удару моторного транспортного засобу усувається через пристрій для того, щоб максимально знизити навантаження на тих, хто перебуває у транспортному засобі. Якщо здатність конструкції напрямної огорожі до стримування є надто низькою, транспортний засіб у найгіршому разі може пробити конструкцію напрямної огорожі, що може мати катастрофічні наслідки, наприклад, у разі, коли конструкція напрямної огорожі є закріпленою, зокрема, на мосту. Як що ж конструкція напрямної огорожі є надто "міцною", це може призвести до значної шкоди для пасажирів легкого транспортного засобу, який на неї натрапляє. Таким чином, мета даного винаходу полягає у забезпеченні пристрою, який належить до описаного на початку типу, і завдяки якому досягається максимально можлива здатність до стримування для важких транспортних засобів і водночас якомога нижче навантаження на тих, хто перебуває у транспортному засобі, який зазнає удару. Ця мета досягається завдяки пристрою описаного на початку типу, у якому розпірка принаймні частково оточує стовп, розташована під кутом до стовпа і відокремлюється від стовпа на ділянці, прилеглій до стовпа, на заданій відстані. Пристрой згідно з винаходом гарантує поліпшений характер деформації, оскільки у разі удару транспортного засобу об конструкцію напрямної огорожі, оснащеної комплексом стовпа згідно з винаходом, насамперед лише стовп деформується у напрямку розпірки. На відміну від існуючого рівня техніки, розпірка не зазнає напруження або деформації першою завдяки заданій відстані між нею та стовпом. Автомобіль, який завдав удару, відповідно, може бути обмежений і відхилений назад на дорожнє полотно конструкцією напрямної огорожі, оснащеною комплектом стовпа згідно з винаходом, через невелику деформацію стовпа без переміщення розпірки. Однак, якщо більш важкий транспортний засіб, такий, як, наприклад, вантажна машина, співударяється з конструкцією напрямної огорожі, оснащеною комплектом стовпа згідно з винаходом, стовп деформується далі у напрямку розпірки і спирається на неї. Навантаження на точку з'єднання між опорною плитою та стовпом, таким чином, послаблюється, і це дозволяє запобігти розриванню званого шва між опорною плитою та стовпом. Таким чином, завдяки комплектові стовпа згідно з винаходом, може досягатися контрольований характер деформації комплекту стовпа, навіть у разі дуже високих сил удару. Через "двоетапний" характер деформації комплекту стовпа також досягається ситуація, коли при зіткненні автомобілів, значна частина енергії забирається деформацією комплекту стовпа, але навіть важкі транспортні засоби можуть обмежуватися, тобто, забезпечується висока здатність до стримування. Згідно з втіленням винаходу, розпірка простягається, починаючись від опорної плити, під нахилом у напрямку стовпа і визначає задану відстань до стовпа її кінцем, протилежним опорній плиті. Це досягається через розпірку, сконструйовану таким чином, що стовп у разі зіткнення спочатку притискається до кінця розпірки навпроти опорної плити з метою скорочення плеча важеля стовпа відносно опорної плити комплекту стовпа, а отже, для послаблення навантаження на точку з'єднання між стовпом та опорною плитою. Через нахил розпірки розпірка може деформувалися або зігнутися разом зі стовпом у разі більших навантажень і, таким чином, сплановано сприяти зменшенню енергії транспортного засобу, що зазнав зіткнення. Крім того, розпірка може простягатися, починаючись від опорної плити, під кутом 90° 1 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 до опорної плити, тобто, розпірка проходить паралельно стовпові, і, таким чином, розпірка відокремлюється від стовпа на задану відстань. Крім того, розпірка може бути сформована у формі кута, тобто, з відрізком, який проходить паралельно стовпові, га відрізком, який проходить паралельно опорній плиті, причому задана відстань до стійки визначається відрізком, який проходить до опорної плити. Оскільки зіткнення транспортною засобу здебільшого відбувається під кутом приблизно 8° до подовжньої осі конструкції напрямної огорожі, стовпи деформуються не лише перпендикулярно дорожньому полотну, але й у напрямку пересування транспортного засобу, що зазнав зіткнення. Розпірка маг відповідну, в оптимальному варіанті U-подібну форму. Дві бокові перетинки U-подібної розпірки принаймні частково оточують стовп, що розташований між ними. В альтернативному варіанті розпірка може бути розташована на опорній плиті відносно стовпа і сформована таким чином, щоб позиція розпірки координувалася з очікуваним кутом співударяння транспортного засобу, що зазнав зіткнення. Як було згадано, стовп деформується у разі удару транспортного засобу у напрямку розпірки і притискається до нього. Іншими словами, кінець розпірки навпроти опорної плити визначає задану точку згину стовпа, щойно перевищується задана відстань між стовпом та розпіркою. Завдяки заданій точці згину, яка досягається у такий спосіб, стовп розділяється на два відрізки, причому відрізок стовпа над заданою точкою згину під час періоду деформації деформується сильніше за відрізок під заданою точкою згину. Через цей характер деформації, досягнутий через задану точку згину, навантаження на точку з'єднання між стовпом та опорною плитою може бути послаблене, і може бути досягнутий контрольований характер деформації. Для подальшого запобігання розриванню зварного шва між опорною плитою та стовпом опорна плита має такі розміри й таке з'єднання з конструкцією, щоб опорна плита могла "вигнутися" у разі удару транспортного засобу. Крім того, стадія обмеження, якої має досягати конструкція напрямної огорожі, оснащена пристроєм, повинна враховуватися при визначенні розмірів опорної плити. З врахуванням двох вищезгаданих умов опорну плиту згідно з винаходом формують з товщиною у межах від 10 до 25 мм. зокрема, у межах від 10 до 15 мм. Крім того, опорна плита приєднується або пригвинчується до конструкції принаймні у двох точках з метою підтримання цього характеру деформації. Приєднання опорної плити до конструкції у двох точках у даному разі є достатнім, як у разі удару транспортного засобу, лише з'єднувальні елементи, розташовані найближче до дорожнього полотна, зазнають навантаження, а з'єднувальні елементи, розташовані далі від дорожнього полотна, є по суті "перекритими", тобто, не зазнають навантаження. Даний винахід також стосується конструкції напрямної огорожі для захисту доротань. Крім того, розпірка може бути сформована у формі кута, тобто, з відрізком, який проходить паралельно стовпові, га відрізком, який проходить паралельно опорній плиті, причому задана відстань до стійки визначається відрізком, який проходить до опорної плити. Оскільки зіткнення транспортного засобу здебільшого відбувається під кутом приблизно 8° до подовжньої осі конструкції напрямної огорожі, стовпи деформуються не лише перпендикулярно дорожньому полотну, але й у напрямку пересування транспортного засобу, що зазнав зіткнення. Розпірка маг відповідну, в оптимальному варіанті - U-подібну форму. Дві бокові перетинки U-подібної розпірки принаймні частково оточують стовп, що розташований між ними. В альтернативному варіанті розпірка може бути розташована на опорній плиті відносно стовпа і сформована таким чином, щоб позиція розпірки координувалася з очікуваним кутом співударяння транспортного засобу, що зазнав зіткнення. Як було згадано, стовп деформується у разі удару транспортного засобу у напрямку розпірки і притискається до нього. Іншими словами, кінець розпірки навпроти опорної плити визначає задану точку згину стовпа, щойно перевищується задана відстань між стовпом та розпіркою. Завдяки заданій точці згину, яка досягається у такий спосіб, стовп розділяється на два відрізки, причому відрізок стовпа над заданою точкою згину під час періоду деформації деформується сильніше за відрізок під заданою точкою згину. Через цей характер деформації, досягнутий через задану точку згину, навантаження на точку з'єднання між стовпом та опорною плитою може бути послаблене, і може бути досягнутий контрольований характер деформації. Для подальшого запобігання розриванню зварного шва між опорною плитою та стовпом опорна плита має такі розміри й таке з'єднання з конструкцією, щоб опорна плита могла "вигнутися" у разі удару транспортного засобу. Крім того, стадія обмеження, якої мас досягати конструкція напрямної огорожі, оснащена комплектом стовпа, повинна враховуватися при визначенні розмірів опорної плити. З врахуванням двох вищезгаданих умов опорну плиту згідно з винаходом формують з товщиною у межах від 10 до 25 мм. зокрема, у межах від 10 до 15 мм. Крім того, опорна плита приєднується або пригвинчується до конструкції принаймні у двох 2 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 точках з метою підтримання цього характеру деформації. Приєднання опорної плити до конструкції у двох точках у даному разі є достатнім, як у разі удару транспортного засобу, лише з'єднувальні елементи, розташовані найближче до дорожнього полотна, зазнають навантаження, а з'єднувальні елементи, розташовані далі від дорожнього полотна, є по суті ''перекритими", тобто, не зазнають навантаження. Даний винахід також стосується конструкції напрямної огорожі для захисту дорожнього полотна на конструкціях. Конструкція напрямної огорожі мас певну кількість комплектів стовпів, які належать до вищеописаного типу, в якому пристрої з'єднуються з конструкцією через опорну плиту, і, крім того має принаймні одну смугу напрямної огорожі, яка проходить уздовж подовжньої осі. Розпірка комплектів стовпів у цьому разі передбачається на одній стороні стовпа, відвернутій від смуги напрямної огорожі. Для відведення значної частини енергії удару транспортного засобу, що зазнав зіткнення, до деформації стовпа елемент, що деформується, згідно з винаходом передбачено між стовпом комплектів стовпів та принаймні однією смугою напрямної огорожі. Іншими словами, зіткнення транспортного засобу розтягується у часі на час деформації елемента, що деформується, завдяки чому гальмування, а отже, навантаження на тих, хто перебуває у машині, може суттєво знижуватися. Згідно з одним варіантом втілення, підтримувальний елемент для підтримки смуги напрямної огорожі у будь-якому разі розташовується між елементом, що деформується, і а смугою напрямної огорожі. Кріпильна секція підтримувального елемента проходить паралельно стовпові. Крім того, передбачено проміжний елемент між підтримувальним елементом та смугою напрямної огорожі. У цьому разі в оптимальному варіанті передбачено, що проміжний елемент мас поверхню, яка проходить під нахилом, завдяки чому може встановлюватися кут нахилу смуги напрямної огорожі відносно подовжньої осі стовпа. Для пристосування до кута нахилу смуги напрямної огорожі підтримувальний елемент є сформованим асиметрично відносно подовжньої осі стовпа і має принаймні одне відгалуження, яке виступає від кріпильної секції у напрямку смуги напрямної огорожі. Згідно з оптимальним варіантом втілення винаходу, підтримувальний елемент має два відгалуження, які виступають від кріпильної секції, кожне з яких спрямовується під кутом до подовжньої осі стовпа, причому кути виступання відгалужень відносно кріпильної секції є різними. Іншими словами, для уникнення опускання смуги напрямної огорожі у разі удару транспортного засобу два кути між відгалуженнями підтримувального елемента та кріпильною секцією проектуються таким чином, що відгалуження підтримувального елемента, ближче до опорної плити, деформується першим, завдяки чому кут нахилу смуги напрямної огорожі до подовжньої осі стовпа принаймні зберігається. Згідно з оптимальним варіантом втілення винаходу, передбачено смугу штанги огорожі на кінці стовпа навпроти опорної плити комплекту стовпа, і ця смуга проходить уздовж подовжньої осі конструкції напрямної огорожі. Для кріплення смуги штанги огорожі до стовпа ця смуга штанги огорожі має принаймні один кутовий елемент. Кутовий елемент в оптимальному варіанті є прикріпленим до стовпа гвинтом у точці розлому. Приєднання кутового елемента до стовпа за допомогою гвинта у точці розлому гарантує, що у разі сильного ударного навантаження на конструкцію напрямної огорожі штанга огорожі від'єднується від конструкції напрямної огорожі і може діяти самостійно як з'єднувальна тяга. Іншими словами, з'єднання між кутовим елементом та стовпом у разі надмірного навантаження розривається, і завдяки цьому забезпечується запобігання притисканню смуги штанги огорожі до землі разом із зігнутим стовпом. Таким чином, смуга штанги огорожі залишається на певній висоті і може додатково пригальмувати транспортний засіб, що зазнав зіткнення, і відхилити його назад на дорожнє полотно. Відповідно, смуга штанги огорожі разом з кутовим елементом служить для ефективного уникнення наїзду транспортного засобу на конструкцію напрямної огорожі. Нижче винахід пояснюється на прикладі з посиланням на супровідні фігури, серед яких: Фіг. 1 є перспективним зображенням комплекту стовпа згідно з винаходом; Фігури з 2 по 4 є видами комплекту стовпа згідно з винаходом; Фіг. 5 є розрізом комплекту стовпа згідно з винаходом; Фігури з 6 по 8 є видами конструкції напрямної огорожі згідно з винаходом; Фіг. 9 є перспективним зображенням конструкції напрямної огорожі згідно з винаходом без смуги напрямної огорожі у секціях; Фіг. 10 є перспективним зображенням комплекту стовпа з елементом, що деформується, з прикріпленим до нього під гримувальним елементом; 3 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 11 є перспективним зображенням комплектів стовпа з прикріпленою конструкцією напрямної огорожі; Фіг. 12 є розрізом конструкції напрямної огорожі згідно з винаходом; Фіг. 13 є видами підтримувального елемента згідно з першим варіантом втілення; Фіг. 14 є видами проміжного елемента згідно з першим варіантом втілення; Фіг. 15 є видами під гримувального елемента згідно з другим варіантом втілення; Фіг. 16 є видами проміжного елемента згідно з другим варіантом втілення; Фіг. 17 є розрізом смуги штанги огорожі; Фіг. 18 є перспективним зображенням кутового елемента; і Фігури 19а-19е показують характер деформації конструкції напрямної огорожі згідно з винаходом. Фігура 1 є перспективним зображенням комплекту стовпа згідно з винаходом, позначеного загальним номером 10. На Фігурі 1 показано стовп 12, який є прикріпленим до опорної плити 14. Розпірка 16 розташовується біля стовпа 12 на опорній плиті 14. Розпірка 16 частково оточує стовп 12, який символічно показано на Фігура 1. Як можна побачити на Фігурі 1, розпірка 16 розташовується на заданій відстані від стовпа 12. Розпірка 16 простягається, починаючись від опорної плити 14, під нахилом у напрямку стовпа 12. Стовп 12 має отвір 18 для прикріплення смуги штанги огорожі (на фігурі не показано) та отвори 20 для з "єднання зі смугою напрямної огорожі (не показано). В опорній плиті 14 виконано чотири отвори 22 (на Фігурі 1 показано лише три отвори), які передбачаються для з'єднання опорної плити 14 та комплекту стовпа 10 з конструкцією, яку не показано на Фігурі 1. Отвори 22 виконано у формі видовжених отворів. Стовпи 12 мають С-подібний профіль, і цей Сподібний профіль стовпа 12 частково оточується розпіркою 16. На Фігурах з 2 по 4 показано різні види комплекту стовпа 10. На Фігурі 2 показано бокову проекцію комплекту стовпа 10, на якій також можна побачити стовп 12 з його подовжньою віссю L, прикріплений до опорної плити 14. Розпірка 16 простягається, починаючись від кіпця 16а, з’єднаного з опорною плитою 14, під нахилом у напрямку стовпа 12 і у напрямку кінця 16b навпроти опорної плити 14 та кінцевого відрізка 16b він наближається до стовпа 12 до заданої відстані d (Фігура 4). На Фігурі 3 видно, що розпірка 16 частково оточує стовп 12. Бокові перетинки розпірки 16 частково оточують стовп 12, що розташований між ними. Однак бокові перетинки розпірки 16 так само є відокремленими від стовпа 12. Іншими словами, розпірка 16 ні на мить не входить у контакт зі стовпом 12. Горизонтальну проекцію комплекту стовпа 10 показано на Фігурі 4. В опорні плиті 14 видно чотири отвори 22. утворені у формі видовжених отворів. На Фігурі 4 можна побачити, що розпірка 16 визначає задану відстань d до стовпа 12 її кінцем 16b навпроти опорної плити 14. Розпірка 16 має форму з U-подібним розрізом і оточує стовп 12 боковими перетинками U-подібного профілю. З порівняльних зображень на Фігурах з 1 по 4 видно, що розпірка 16 простягається, починаючись від кінця 16а, з'єднаного з опорною плитою 14, під нахилом у напрямку стовпа 12, тобто, наближається до стовпа 12 через її скісний напрямок. Кінцем 16b навпроти опорної плити 14 розпірка 16 визначає задану відстань d до стовпа 12. Іншими словами, задана відстань d між стовпом 12 та кінцем 16b розпірки 16 представляє найменшу відстань між стовпом 12 та розпіркою 16. Розпірка 16 визначає задану відстань d, в оптимальному варіанті - на висоті від 10 до 40% від довжини стовпа 12 відносно опорної плити 14. На Фігурі 5 показано розріз комплекту стовпа 10. З цього виду у розрізі стає зрозуміло, яким чином розпірка 16. починаючись від її кінця 16а, простягається під нахилом у напрямку стовпа 12 і визначає задану відстань d до стовпа 12 її верхнім кінцем 16b. На Фігурах з 6 по 8 показано інші види конструкції напрямної огорожі 100, яка є з'єднаною через комплекти стовпа 10 з конструкцією BW. Фігура 6 показує бокову проекцію конструкції напрямної огорожі 100. Стовп 12, опорна плита 14 та розпірка 16, які утворюють пристрой 10, можна побачити на Фігурі 6. Пристрой 10 з'єднується гвинтами 124 з конструкцією BW (для спрощення у кожному разі лише один гвинт позначено умовним номером 124). Конструкція напрямної огорожі 100 включає смугу штанги огорожі 126, яка кріпиться до стовпа 12 на кінці стовпа 12 навпроти опорної плити 14 через кутовий елемент 128. Смуга напрямної огорожі 130 конструкції напрямної огорожі 100 з'єднується з елементом, що деформується 134, за допомогою підтримувального елемента 132. Елемент, що 4 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 деформується, 134, у свою чергу, кріпиться до стовпа 12, а отже, з’єднує смугу напрямної огорожі 130 зі стовпом 12. На Фігурах 6 та 7 видно, що смуга штанги огорожі 126 та смуга напрямної огорожі 130 простягаються уздовж подовжньої осі конструкції напрямної огорожі 100 і з’єднуються через певну кількість комплектів стовпа 10 з конструкцією BW. Фронтальна проекція конструкції напрямної огорожі 100, показана на Фігурі 7, показує смугу штанги огорожі 126 над смугою напрямної огорожі 130, розташованою па кінці стовпа 12 навпроти опорної плити 14. Круглий розріз елемента, що деформується 134, видно, зокрема, па Фігурі 8. яка представляє горизонтальну проекцію конструкції напрямної огорожі 100. Круглій формі розрізу елемента, що деформується 134, віддають перевагу перед іншими формами розрізу через зменшення енергії удару транспортного засобу, що зазнав зіткнення, оскільки деформація круглою елемента, що деформується 134, може точно контролюватися, і деформація заздалегідь визначається круглою формою. Фігура 9 є перспективним зображенням конструкції напрямної огорожі 100. З Фігури 9 стає зрозуміло, що передбачено підтримувальний елемент 132 між смугою напрямної огорожі 130 та елементом, що деформується 134. Крім того, проміжний елемент 136 розташовується на підтримувальному елементі 132 і може застосовуватися для визначення кута нахилу смуги напрямної огорожі 130 відносно подовжньої осі стовпа 12. Проміжні елементи 136 детально описуються нижче. Проміжні елементи 136 можуть бути утворені безпосередньо па підтримувальних елементах 132 або також можуть представляти окремі деталі. На Фігурах 10 та 11 показано фрагменти конструкції напрямної огорожі 100 у зоні комплекту стовпа 10, причому Фігура 10 показує фрагмент конструкції напрямної огорожі 100 без смуги напрямної огорожі 130 та смуги штанги огорожі 126. Елемент, що деформується, 134 кріпиться до стовпа 12. У свою чергу, до елемента, що деформується 134, кріпляться підтримувальні елементи 132, які мають проміжні елементи 136. На Фігурі 10 умовно показано, що проміжний елемент 136 має скісну поверхню (Фіг. 14). Таким чином, кут нахилу смуги напрямної огорожі 130 може бути визначений проміжним елементом 136. У частково показаних отворах 22 опорної плити 14 передбачено гвинти 124, які служать для кріплення конструкція напрямної огорожі 100 до конструкції BW. Фігура 11 так само є перспективним зображенням конструкції напрямної огорожі 100 зі смугою штанги огорожі 126 та смугою напрямної огорожі 130, прикріпленими до стовпа 12 через проміжний елемент 136, підтримувальний елемент 132 та елемент, що деформується 134. Фігура 12 показує частковий розріз конструкції напрямної огорожі 100 у зоні стовпів 12. Смуга штанги огорожі 126 кріпиться до стовпа 12 через кутовий елемент 128. Kутовий елемент 128 пригвинчується до стовпа 12 за допомогою гвинта у точці розлому 138. Наявність гвинта у точці розлому 138 гарантує, що смуга штанги огорожі 126 може бути від’єднана від стовпа 12 у разі великого навантаження конструкції напрямної огорожі 100 і може запишатися на заданій висоті над конструкцією BW, діючи як з'єднувальна тяга. Смуга штанги огорожі 126, таким чином, може затримувати транспортні засоби, що зазнають зіткнення, та відхиляти їх назад на дорожнє полотно, навіть при значній деформації стовпа 12. З Фігури 12 можна вперше побачити, що підтримувальний елемент 132 сформовано асиметрично, з двома відгалуженнями 132а та 132b. Проміжний елемент 136, розташований між підтримувальним елементом 132 та смугою напрямної огорожі 130, служить для пристосування кута нахилу смуги напрямної огорожі 130 до асиметричного утворення підтримувального елемента 132. Іншими словами, смуга напрямної огорожі 130 має нахил відносно подовжньої осі стовпа 12 через проміжний елемент 136. З посиланням на Фігури з 13 по 16 нижче описуються два варіанти втілення підтримувальних елементів 132 та відповідних проміжних елементів 136. Варіант втілення, показаний на Фігурах 13 та 14, стосується підтримувального елемента 132, який є сконструйованим для смуги напрямної огорожі 130 з В-подібним профілем. Варіант втілення згідно з Фігурами з 15 по 16 стосується підтримувального елемента 132 для смуги напрямної огорожі 130 з Α-подібним профілем. На Фігурі 13 показано види підтримувального елемента 132 згідно з першим варіантом втілення. Асиметричну форму підтримувального елемента 132 показано на Фігурі 13. Асиметрична форма підтримувального елемента 132 є необхідною для пристосування підтримувального елемента 132 до кута смуги напрямної огорожі 130 відносно подовжньої осі профільованого стовпа 12, причому кут фіксується проміжним елементом 136. Кут бета відгалуження 132а відносно профільованого стовпа 12 та його подовжньої осі (меншим за кут альфа між подовжньою віссю стовпа 12 та відгалуженням 132b, яке є ближчим до землі. 5 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 На характер деформації конструкції напрямної огорожі 100 у разі зіткнення моторного транспортного засобу позитивно впливає така конфігурація конструкції підтримувальних елементів 132, як детально описано нижче. Крім того, на Фігурі 13 показано проміжний елемент 136, передбачений на кріпильній секції 132с підтримувального елемента 132. Також чітко показано, що кут альфа між відгалуженням 132b та кріпильною секцією 132с, яка проходить паралельно подовжній осі профільованого стовпа 12, є значно більшим за кут бета між відгалуженням 132а та кріпильною секцією 132с. Завдяки цьому, у разі зіткнення транспортного засобу спочатку деформується нижнє відгалуження 132b, яке є ближчим до конструкції. Завдяки швидшій деформації нижнього відгалуження 132b порівняно з часом деформації верхнього відгалуження 132а, смуга напрямної огорожі 130 принаймні зберігає свій нахил у разі зіткнення транспортного засобу і не зміщується донизу, коли деформація триває. Іншими словами, зусилля, яке справляє транспортний засіб, що зазнав зіткнення, на конструкцію напрямної огорожі 100, має більше плече важеля через більший кут альфа відгалуження 132b від точки згину, під яким кріпильна секція 132с переходить у відгалуження 132а, порівняно з меншим кутом бета відгалуження 132а, завдяки чому відгалуження 132b деформується значно швидше за відгалуження 132а. На Фігурі 14 показано різні види проміжного елемента 136. Проміжний елемент 136 є утвореним у формі клина і має поверхню 136b, що проходить вертикально, яка може лежати па кріпильній секції 132с підтримувального елемента 132. Поверхня 136а проміжного елемента 136 навпроти поверхні 136b проходить з нахилом до поверхні 136b з метою регулювання кута нахилу смуги напрямної огорожі 130 до подовжньої осі профільованого стовпа 12. Кут нахилу смуги напрямної огорожі 130 до подовжньої осі профільованого стовпа 12 також може регулюватися конфігурацією конструкції підтримувального елемента 132 з відгалуженнями 132а та 132b і через довжину відгалужень 132а та 132b. Іншими словами, відгалуження 132b може бути утворене коротшим за верхнє відгалуження 132а. Фігура 15 показує види підтримувального елемента 132 згідно з другим варіантом втілення, і Фігура 16 показує різні види проміжного елемента 136, узгодженого з підтримувальним елементом 132 згідно з другим варіантом втілення. У підтримувальному елементі 132. показаному на Фігурі 15, нижнє відгалуження 132b проходить під кутом альфа до кріпильної секції 132с, тоді, як верхнє відгалуження 132а проходить перпендикулярно (кут β) кріпильній секції 132с. тобто, верхнє відгалуження 132а проходить під кутом 90° до кріпильної секції 132с. Однак для збереження швидшої деформації нижнього відгалуження 132b, як уже було описано вище, воно має кут альфа, відмінний від 90°, відносно кріпильної секції 132с підтримувального елемента 132. З Фігури 15 також видно, що проміжний елемент 136 згідно з цим варіантом втілення повинен бути товстішим через смугу напрямної огорожі (не показано), утворену з A-подібним профілем. Як уже було згадано вище, проміжний елемент 136 для пристосування до A-подібного профілю смуги напрямної огорожі (не показано) утворено ширшим порівняно з описаним вище першим варіантом втілення. Через відмінності між А- та В-подібним профілями клиноподібний проміжний елемент 136 повинен бути ширшим, тобто, відстань між поверхнями 136а та 136b є більшою, ніж у варіанті втілення, описаному з посиланням на Фігуру 14, оскільки А-подібний профіль смуги напрямної огорожі 130 одним кінцем має лежати на стовпі 12 у разі скісного приєднання через проміжний елемент 136. Конфігурація цього типу може негативно впливати на характер деформації конструкції напрямної огорожі 100 та підтримувального елемента 132. Фігура 17 показує розріз смуги штанги огорожі 128. Смуга штанги огорожі 128 є дзеркально симетричною відносно осі S і має у розрізі профіль даху. Фігура 18 є перспективним зображенням кутового елемента 128. за допомогою якого смуга штанги огорожі 126 може кріпитися до стовпа 12. Кутовий елемент 128 має секцію 128а з двома отворами 140, які передбачено для приймання гвинтів для кріплення кутового елемента 128 до штанги огорожі 126. Секцію 128b з отвором 142 використовують для кріплення кутового елемента 128 та смуги штанги огорожі 126 до стовпа 12. Гвинти у точці розлому (не показано) можуть прийматися в отвір 142, і ці гвинти ламаються при певному зусиллі, яке на них діє. Крім того, кутовий елемент 128 може мати таку конструкцію та розміри, що він сам представляє задану точку розлому або елемент, призначений для розламування. Характер деформації конструкції напрямної огорожі 100 показано на Фігурах з 19а по 19e. Фігура 19а представляє вихідну позицію конструкції напрямної огорожі 100, тобто, до удару транспортного засобу. На Фігурі 19b можна побачити, що при ударі транспортного засобу спочатку стискається елемент, що деформується 134, для того, щоб зменшити частину енергії удару. 6 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 У процесі деформації конструкції напрямної огорожі 100 (фіг. 19с) елемент, що деформується 134, піддається подальшому стисканню транспортним засобом, що зазнав зіткнення, і стовп 12 деформується у напрямку розпірки 16. Крім того, вже на Фігурі 19с показано, що смуга штанги огорожі 126 є дещо нахиленою відносно стовпа 12. Це пояснюється тим, що смута штанги огорожі 126 в цьому стані деформації вже діє як закрита з'єднувальна тяга через невеликий нахил стовпа 12. Іншими словами, транспортний засіб, що зазнав зіткнення, гальмує не різко, оскільки енергія удару транспортного засобу, що зазнав зіткнення, зменшується через описану деформацію стовпа 12 та елементів, що деформуються 134. Фігура 19d показує стан, у якому елемент, що деформується 134, є майже повністю деформованим, і смуга напрямної огорожі 130 спирається через підтримувальний елемент 132 та елемент, що деформується 134, на стовп 12. Стовп 12, у свою чергу, спирається па кінець розпірки 16 навпроти опорної плити, і ця розпірка визначає задану точку згину стовпа 12 в опорній точці між стовпом 12 та її кінцем навпроти опорної плити 14. Крім того, з Фігури 17с видно, що відрізок стовпа 12 над заданою точкою згину деформується далі, тоді, як відрізок під заданою точкою згину майже зберігає ступінь деформації або згину. Іншими словами, плече важеля стовпа 12 відносно опорної плити 14 різко скорочується через задану точку згину стовпа 12, що визначається розпіркою 16, завдяки чому ослаблюється навантаження на точку з'єднання між стовпом 12 та опорною плитою 14. Іншими словами, з'єднання між опорною плитою 14 та стовпом 12 залишається неушкодженим, завдяки чому досягається контрольований характер деформації. Розміри опорної плити 14 сприяють подальшому ослабленню навантаження на точку з'єднання та зварний шов між стовпом 12 та опорною плитою 14, причому опорна плита 14 є утвореною таким чином, щоб вона могла ''вигинатися" під час деформації для подальшого ослаблення навантаження на з’єднання між нею та стовпом 12. Завдяки подальшій деформації стовпа 12. смуга штанги огорожі 126 з кутовим елементом 128 нахиляється далі відносно стовпа 12. На цій стадії деформації конструкції напрямної огорожі 100 смуга напрямної огорожі 130 підтримується підтримувальним елементом 132, і кут нахилу смуги напрямної огорожі 130, визначений проміжним елементом 136, збільшується для того, щоб діяти як з'єднувальна тяга. На Фігурі 19е показано, що смуга штанги огорожі 126 від'єднується від стовпа 12 у процесі деформації конструкції напрямної огорожі 100, тобто, гвинти у точках розлому. що з'єднують кутовий елемент 128 зі стовпом 12, ламаються. Смуга штанги огорожі 126 залишається на заданій висоті і діє як з'єднувальна тяга для забезпечення можливості гальмування транспортних засобів, що зазнають зіткнення, та їх відхилення назад на дорожнє полотно. Іншими словами, смуга штанги огорожі 126, яка від'єднується від стовпа 12, дозволяє уникати можливості наїзду транспортного засобу, що зазнав зіткнення, на конструкцію напрямної огорожі 100. На Фігурі 19с також можна побачити, що стовп 12 над заданою точкою згину згинається значно сильніше, ніж під заданою точкою згину. Зона під заданою точкою згину деформується відносно мало порівняно з зоною над заданою точкою згину, навіть якщо деформація триває. У цій пізній фазі деформації конструкції напрямної огорожі 100 розпірка 16 деформується разом зі стовпом 12, втрачає скісну позицію і фактично діє як елемент, що деформується, поглинання сили яким не є незмінним. Розпірка 16 відповідним чином сприяє зменшенню енергії удару протягом довшого періоду. Відповідним чином, досягається контрольований характер деформації конструкції напрямної огорожі 100. 45 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 1. Пристрій (10) для кріплення конструкції напрямної огорожі (100) до конструкцій, який має - опорну плиту (14), за допомогою якої пристрій (10) кріпиться до конструкції (BW), - стовп (12), прикріплений до опорної плити (14), до якого кріпиться конструкція напрямної огорожі (100), та - розпірку (16), прикріплену до опорної плити (14), який характеризується тим, що розпірка (16) принаймні частково оточує стовп (12), розташована під кутом до стовпа (12) і відокремлюється проміжком від стовпа (12) на задану відстань (d) у зоні біля стовпа, що розпірка (16) має U-подібну форму, причому дві бокові перетинки U-подібної розпірки (16) принаймні частково оточують стовп (12), що розташований між ними, та що розпірка (16) визначає задану точку згину стовпа (12), щойно перевищується задана відстань (d) між стовпом (12) та розпіркою (16). 7 UA 105867 C2 5 10 15 20 25 30 35 2. Пристрій (10) за п. 1, який відрізняється тим, що розпірка (16) простягається, починаючись від опорної плити (14), під нахилом у напрямку стовпа (12), і має задану відстань (d) від стовпа (12) на її кінці (16b) навпроти опорної плити (14). 3. Пристрій (10) за будь-яким з пп. 1, 2, який відрізняється тим, що товщина опорної плити (14) становить від 10 до 25 мм, зокрема від 10 до 15 мм, причому опорна плита (14) з'єднується з конструкцією (BW) принаймні у двох місцях. 4. Конструкція напрямної огорожі (100) для захисту дорожнього полотна на конструкціях, яка має - певну кількість пристроїв (10) за будь-яким з пп. 1-3, причому пристрої (10) з'єднуються через їхні опорні плити (14) з конструкцією (BW), та - принаймні одну смугу напрямної огорожі (130), яка проходить уздовж подовжньої осі, причому розпірка (16) комплекту стовпа (10) передбачається на стороні стовпа (12), відверненій від смуги напрямної огорожі (130). 5. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 4, яка відрізняється тим, що елемент, що деформується (134), розташовується між пристроями (10) та принаймні однією смугою напрямної огорожі (130). 6. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 4 або 5, яка відрізняється тим, що для підтримання смуги напрямної огорожі (130) підтримувальний елемент (132) у будь-якому разі розташовується між елементом, що деформується (134), та смугою напрямної огорожі (130), і від цього підтримувального елемента кріпильна секція (132с) простягається паралельно стовпу (12), причому проміжний елемент (136) є розташованим між підтримувальним елементом (132) та смугою напрямної огорожі (130). 7. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 6, яка відрізняється тим, що проміжний елемент (136) має поверхню (136а), що проходить під нахилом, за допомогою якої може бути визначений кут нахилу смуги напрямної огорожі (130) відносно подовжньої осі стовпа (12), причому підтримувальний елемент (132) є утвореним асиметрично для пристосування до кута нахилу смуги напрямної огорожі (130) відносно подовжньої осі стовпа (12) і має принаймні одне відгалуження (132а, 132b), яке виступає від кріпильної секції (132с) у напрямку смуги напрямної огорожі (130). 8. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 6 або 7, яка відрізняється тим, що підтримувальний елемент (132) має два відгалуження (132а, 132b), які виступають від кріпильної секції (132с), причому ці відгалуження проходять під відповідними кутами до подовжньої осі стовпа (12), і ці два кути є різними. 9. Конструкція напрямної огорожі (100) за будь-яким з пп. 4-8, яка відрізняється тим, що смугу штанги огорожі (126) передбачено на кінці стовпа (12) навпроти опорної плити (14) пристрою (10). 10. Конструкція напрямної огорожі (100) за п. 9, яка відрізняється тим, що смуга штанги огорожі (126) має кутовий елемент (128), причому кутовий елемент (128) кріпиться до стовпа (12) гвинтом у точці розлому. 8 UA 105867 C2 9 UA 105867 C2 10 UA 105867 C2 11 UA 105867 C2 12 UA 105867 C2 13 UA 105867 C2 Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Pole assembly for a guard rail construction and guard rail construction for securing roadways on structures

Автори англійською

Volkmann, Vanessa

Автори російською

Фолькманн Ванесса

МПК / Мітки

МПК: E01D 19/10, E01F 15/00

Мітки: конструкціях, пристрій, дорожнього, полотна, конструкція, конструкції, напрямної, огорожі, закріплення

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/16-105867-pristrijj-dlya-konstrukci-napryamno-ogorozhi-ta-konstrukciya-napryamno-ogorozhi-dlya-zakriplennya-dorozhnogo-polotna-na-konstrukciyakh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Пристрій для конструкції напрямної огорожі та конструкція напрямної огорожі для закріплення дорожнього полотна на конструкціях</a>

Подібні патенти