Є ще 4 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки, що включає розкривання гнійного абсцесу та промивання рани антимікробним засобом, який відрізняється тим, що як антимікробний засіб застосовують водну дисперсію суміші наночастинок срібла і золота з вмістом срібла 0,8-2,0 мг/мл та золота 19-150 мкг/мл.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що промивання рани проводять струменево 1-3 рази на добу протягом 3-5 діб.

Текст

Реферат: Спосіб лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки включає розкривання гнійного абсцесу та промивання рани антимікробним засобом. Як антимікробний засіб застосовують водну дисперсію суміші наночастинок срібла і золота з вмістом срібла 0,8-2,0 мг/мл та золота 19-150 мкг/мл. UA 103644 U (12) UA 103644 U UA 103644 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до способів лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки, та може бути використана у щелепно-лицевій хірургії та стоматології. В останні десятиліття у всьому світі відзначається неухильне зростання числа пошкоджень щелепно-лицевої ділянки, які в середньому становлять від 6 до 16,4 % всіх травм мирного часу. Незважаючи на постійне вдосконалення методів комплексного лікування, частота гнійнозапальних ускладнень при цьому залишається високою (близько 40 %). Високий ризик розвитку інфекційно-запальних захворювань та ускладнень у щелепнолицевій ділянці обумовлений її анатомофізіологічними особливостями, а також наявністю в порожнині рота значної кількості патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Це спричинює значну імовірність інфікування рани, високий ризик запалення тканин, зміни нормального перебігу окисно-відновних процесів як в організмі в цілому, так і безпосередньо в порожнині рота. Гнійно-запальні захворювання і ускладнення у формі абсцесів та флегмон складають вагому частину від загальної кількості хвороб у стоматологічних хірургічних хворих і часто є складними в лікуванні. Серед їх найбільш розповсюджених збудників виділяють агресивний мультирезистентний Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Micrococcus, гриби роду Candida albicans тощо [Бажанов Н.Н., Пашков Е.П., Култаев М.С. // Стоматология. - 1985. - № 1. - с. 31-32]. Особливої уваги заслуговує факт зростання кількості небезпечних для життя ускладнень, обумовлених розповсюдженням патогенних штамівзбудників, резистентних до широкого спектра існуючих антимікробних препаратів, перенасиченістю організму фармакологічними препаратами, послабленням імунної системи та алергізацією організму хворого. Ефективне вирішення цієї проблеми потребує розробки та впровадження нових більш ефективних способів лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, оскільки існуючи способи лікування з використанням традиційних антисептичних препаратів часто виявляються малоефективними, особливо проти резистентних штамів-збудників. В клінічній практиці широко застосовують фізичні методи лікування, такі як гіпотермія, УВЧта НВЧ-терапія, лазеротерапія, в тому числі лазерне опромінення крові, магнітотерапія, електрофорез лікарських засобів, оксигенотерапія, УФО [Клебанов Г.И. и др. // Биомед. Радиоэлектроника. - 2001. - № 2. - с. 15-29]. Недоліками цих методів є необхідність застосування дорогого обладнання та спеціально навченого персоналу. Традиційна та широко вживана методика лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки включає розкривання гнійного осередку, його дренування, проведення антибактеріальної і дезінтоксикаційної терапії та промивання рани розчинами антисептиків, таких як розчини хлоргексидину біглюконату, декаметоксину, фурациліну та інші [див., наприклад, Соловьев М.М., Большаков О.П. Абсцессы, флегмоны головы и шеи. - М.: МЕДпресс, 2001. - 230 с.]. Відомі способи лікування, як відмічено вище, не завжди ефективні, коли збудниками є резистентні та мультирезистентні до традиційних антимікробних засобів патогенні штами мікроорганізмів. У практиці лікування гнійних ран в деяких випадках застосовують широковідомі препарати високодисперсного срібла, зокрема Коларгол, Протаргол, та створені відносно недавно Аргакрил за патентом РФ № 2220982, 2004 p., Протаргол за патентом РФ № 2088234, 1996 p. Основними недоліками таких засобів є наявність в їх складі значної кількості стабілізаторів колоїдних частинок срібла, таких як білки та полімери, наприклад, казеїн, поліакрилова кислота, полівінілпіролідон тощо, які при лікуванні можуть викликати у пацієнтів побічні ефекти. Так, препарати Коларгол і Протаргол із-за наявності у їх складі білків (казеїн, желатин) виявляють алергічну дію і не піддаються строгій стандартизації; препарат Аргакрил містить поліакрилову кислоту з великою молекулярною масою і тому має високу в'язкість. Крім того, спільним недоліком більшості відомих засобів є широкий розподіл частинок срібла за розмірами та втрата їх агрегативної стійкості з часом. В останні роки велика увага спеціалістів у пошуку принципово нових високоефективних антимікробних агентів приділяється вивченню та застосуванню наноструктурних металів - міді, срібла, їх сумішей та інш. Для лікування гнійних ран запропоновано застосування водної дисперсії оксидних наноструктур міді та срібла. Спосіб лікування включає хірургічну обробку рани, санацію осередку ураження та обробку ранової поверхні водою, яка містить дисперсію оксидних наноструктур металів та одержана шляхом електроімпульсної активації із використанням мідь-срібних електродів (вміст міді 30 %, 1 UA 103644 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 срібла 70 %) під дією електричного струму 50 Гц при сумарній енергії розрядів 10 Дж/л [Патент РФ № 2409372, МПК: А61K33/00, опубл. 04.2010 p.] (прототип). Згідно з винаходом, обробку рани водою та нанесення на ранову поверхню води проводять 1-2 рази на добу. Автори показали антибактеріальну дію застосованого засобу та високий терапевтичний ефект лікування гнійних ран пропонованим способом, але не надали даних щодо біобезпечності, дисперсності та інших характеристик наночастинок в електроімпульсноактивованій воді. До недоліків відомого способу слід віднести відносну складність технології одержання активованої води. Задачею корисної моделі є створення ефективного способу лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки із забезпеченням біобезпечності лікарського засобу та спрощення процесу його одержання. Поставлена задача вирішується в способі лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки, який включає розкривання гнійного осередку і промивання антимікробним засобом, згідно з корисною моделлю, як антимікробний агент застосовують водну дисперсію суміші наночастинок срібла і золота з вмістом 0,8-2,0 мг/мл срібла та 19-150 мкг/мл золота. Промивання проводять струменево 1-3 рази на добу протягом 3-5 діб. Запропоновану водну дисперсію наночастинок срібла та золота одержують механічним змішуванням дисперсії наночастинок срібла з дисперсією наночастинок золота у співвідношенні, яке забезпечує в одержуваній суміші необхідну кількість срібла та золота. Технологія одержання монодисперсної, стабільної у часі та біобезпечної дисперсії наночастинок з вмістом 0,9-2,0 мг/мл срібла та 19-150 мкг/мл золота, яку розроблено в Інституті біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, включає проведення попередньо порізно синтезів сферичних наночастинок срібла розміром 30±5 нм та наночастинок золота такої самої форми і розміру у водному середовищі методами хімічної конденсації. Біобезпечність та біосумісність як вихідних дисперсій наночастинок срібла та золота, так і одержуваної їх суміші, вивчені та охарактеризовані за показниками цитотоксичності, генотоксичності, мутагенності та за біохімічними маркерами відповідно до Методичних рекомендацій "Оцінка безпеки лікарських нанопрепаратів", затверджених Науково-експертною радою державного експертного центру МОЗ України (протокол № 8 від 26.09.2013 p.). Паспорти безпеки дисперсій срібла і золота, характеристика та способи їх одержання наведені у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій. В основу корисної моделі покладено результати дослідження антимікробної активності пропонованого наноматеріалу по відношенню до клінічних ізолятів патогенних мікроорганізмів та визначення ефективності лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки запропонованим способом. На наведених нижче прикладах показано, що використання нового біобезпечного засобу, одержуваного за простою технологією, забезпечує високий рівень антимікробної дії щодо клінічних ізолятів патогенних мікроорганізмів та досягнення більш вираженого терапевтичного ефекту, порівняно з відомими способами лікування. Таким чином, задачу корисної моделі вирішено з досягненням необхідного технічного результату. Приклад 1 Визначали антимікробну активність водної дисперсії комбінації наночастинок срібла і золота (Ag/AuNP) відносно клінічних ізолятів патогенних мікроорганізмів Staphylococcus aureus, Micrococcus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, гриби роду Candida albicans, дріжджоподібні гриби, Staphylococcus epidermidis, Enterobacter aerogenes, Staphylococcus haemolyticus, Haemophilus influenzae, Klebsiella spp., Enterococcus faecalis. Клінічні ізоляти мікроорганізмів виділяли від хворих відділення щелепно-лицевої хірургії № 2 та травматологічного пункту Київської міської клінічної лікарні №12. Забір матеріалу здійснювали у хворих обох статей, віком від 17 до 67 років з діагнозом абсцеси та флегмони різних відділів щелепно-лицевої ділянки та досліджували у бактеріологічній лабораторії вказаної лікарні. Використовували стерильну водну дисперсію Ag/AuNP, синтезовану в Інституті біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, яка згідно з паспортом мала наступні характеристики: розмір сферичних частинок срібла і золота 30±1,0 нм, вміст наночастинок срібла 1,6 мг/мл за металом, вміст наночастинок золота 77,2 мкг/мл за металом. Як зразки порівняння використовували препарати хлоргексидину та фурациліну, які є традиційними засобами антимікробної профілактики і терапії у щелепно-лицевій хірургії. Кінцева концентрація хлоргексидину в середовищі визначення складала 5 мг/мл, а фурациліну 0,13 мг/мл. 2 UA 103644 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Антимікробну активність водної дисперсії Ag/AuNP та традиційних антимікробних засобів визначали в дослідженнях in vitro методом серійних розведень в агарі згідно з МУК 4.2.1890-04, 4 3 2004 р. за кінцевої засівної дози клінічних ізолятів мікроорганізмів на чашках 10 КУО/см . Стерильні препарати срібла та комерційні протимікробні засоби вносили в охолоджене до 50 °C стерильне поживне середовище визначення (середовище Мюлера-Хінтона), перемішували та розливали на чашки Петрі. Результати проведених досліджень антимікробного впливу водної дисперсії Ag/AuNP та препаратів порівняння на клінічні ізоляти збудників гнійно-запальних захворювань щелепнолицевої ділянки хворих наведені відповідно в таблицях 1 та 2, де застосовані такі позначення: 0 - ріст відсутній, + - ріст лише поодиноких колоній на чашці, ++ - помірне пригнічення росту, +++ слабко виражене пригнічення росту, ++++ - інтенсивний ріст. Наведені у табл. 1, 2 дані свідчать про більш виражену, порівняно з відомими антисептиками, бактерицидну дію водної дисперсії Ag/AuNP та підтверджують доцільність досліджень терапевтичної ефективності нового препарату при лікуванні абсцесів та флегмон. Приклад 2 Проводили лікування лабораторних тварин та визначали ефективність запропонованого способу лікування у порівнянні з відомими способами на моделі гнійного абсцесу щелепної ділянки. Дослідження проводили з використанням лабораторних щурів лінії Wistar вагою 250-300 г. Дослідні тварини були розподілені на 5 груп по 10 тварин у кожній групі: Група 1 - контрольна група - умовно-здорові тварини. Група 2 - контрольна група - тварини із розкритим нелікованим абсцесом; Група 3 - експериментальна група - тварини, у яких розкритий абсцес промивали водною дисперсією Ag/AuNP у концентрації 0,8 мгAg/19,3 мкг Аu за металом; Група 4 - експериментальна група - тварини, у яких розкритий абсцес промивали препаратом Декасан (1 мл розчину містив 0,2 мг декаметоксину); Група 5 - експериментальна група - тварини, у яких розкритий абсцес промивали препаратом Хлоргексидин (1 мл розчину містив 0,5 мг хлоргексидину біглюконату). Моделювання абсцесу щелепної ділянки проводили шляхом підшкірної ін'єкції лабораторним тваринам 2-5 груп у піднижньощелепну ділянку 0,5 мл суспензії добової культури 7 клінічного ізоляту Staphylococcus aureus (510 КУО/мл), яка містила 9 % мас. активованого вугілля. На четверту добу після ін'єкції дослідним тваринам суспензії культури клінічного ізоляту Staphylococcus aureus з порошком активованого вугілля у місці введення спостерігалось виникнення гнійно-запального процесу по типу абсцесу із вираженим набряком м'яких тканин правої піднижньощелепної ділянки. Дослідні тварини 2-5 груп, порівняно із контрольною групою умовно-здорових тварин, були млявими, відрізнялись поганим апетитом. Шкіра над наявним інфільтратом була напруженою, гіперемованою. Розкривання модельного абсцесу здійснювали зовнішнім доступом на 4-ту добу після зараження. Виконували розріз шкіри над центром інфільтрату, довжиною не меншою, ніж довжина інфільтрату. Промивання розкритих абсцесів водною дисперсією Ag/AuNP та препаратами порівняння здійснювали 1 раз на добу протягом 3 діб. Розкриті абсцеси промивали струменево із розрахунку 4 мл кожної субстанції на 1 тварину. Приклад 3 Для визначення ефективності лікування застосованими антисептиками за показником антимікробної активності здійснювали мікробіологічний контроль стану модельних абсцесів тварин шляхом посівів патологічного матеріалу (гною з осередку ураження) на м'ясопептонний агар та жовточно-сольовий агар Чистовича (поживне середовище, елективне для стафілококів), інкубації посівів за t=37 °C протягом 24 годин та підрахунку кількості колоній мікроорганізмузбудника. Посів гною, взятого стерильним тампоном з вогнища ураження, виконували одразу після розкривання абсцесу та через 1 добу після першого промивання розкритих абсцесів протимікробними засобами. Посів гною, взятого з осередку ураження одразу після розкривання абсцесу у тварин 2-5 груп, виявив значну мікробну контамінацію: кількість колоній S. aureus у всіх досліджених 8 3 зразках в середньому складала 8 × 10-11 × 10 КУО/см . Як показано в табл. 3, кількість колоній S. aureus у вогнищі абсцесу в контрольній групі тварин з неліченими абсцесами (група 2) через 1 добу залишалась на тому ж рівні. Водночас 3 UA 103644 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кількість колоній S. aureus, що висівалися у пробах матеріалу із осередку запалення, відібраного після одноразового промивання розкритих абсцесів водною дисперсією Ag/AuNP (група 3) та препаратами порівняння (групи 4, 5), суттєво зменшилась. Таким чином, одержані результати досліджень свідчать про те, що новий препарат за показником антимікробної активності виявляє найбільш виражену терапевтичну ефективність серед досліджуваних засобів при лікуванні модельних абсцесів щелепно-лицевої ділянки. Приклад 4 На основі даних гістологічних досліджень проводили порівняльний аналіз терапевтичного ефекту лікування гнійного абсцесу щелепної ділянки лабораторних тварин (характеристику тварин наведено у прикладі 2) способом, що заявляється, та відомими способами, шляхом оцінювання протизапальної дії, швидкості регенерації тканин та загоєння рани. Для цього на 5 добу після останнього (3-го) промивання протимікробними засобами розкритих абсцесів (12 доба від початку експерименту) здійснювали забій тварин контрольних та дослідних груп шляхом декапітації з використанням як анестетика - хлороформу та відокремлювали ділянки нижньої щелепи в області осередку ураження, які фіксували у 4 % розчині формаліну. Результати гістологічних досліджень наведені на мікрофотографіях Фіг. 1-5. На фіг. 1, 2 наведено мікрофотографії розкритого, але не лікованого абсцесу у тварин групи 2. На фіг. 3 наведено мікрофотографію абсцесу у тварин 4 групи після лікування відомим способом із застосуванням Хлоргексидину. На фіг. 4 представлені мікрофотографії абсцесу у тварин 5 групи після лікування відомим способом із застосуванням Декасану. На фіг. 5, 6 наведено мікрофотографії абсцесу тварин 3 групи після лікування способом, що пропонується, із застосуванням водної дисперсії Ag/AuNP. Представлена на мікрофотографіях Фіг. 1 та Фіг. 2 картина нелікованого абсцесу у тварин групи 2 свідчить про всі наявні ознаки запалення. На знімку Фіг. 1 "а" показано сформований бар'єр навколо абсцесу; на знімку Фіг. 1 "б" - забиті чужорідними тілами макрофаги навколо гнійного вогнища з чужорідними та інфекційними тілами всередині. Мікрофотографії Фіг. 2 показують наявність таких ознак запального процесу нелікованого абсцесу: муфта з лейкоцитів навколо венули (на знімку "а"); лейкоцити та фібробласти у набряклій сполучній тканині навколо абсцесу (на знімку "б"); чужорідні тіла в макрофагах (на знімку "в"); чужорідні тіла в макрофагах та зруйновані лейкоцити (на знімку "г", показано стрілкою). Більш детальний аналіз мікрофотографій Фіг. 1, 2 свідчить про те, що на 12 день розвитку запалення у щурів, які не отримували ніякого лікування, було сформоване відокремлене захисним валом велике гнійно-некротичне вогнище, всередині якого знаходили чужорідні тіла та зруйновані лейкоцити у складі гнійно-некротичних мас. Осередок гнійно-некротичних змін займав найбільшу площу і найбільше поширювався вглиб тканин. До складу захисного валу входили фібробласти. Навколо вогнища спостерігали рясну капілярну сіть, стаз крові у дрібних судинах, набряк, велику кількість лейкоцитів та гістіоцитів. Таким чином, у нелікованих тварин групи 2 були виявлені чіткі ознаки гнійно-септичного процесу. Аналіз мікрофотографії Фіг. 3 показує, що при застосуванні Хлоргексидину в 5 групі тварин на 12 добу від початку експерименту прояви запалення дещо зменшувались, проте залишались чітко видимими: навколо інфекційних агентів знаходили зруйновані лейкоцити, скупчення чужорідних тіл всередині порожнини, оточеної зруйнованими лейкоцитами, та невелику частину чужорідних тіл в макрофагах (показано стрілками). Результати лікування Декасаном тварин групи 4 представлені на мікрофотографіях Фіг. 4, де на знімку "а" показано скупчення чужорідних тіл на межі дерми у ділянці проколу, переважна частина чужорідних тіл у макрофагах; на знімку "б" - потоншені м'язові волокна у прилеглих до абсцесу ділянках; на знімку "в" - стаз крові у судинах навколо абсцесу. Таким чином, при застосуванні Декасану в 4 групі тварин на 12 добу від початку експерименту значно зменшувалась кількість зруйнованих лейкоцитів (гною) навколо чужорідних тіл, що свідчить про зменшення інфекційних агентів серед них. Скупчення чужоріднихтіл знаходили на межі дерми у ділянці проколу, тобто ураження локалізувалось у більш поверхневих шарах підщелепної ділянки. Значна маса чужорідних тіл знаходилась в макрофагах, що проникали до оточеного валом вогнища запалення. Зберігався набряк тканин. На межі ушкодженої зони спостерігали густу сіть наповнених кров'ю судин, стаз крові у багатьох із них. Таким чином, хоча застосування відомих антисептиків якоюсь мірою поліпшувало картину перебігу абсцесу, але результати досліджень свідчать про продовження запального процесу. 4 UA 103644 U 5 10 15 20 25 30 Проте, представлена на мікрофотографіях Фіг. 5 та 6 картина лікування модельного абсцесу тварин групи 3 запропонованим способом із застосуванням водної дисперсії Ag/AuNP свідчить, що після обробки абсцесу у ділянці введення інфекційного агента спостерігали значне пригнічення запального процесу. На знімках Фіг. 5 показано: "а" - відсутність набряку у прилеглих до абсцесу ділянках; "б" - скупчення чужорідних тіл, розділені проростаючими до центральних частин абсцесу фібробластами і капілярами; "в" - фібробласти і макрофаги у прилеглих до абсцесу ділянках; "г" - фібробласти і колагенові волокна у прилеглих до абсцесу ділянках; "д" - фібробласти і капіляри у прилеглих до абсцесу ділянках. На знімку Фіг. 6 показано організацію ураженої ділянки абсцесу, чужорідні тіла локалізовані в макрофагах, незначний набряк прилеглих тканин. Аналіз знімків Фіг. 5 (а, б, в, г, д) і Фіг. 6 та їх порівняння з відповідними знімками Фіг. 3 і 4 показує, що при застосуванні для лікування абсцесу водної дисперсії Ag/AuNP маркерні частинки вугілля знаходили на невеликій відстані від поверхні шкіри, де вони займали невелику площу. Велика маса чужорідних тіл знаходилась в макрофагах. Набряк у прилеглих до абсцесу ділянках був відсутній або незначний. Скупчення чужорідних тіл були розділені проростаючими до центральних ділянок інфекційного ураження фібробластами і капілярами, що свідчить про організацію уражених ділянок. Змінювався клітинний склад у мікрооточенні абсцесу - на відміну від груп тварин, де лікування здійснювали традиційними препаратами, у щурів групи 3 переважали макрофаги і фібробласти, лейкоцитів було небагато. Перехід запального процесу до стадій проліферації та організації уражених ділянок у тварин, яким промивання абсцесу здійснювали водною дисперсією наночастинок Ag/AuNP, свідчить про знищення у цьому випадку інфекційного агента в осередку ураження. Таким чином спосіб, що пропонується, забезпечує ефективне лікування запального процесу в щелепно-лицевій ділянці, прискорення загоювання рани та виявляється більш ефективним, порівняно із відомими способами. Наведені результати гістологічних досліджень свідчать про те, що запропонований спосіб лікування із використанням водної дисперсії Ag/AuNP характеризується підвищеною терапевтичною ефективністю, а саме: виявляється висока антимікробна активність нового препарату, значне пригнічення запального процесу та швидка регенерація тканин, що стимулює швидке загоєння рани, тобто спостерігається більш виражений лікувальний ефект порівняно із традиційними способами лікування. Таблиця 1 Клінічні ізоляти Staphylococcus aureus Micrococcus Escherichia coli Pseudomonas aeruginosa Гриби роду Candida albicans Дріжджоподібні гриби Staphylococcus epidermidis Enterobacter aerogenes Staphylococcus haemolyticus Haemophilus influenzae Klebsiella spp. Enterococcus faecalis Ріст штамів в присутності Ag/AuNP в Контрольний ріст середовищі визначення у концентрації 0,08 штаму мг/мл за Ag 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 0 ++++ 5 UA 103644 U Таблиця 2 Ріст тест-штамів в присутності Ріст тест-штамів в Контрольний хлоргексидину в присутності фурациліну в Клінічні ізоляти ріст тестсередовищі визначення у середовищі визначення у штаму концентрації концентрації 0,13 мг/мл 5 мг/мл Staphylococcus aureus + + ++++ Micrococcus 0 + ++++ Escherichia coli +++ 0 ++++ Pseudomonas aeruginosa + 0 ++++ Гриби роду Candida ++ 0 ++++ albicans Дріжджоподібні гриби +++ 0 ++++ Таблиця 3 Кількість колоній S. aureus, що висівалися у пробах матеріалу із вогнища запалення, 3 КУО/см 0 8 8 8×10 -10×10 3 3×10 4 7×10 5 2×10 Групи тварин 1 2 3 4 5 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 1. Спосіб лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки, що включає розкривання гнійного абсцесу та промивання рани антимікробним засобом, який відрізняється тим, що як антимікробний засіб застосовують водну дисперсію суміші наночастинок срібла і золота з вмістом срібла 0,8-2,0 мг/мл та золота 19-150 мкг/мл. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що промивання рани проводять струменево 1-3 рази на добу протягом 3-5 діб. 6 UA 103644 U 7 UA 103644 U 8 UA 103644 U 9 UA 103644 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 10

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61P 31/00, A61K 33/38

Мітки: спосіб, флегмон, абсцесів, щелепно-лицевої, лікування, ділянки

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/12-103644-sposib-likuvannya-abscesiv-ta-flegmon-shhelepno-licevo-dilyanki.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки</a>

Подібні патенти