Спосіб діагностики обмеження локального резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ішемічну хворобу серця та коронарний синдром х

Є ще 4 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб діагностики обмеження локального резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ішемічну хворобу серця та коронарний синдром X, що здійснюють шляхом обчислення відносної втрати об'ємної витрати крові, який відрізняється тим, що за даними власної фізико-математичної моделі розраховують співвідношення втрат об'ємної витрати крові у звитій судині порівняно з прямою ділянкою коронарної артерії, для чого, по-перше, діагностують коронарний синдром X, а саме наявність об'єктивних ознак ішемії міокарда, та за даними коронарної ангіографії - відсутність атеросклеротичного або любого стенозування з присутністю звитості коронарної артерії, по-друге, визначають амплітуду Ai та ширину  і-го завитка осі звитої ділянки судини для всіх N завитків (i=1,…,N), причому завитком вважають частину осі між її двома сусідніми нулями, на основі цих даних вісь звитої ділянки коронарної артерії апроксимують неправильною синусоїдою:

де:

і на основі наведених співвідношень визначають довжину Lw осі звитої ділянки коронарної артерії за формулою:

де:

це довжина i-го завитка цієї осі, а величина Lw є фактично шляхом, який долає кров при проходженні звитої ділянки коронарної артерії, по-третє, у коронарній ангіографії, за допомогою кількості кадрів і часового інтервалу одного кадру, приблизно визначають час Tw, за який кров проходить шлях Lw, та визначають середню за часом та за поперечним перерізом звитої ділянки швидкість Uw руху крові на цій ділянці за формулою:

по-четверте, як нормальну незвиту артерію вибирають на тій же ангіограмі пряму ділянку артерії завдовжки  та діаметром D0, з поперечним перерізом, близьким до діаметра поперечного перерізу досліджуваної артерії зі звитістю, та у коронарній ангіографії, за кількістю кадрів і часовим інтервалом одного кадру, приблизно визначають час T0, за який кров долає зазначену відстань L0 у нормальній незвитій артерії, потім визначають середню швидкість U0 руху крові на цій ділянці за часом та поперечним перерізом прямої ділянки нормальної незвитої артерії:

,

по-п'яте, визначають об'ємні витрати крові Q0 і Qw, відповідно у прямій та звитій артеріях:

і знаходять відносну втрату об'ємної витрати крові в артерії EQ, яка виникає з появою в ній звитості:

,

по-шосте, за формулою Арет В.А. визначають гемодинамічну значущість втрати крові ЕQ при 25 % перепаду тиску в артерії, який є гемодинамічно значущим за даними інвазивного методу визначення реґіонарного резерву кровотоку (FFR), якій дорівнює »40 %, тоді у разі  втрата крові EQ є гемодинамічно значущою, а при  не є значущою, тобто гемодинамічно значущою звитістю коронарної артерії вважають ту, яка порівняно з прямою ділянкою судини знижує об'ємну втрату крові на 40 % і більше за інших рівних умов, найбільш важливими з яких є системний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, хвилинний об'єм крові, в'язкість крові, загальний периферичний судинний опір тощо, що свідчить про значуще обмеження локального коронарного резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ІХС та коронарний синдром X.

Текст

Дивитися

Реферат: Спосіб діагностики обмеження локального резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ішемічну хворобу серця та коронарний синдром X виконують шляхом обчислення відносної втрати об'ємної витрати крові. При цьому за даними власної фізико-математичної моделі розраховують співвідношення втрат об'ємної витрати крові у звитій судині порівняно з прямою ділянкою коронарної артерії. Для цього діагностують коронарний синдром X: наявність об'єктивних ознак ішемії міокарду та за даними коронарної ангіографії відсутність атеросклеротичного та будь-якого іншого стенозування з присутністю звитості коронарної артерії, потім визначають довжину осі звитої ділянки коронарної артерії шляхом апроксимації неправильної синусоїди. Надалі у коронарній ангіографії знаходять пряму ділянку артерії ідентичної довжини та приблизний час, за який кров проходить відстань у нормальній та звитій артеріях, і визначається середня швидкість руху крові на цих ділянках за часом та поперечним перерізом нормальної та звитої ділянки. Згодом визначають об'ємні витрати крові відповідно у прямій та звитій артеріях та знаходять відносну втрату об'ємної витрати крові в звитій артерії порівняно з прямою ділянкою. Потім визначають гемодинамічну значущість втрати крові при 25 % перепаду тиску в артерії, який є гемодинамічно значущим за даними інвазивного методу визначення реґіонарного резерву кровотоку (FFR), яка дорівнює 40 %. Тобто гемодинамічно значущою звитістю коронарної артерії вважають ту, яка порівняно з прямою ділянкою судини знижує об'ємну втрату крові на 40 % та більше за інших рівних умов, найбільш важливими з яких є системний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, хвилинний об'єм крові, в'язкість крові, загальний периферичний судинний опір тощо, що свідчить про значуще обмеження локального коронарного резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ІХС та коронарний синдром X. UA 88866 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ОБМЕЖЕННЯ ЛОКАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ У ЗВИТІЙ КОРОНАРНІЙ АРТЕРІЇ В ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ Х UA 88866 U UA 88866 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до кардіології, рентгенології та серцево-судинної хірургії, а також до механіки рідини, та може бути застосована для діагностики гемодинамічної значущості звитості коронарної артерії при ішемічній хворобі серця (ІХС). Відомі деякі способи діагностики гемодинамічної значущості анатомічних змін в ділянці коронарної артерії (визначення обмеження локального коронарного резерву). Так, відомий метод діагностики, в якому за допомогою велоергометра (тредмілу) при виконанні дозованого фізичного навантаження визначається обмеження коронарного резерву за даними специфічних ЕКГ-ознак [1]. Проте, застосування цього методу є обмеженим. Методика визначення є досить приблизною, проведення залежить від фізичних можливостей пацієнта, не враховує вплив дистального колатерального кровообігу в патологічно змінених ділянках артерій. ЕКГ-критерії також мають обмеження в специфічності виявлення ішемічних прояв. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення та найточнішим засобом змін гемодинаміки в судині є інвазивний метод визначення реґіонарного резерву кровотоку (FFRFractional Flow Reserve), який обчислюють за формулою: FFR тиск в коронарній артерії дистальніше зміненої ділянки / тиск в аорті, в якій обидва тиски визначаються за допомогою спеціального коронарного провідника з датчиком тиску на кінці на фоні максимальної гіперемії. Метод FFR ґрунтується на прямому вимірюванні тиску попереду і позаду зміненої ділянки артерії, має достатню ефективність визначення гемодинамічної значущості лише при атеросклеротичному ураженні судини (у його рамках гемодинамічно значущі зміни кровотоку виникають при FFR, меншому від 0,75) і застосовується при виявленні коронарного стенозу [2]. Водночас, він практично не використовується при дослідженні неатеросклеротичних уражень артерій, є досить коштовним і потребує спеціального обладнання - коронарного провідника та системи інвазивного визначення тиску. При цьому, проведення зазначеного провідника крізь звитість судини є досить важким завданням, а інколи - технічно неможливим. Також, вказаний метод не дозволяє оцінювати зміни об'ємної витрати крові у звитій судині. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу діагностики обмеження локального резерву в ділянці звитості коронарної артерії під час проведення спеціального рентгенівського дослідження селективної коронарної ангіографії та визначення відносної втрати об'ємної витрати крові в звитій ділянці коронарної артерії порівняно з прямою ділянкою за інших рівних умов, що дозволить зробити висновок щодо гемодинамічної значущості звитості коронарної артерії. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, за даними власної фізико-математичної моделі розраховують співвідношення втрат об'ємної витрати крові у звитій судині порівняно з прямою ділянкою коронарної артерії, для чого діагностують коронарний синдром X: наявність об'єктивних ознак ішемії міокарду та за даними коронарної ангіографії відсутність атеросклеротичного та будь-якого іншого стенозування з присутністю звитості коронарної артерії, потім визначають довжину осі звитої ділянки коронарної артерії шляхом апроксимації неправильної синусоїди, надалі у коронарній ангіографії знаходять пряму ділянку артерії ідентичної довжини та приблизний час, за який кров проходить відстань у нормальній та звитій артерії і визначається середня швидкість руху крові на цих ділянках за часом та поперечним перерізом нормальної та звитої ділянки, згодом визначають об'ємні витрати крові відповідно у прямій та звитій артеріях та знаходять відносну втрату об'ємної витрати крові в звитій артерії порівняно з прямою ділянкою, потім за формулою Арет В.А. визначають гемодинамічну значущість втрати крові при 25 % перепаду тиску в артерії, який є гемодинамічно значущим за даними інвазивного методу визначення реґіонарного резерву кровотоку (FFR), яка дорівнює 40 %, тобто гемодинамічно значущою звитістю коронарної артерії вважають ту, яка порівняно з прямою ділянкою судини знижує об'ємну втрату крові на 40 % та більше за інших рівних умов, найбільш важливими з яких є системний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, хвилинний об'єм крові, в'язкість крові, загальний периферичний судинний опір тощо, що свідчить про значуще обмеження локального коронарного резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ІХС та коронарний синдром X. Спосіб здійснюється наступним чином. Авторами розроблено фізико-математичну модель для визначення відносної різниці ЕQ об'ємних витрат крові на звитій Qw та прямій Q0 ділянках коронарної артерії, яку зображено на фіг. 1 та фіг. 2. Ця модель побудована на основі вивчення й аналізу коронарної ангіографії (КАГ) пацієнтів, і в її основі лежить ряд фізично обґрунтованих припущень стосовно геометрії артерії, фізичних властивостей її стінок, реологічних властивостей крові та характеру її руху по судині [3-6]. Всі необхідні для моделі вхідні дані беруться з КАГ: для модельованої ділянки 1 UA 88866 U 5 10 15 20 25 артерії зі звитістю, як правило, обирають звиту ділянку передньої міжшлуночкової гілки (ПМШГ) лівої коронарної артерії (ЛКА) - найчастіша і найбільш значуща судина для ураження, які одержуються у такому разі з лівої косої краніальної проекції, для модельованої прямої ділянки артерії обираються дані ΚАΓ незвитої коронарної артерії, близької до звитої ділянки за діаметром - як правило, з огинаючої гілки (ОГ) ЛКА у серединному сегменті, які одержуються в такому разі з прямої каудальної проекції. У запропонованій моделі розглядаються ділянка коронарної артерії зі звитістю (фіг. 1,а) та пряма ділянка цієї ж артерії (фіг. 1,б). Перша з них з фізичної точки зору являє собою планарно звиту трубочку кругового поперечного перерізу сталого (по довжині трубки) діаметра D w. Моделювання коронарної артерії такою трубочкою (діаметр D w якої визначається з відповідної КАГ як середнє арифметичне діаметрів початкового та кінцевого поперечних перерізів звитої ділянки) зумовлене близькістю геометрії трубочки до геометрії зазначеної ділянки. Незначне ж відхилення форми поперечного перерізу артерії від кругової та незначна конічність артерії не матимуть при цьому принципового впливу на одержані результати [3-5]. Що стосується планарної звитості трубочки (геометрія якої відповідає геометрії звитої ділянки артерії, котра спостерігається на КАГ у лівій косій краніальній проекції), то вона є першим наближенням при моделюванні зазвичай просторової звитості артерії. Друга артерія з фізичної точки зору є прямою трубочкою також кругової форми поперечного перерізу, діаметр D0 якого є незмінним по довжині і загалом трохи більшим від Dw (D0Dw). Поява звитості на якійсь ділянці артерії супроводжується видовженням артерії, а відтак (при незмінній кількості тканини її стінок) - її звуженням та відповідним зменшенням діаметрапоперечного перерізу. Миттєва об'ємна витрата крові Qw(z, t) у довільному поперечному перерізі Aw(z) звитої ділянки артерії визначається як відношення об'єму крові ΔVw(z, t), який проходить крізь цей переріз за нескінченно малий проміжок часу Δt, до часу Δt: Vw z, t  (1) Q w z, t  t , де z - осьова координати перерізу Aw(z). 1 Якщо миттєву локальну осьову швидкість крові у точці r перерізу Aw(z) (ця швидкість 1 30 перпендикулярна до Aw(z)) позначити через uw( r ,t) (фіг. 3, де зображено об'єм рідини ΔVW , який проходить крізь поперечний переріз звитої артерії Aw(z) за проміжок часу Δt), то об'єм ΔVW визначатиметься співвідношенням [3-6]: r  r  uw  r, t tdA z  t  uw  r, t dA z,         Vw A w z   w z  а об'ємна витрата (1) - відповідно виразом: Vw z, t    dV   r  u w  r, t  dA z.     A w z  Якщо ж врахувати, що відношення: Q w z, t    (2) r  u w  r, t  dA z  /  w z  ,     A w z   35 де  w z  - площа перерізу Aw(z), є середньою осьовою швидкістю крові Uw у перерізі Aw(z) [3-6]: r  (3) u w  r, t  dA z,   w z A z      w то співвідношення (2) набуде такого вигляду: Uw z, t   1 D2 w (4) 4 . Аналогічно одержують вираз для об'ємної витрати крові Q0(z, t) у довільному поперечному перерізі А0 прямої ділянки артерії: Q w z, t   Uw z, t   w z   Uw z, t  2 UA 88866 U  r    u0  r, t  dA z     A0    Q0 z, t     D 2 U0 z, t   0  U0 z, t  0 4   , в якому: U0 z, t   r  1  u0  r, t  dA z   0 A   0 , (5) (6) 1 є середньою осьовою швидкістю крові у перерізі А0 прямої ділянки, а u0( r ,t) - миттєвою 1 5 10 15 20 25 30 35 локальною осьовою швидкістю крові у точці r зазначеного перерізу. Співвідношення (2), (4) і (5) дають можливість у рамках заявленої моделі визначати об'ємні виграти крові на звитій Qw і прямій Q0 ділянках коронарної артерії у разі, якщо відома достовірна інформація про середні швидкості (3) та (6) (або миттєві локальні швидкості uw та u0) відповідно. Таку інформацію можна одержати за допомогою двох моделей. Перша з них ґрунтується на прямому чисельному моделюванні течії на досліджуваній ділянці артерії із врахуванням реології, масової густини, в'язкості і температури крові, фізичних властивостей стінок артерії, граничних умов її закріплення, характеру взаємодії крові з артерією тощо. Вона дає можливість з високим ступенем точності визначати миттєві локальні швидкості u w та u0, а відтак і осереднені швидкості Uw та U0, які також залежать від точності моделювання крові, судини та їхньої взаємодії, а також від точності вибраного чисельного методу інтегрування рівнянь руху крові. Проте ця модель пов'язана зі значними фінансовими та часовими затратами, а тому, особливо з огляду на необхідність отримання даних для пацієнта, поки є неприйнятною. Друга модель полягає в експериментальному визначенні, за даними відповідних КАГ, середніх швидкостей Uw тa U0 з подальшим знаходженням на основі формули (4) і (5) об'ємних витрат Qw та Q0. При цьому реологія, масова густина, в'язкість і температура крові, фізичні властивості стінок артерії, граничні умови її закріплення, характер взаємодії крові з артерією тощо враховуються однаковими для обох ділянок артерій шляхом отримання даних з однієї позиції КAГ. Вказана модель практично не потребує фінансових і значних часових затрат, її точність є задовільною (хоча й меншою у порівнянні з першою моделлю), а тому є більш застосовною. Тому для знаходження швидкостей Uwта U0 (а отже і об'ємних витрат Qw і Q0) вибирається друга, експериментальна модель, яка ґрунтується на: - визначенні за даними КАГ відстані, яку долає рентген-контрастна речовина (контраст) при проходженні разом із кров'ю досліджуваної ділянки артерії (йдеться про усереднену за поперечним перерізом дослідженої ділянки відстань, яку долають розташовані у фронті контрасту частинки при проходженні ними цієї ділянки, тобто відстань, яку долає відповідним чином усереднена течія при проходженні цієї ділянки); - визначенні за даними КАГ часу (за кількістю кадрів та часовим інтервалом одного кадру), за який контраст проходить цю відстань; - визначенні шуканої швидкості як відношення зазначеної відстані до зазначеного часу. Для звитої та прямої ділянок коронарної артерії реалізація цих пунктів виглядає наступним чином. Звита ділянка коронарної артерії. Відстань Lw, яку долає контраст при проходженні звитої ділянки (фіг. 1,а), дорівнює довжині осі цієї ділянки (фіг. 2). Якщо зазначену вісь апроксимувати неправильною синусоїдою: 0  z  l1,  y1z ,  ...  ...  yz    yi z , l1  ...  li1  z  l1  ...  li,  ...  yN z , l1  ...  lN1  z  l1  ...  lN,  40 (7) в якій: 3 UA 88866 U y1z   1 sin z , l1 y i z    1 i1i sin z  l1  ...  li1  , li y  z    1 1   sin (8) z  l1  ...  l  1  , l а амплітуда Ai, та ширина li , i-го завитка (під завитком вважають частину осі між її двома сусідніми нулями) осі (i=1,…,N) визначаються з відповідної КАГ, то відстань Lw даватиметься співвідношенням:  L w   Li , (9) i1 5 в якому: 10 15 20 25 30 l1 ...li 2 2 li     z   dy  1   i    1   i  cos dz   l   l   dz   i   i  l1 ...li 1 0 довжина i-го завитка. Тоді наявність відстані (11) і часу Tw (цей час визначається за кількістю та часовою довжиною кадрів), за який ділянка артерії долається контрастом дає можливість знайти швидкість Uw: L (10) Uw  w . Tw Пряма (незвита) ділянка коронарної артерії. Довжина L0 прямої ділянки артерії (фіг. 1,б) і час T0, за який контраст проходить цю ділянку визначаються з відповідної КАГ шляхом безпосереднього вимірювання довжини L0 і підрахунку часу Т0 за числом кадрів та часовою довжиною кожного з них. Тоді швидкість U0 знаходиться зі співвідношення: L U0  0 (11) 0 . Одержані співвідношення дають підстави запропонувати наступний алгоритм діагностики гемодинамічної значущості звитості коронарних артерій. 1. При об'єктивних ознаках ішемії міокарду пацієнтові проводиться КАГ. 2. У разі відсутності на одержаній коронарограмі атеросклеротичного або любого іншого стенозування та наявності ділянки з вираженою звитістю, за даними КАГ визначаються: діаметр Dvv поперечного перерізу звитості, а також амплітуда Аi та ширина li ·i-го завитка осі (i=1,…,N) зазначеної ділянки для всіх N завитків (фіг. 1,а та фіг. 2). 3. Hа основі цих даних вісь звитої ділянки коронарної артерії апроксимується неправильною синусоїдою (7), (8). 4. Hа основі співвідношень (7), (8) визначається довжина L w осі звитої ділянки коронарної артерії за формулою (9). 5. За даними КАГ (за кількісно кадрів та часовим інтервалом одного кадру), наближено визначається час Tw, за який контраст проходить шлях Lw. 6. За формулою (10) визначається середня швидкість Uw руху контрасту (крові) на звитій ділянці. 7. На тій же КАГ вибирається нормальна артерія без звитості. У цій артерії вибирається пряма ділянка завдовжки L0  l1  l2  ...  lN , діаметр D поперечного перерізу якої близький до Li  0 35 40 діаметра Dw (D0Dw). 8. За даними КАГ (за кількістю кадрів та часовим інтервалом одного кадру), наближено визначається час T0, за який контраст (кров) долає зазначену ділянку завдовжки L0. Дані визначаються на тій же коронарограмі, на якій були визначені дані звитої артерії (щодо складення інших рівних умов), а ділянку прямої артерії перепроектовують з іншої агіографічної позиції, де вона йде у прямій площині щодо знищення похибки відстані. 9. За формулою (11) визначається середня швидкість U0 руху контрасту на цій ділянці. 10. За формулами (4) і (5) виявляються об'ємні витрати крові Qw і Q0 відповідно на звитій та прямій ділянках досліджуваної артерії. 11. На основі співвідношення: 4 UA 88866 U Q0  Qw (12)  100 % Q0 знаходиться відносна втрата об'ємної витрати крові в артерії EQ, яка виникає в ній у зв'язку зі звитістю. Q  FFR 5 12. Гемодинамічно значущий рівень Q відносного зменшення об'ємної витрати крові на звитій ділянці (з яким потім порівнюватимуться результати розрахунку величини ΕQ) визначається на основі запропонованої у роботі Арет В.Л. [7] формули залежності об'ємної витрати Q від перепаду тиску Δр у вигнутій трубці: 1 10 nR  Rp  n (13) Q   3n  1  2Lk  , де R - радіус кривизни грубки, L - її довжина, n - індекс течії, а k - коефіцієнт консистенції. З цієї формули випливає, що зниження перепаду тиску на 25 % у вигнутій трубці: Δр  0,75 Δр, тобто до гемодинамічно значущого значення, за даними інвазивного методу визначення реґіонарного резервного кровотоку (FFR), зумовлює зменшення об'ємної витрати Q на 40 %: FFR  Q Q p Q Q 0,75 p    100 %  1  0,75 1,79  100 %  40,247 %  40 % p (14) . FFR Шляхом порівняння величини EQ з критичним значенням Q визначається гемодинамічна значущість втрати крові у звитій артерії EQ при 25 % (гемодинамічно значущому за даними FFR) FFR зменшенні перепаду тиску в ній. При цьому у разі Q  Q , втрата крові ЕQ є гемодинамічно 15 20 25 30 FFR значущою, а при EQ< Q - не є значущою. Приклади конкретного виконання способу. На фіг. 4 зображено КАГ пацієнтки І., 1962 р. н., яку проведено у зв'язку з наявністю об'єктивних ознак ішемічної хвороби серця; ці ознаки були виявлені під час проведення електрокардіографічної проби з фізичним навантаженням (стрес-тест велоергометрія). Проте, на ангіограмі відсутні атеросклеротичні ураження артерій (стенози), що дозволило встановити діагноз ішемічної хвороби серця і коронарного синдрому X. Водночас на ангіограмі можна виділити артерію (фіг. 4(а)) з вираженою звитістю, про яку йшлося у розділах 1 і 2 (це ПМШГ ЛКА з дев'ятьма (N=9) послідовними витками). Наявність цих факторів дає підстави застосовувати заявлений спосіб для визначення можливого обмеження локального резерву у звитій коронарний артерії. Згідно з пунктами 2 і 5 запропонованого способу, визначається: діаметр Dw поперечного перерізу звитості (Dw=1,8 мм); - амплітуда Ai та ширина li i-го завитка її осі для всіх N завитків (фіг. 1,а та фіг. 2); у таблиці 1 представлені дані від виділеної на фіг. 4,а артерії з вираженою звитістю; - час TW заповнення контрастом звитої ділянки артерії (фіг. 4(а)), ця ділянка заповнювалася контрастною речовиною за 6 кадрів. Оскільки часова довжина одного кадру становила 0,1 с, то Tw=0,6 с. Таблиця 1 I Ai, мм li ,мм 1 2,8 6,7 9,03 Li, мм 35 2 2,8 6,8 9,08 3 2,9 5,6 8,33 4 2,8 4,3 7,31 5 2,9 4,6 7,65 6 2 3,5 5,52 7 1,8 5,0 6,34 8 1,1 2,6 3,51 N=9 1,6 2,5 4,21 Сума 41,6 60,98 Наявність цих даних дає можливість апроксимувати вісь звитої ділянки неправильною синусоїдою (7), (8), (пункт 3 алгоритму) і, на основі співвідношення (9), визначній відстань Lw, яку долає контраст при проходженні цієї ділянки (пункт 4 алгоритму): N L w   Li  60,98 i 1 мм. 5 UA 88866 U Звідси за формулою (10) одержується середня швидкість Uw руху крові (контрасту) на звитій ділянці артерії (пункт 6 алгоритму): L Uw  w (15) w =101,63 мм/с, а на основі співвідношення (4) - відповідна об'ємна витрата крові Qw (пункт 10 алгоритму): 3 Qw=230,7 мм /с. (16) 5 10 Як нормальну артерію вибирають на тій же КАГ (фіг. 4(б)) артерію без звитості (пункт 7 алгоритму). У даному випадку це - ОГ ЛКA. У ній вибирається пряма ділянка завдовжки L0=41,6 мм (сума всіх  i ), діаметром поперечного перерізу D0=1,8 мм, яку вибирають на іншій проекції КАГ (прямій каудальній) у зв'язку з тим, що саме в такій проекції відсутні похибки прямого ходу артерії. Час T0 заповнення контрастом вказаної ділянки визначають знову на косій краніальній проекції шляхом перепроектовування ділянки прямої артерії щодо визначення інших рівних умов, та який у даному прикладі складає 0,2 с (пункт 8 алгоритму). Для цих даних за формулою (11) визначають середню швидкість U0 руху крові на досліджувальній ділянці (пункт 9 алгоритму): 15 L U0  0 0 =208 мм/с, (17) а за другою формулою (5) - об'ємну витрату крові Q0 на прямій ділянці артерії (пункт 10 алгоритму): 3 Q0=529,3 мм /c. (18) 20 Тоді наявність даних (15)-(18) дає можливість розрахувати відносні втрати середньої швидкості ΕU та об'ємної витрати EQ крові у досліджуваній артерії внаслідок наявності в ній зображеної на фіг. 4 звитості (пункт 11 алгоритму): U  U0  Uw  100 %  51,14 %, U0 Q  Q0  Q w  100 %  56,41 %. Q0 (19) 25 30 35 Гемодинамічну значущість об'ємної втрати крові ЕQ в звитій ділянці артерії визначають шляхом порівняння її значення (19) зі значенням (14). Оскільки значення (19) перевищує значення (14), то ця втрата є гемодинамічно значущою (пункт 12 алгоритму). Запропонований спосіб діагностики обмеження локального резерву у звитій коронарній артерії в хворих па ІХС та коронарний синдром X було використано у 112 пацієнтів з вираженою звитістю коронарних артерій (ВЗКА): це два чи більше послідовних 180-градусних витка ΠΜШΓ ЛКА [8]. У всіх пацієнтів було виявлено об'єктивні ознаки ішемії міокарду, доведені пробою з фізичним навантаженням (стрес-тест велоергометрія), проведено КАГ, де було відсутнє атеросклеротичне ураження артерій (коронарний синдром X) та наявний синдром ВЗКА. Найбільша кількість пацієнтів мали 4-6 витків звитої ділянки, середня кількість витків склала 6,1±0,2. У таблиці 2 представлені дані проведеного порівняльного аналізу залежності середньої відносної втрати швидкості і об'ємної витрати від кількості витків звитої ділянки артерії у пацієнтів на ІХС, коронарний синдром X та ВЗКА. 40 6 UA 88866 U Таблиця 2 Показник 3 4 5 Кількість витків 6 7 8 Усього 9 Усього пацієнтів з ВЗКА 4 18 21 23 21 16 9 112 ПМШГ ЛКА, n Середня відносна втрата швидкості 28,69±1,79 33,78±0,92 42,52±2,33 46,24±1,67 50,63±1,62 55,48±2,04 60,30±2,39 46,18±1,06 (Εν) у звитих артеріях, % Середня відносна втрата об'ємної витрати 31,73±3,16 34,69±1,30 44,32±2,47 47,79±1,52 53,08±1,63 57,59±1,62 62,20±3,30 48,01±1,09 (EQ) в звитих артеріях, % 5 10 Таким чином, середні показники відносної втрати швидкості та об'ємної виграти крові у пацієнтів зі шитими артеріями склали (46,18±1,06) % та (48011,09) % - відповідно, а зі самостійною гемодинамічною значущістю щодо обмеження локального коронарного резерву (зменшення відносної втрати об'ємної витрати менш ніж 40 %) можна в середньому вважати ті коронарні артерії, які мають звитість з 5 витками і більше. Кількість гемодинамічно значущих (ЕQ0,4) та незначущих (ЕQ

Додаткова інформація

Автори англійською

Yakymenko Olena Oleksandrivn

Автори російською

Якименко Елена Александровна

МПК / Мітки

МПК: A61B 10/00, A61B 5/026

Мітки: ішемічну, серця, звитій, артерії, хворих, спосіб, хворобу, локального, резерву, обмеження, синдром, діагностики, коронарній

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/12-88866-sposib-diagnostiki-obmezhennya-lokalnogo-rezervu-u-zvitijj-koronarnijj-arteri-v-khvorikh-na-ishemichnu-khvorobu-sercya-ta-koronarnijj-sindrom-kh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб діагностики обмеження локального резерву у звитій коронарній артерії в хворих на ішемічну хворобу серця та коронарний синдром х</a>

Подібні патенти