Є ще 2 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, що містить деформацію суцільної заготовки в осередку деформації, утвореному двома привідними валками однакової форми, осі яких нахилені відносно осі заготівки на кут подачі (a) і які мають вхідний конус та вихідний конус, на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою, і лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між лінійками в площині перетиску валків (Лn) визначають за математичною залежністю як функцію відстані (Вn) між валками в площині перетиску валків та діаметра гільзи (dg), який відрізняється тим, що деформацію суцільної заготівки здійснюють при такому налаштуванні параметрів осередку деформації, коли відстань (Лn) між лінійками в

площині перетиску валків визначають одночасно з визначенням довжини ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки () як функцію кроку гвинтового руху гільзи (SГ) відповідно до залежностей

де  - довжина ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки, м;

dc - діаметр циліндричної ділянки оправки, м;

Вn - відстань між валками в площині перетиску валків, м;

sg - товщина стінки гільзи, м;

γ2 - кут нахилу вихідного конуса валків до осі заготовки;

Лn - відстань між лінійками в площині перетиску валків, м;

l2 - кут нахилу твірної вихідної частини лінійок до осі заготовки;

dg - діаметр гільзи, м;

k =0,25-0,50 - емпіричний коефіцієнт;

 - кроку гвинтового руху гільзи, м;

p = 3,14;

ho - коефіцієнт осьової швидкості гільзи;

ht - коефіцієнт тангенціальної швидкості гільзи;

a - кут подачі.

Текст

Реферат: Спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані містить деформацію суцільної заготовки в осередку деформації, утвореному двома привідними валками однакової форми, осі яких нахилені відносно осі заготівки на кут подачі () і які мають вхідний конус та вихідний конус, на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою і лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між лінійками в площині перетиску валків (Лn) визначають за математичною залежністю як функцію відстані (Вn) між валками в площині перетиску валків та діаметра гільзи (dg). Деформацію суцільної заготівки здійснюють при такому налаштуванні параметрів осередку деформації, коли відстань (Лn) між лінійками в площині перетиску валків визначають одночасно з визначенням довжини ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки (  3 ) як функцію кроку гвинтового руху гільзи (SГ). UA 92317 U (12) UA 92317 U UA 92317 U 5 10 15 20 Корисна модель належить до обробки металів тиском і може бути використана на косовалкових прошивних станах при виготовленні порожніх гільз для подальшої переробки в безшовні труби з чорних та кольорових металів шляхом прокатки в гарячому стані на автоматичних, тривалкових розкатних, безперервних, пілігримових, рейкових та інших агрегатах. При гвинтовій прошивці деформацію заготовки здійснюють в осередку деформації, який утворений двома, або трьома привідними валками однакової форми, які мають вхідний конус та вихідну частину, та оправкою конічної форми. Завдяки розвороту осей валків по відношенню до осі заготовки (осі прошивки) на кут подачі α забезпечується гвинтовий (гелікоїдальний) характер руху заготовки, при цьому швидкість осьового руху заготовки становить величину VMx  wox sin  , (1) де w - окружна швидкість на поверхні валка, м/с; ηοx - коефіцієнт осьової швидкості заготовки; α - кут подачі. Завдяки нахилу осей валків до осі заготовки (осі прошивки) на кут розкатки β забезпечується необхідний розподіл часткових деформацій заготовки в осередку деформації. Величина кроку гвинтового (гелікоїдального) руху заготовки в конкретному поперечному перерізі осередку деформації, яка визначає величини часткових деформацій заготовки в осередку деформації, може бути визначена відповідно до загальної формули: S x  2R x де  ox tan  , (2)  tx S x - крок гвинтового (гелікоїдального) руху заготовки, м;  = 3,14; R x - радіус заготовки в даному поперечному перерізі осередку деформації, м;  t х - коефіцієнт тангенціальної швидкості заготовки. 25 30 Завдяки гелікоїдальному руху заготовки відбувається її загальна деформація, яка має три складові: осьову, обтиснення по стінці, зміни середнього периметра. Зміна середнього периметра заготовки відбувається таким чином, що заготовка в осередку деформації має овальну форму; в кожному діаметральному перерізі осередку деформації мала вісь цього овала дорівнює відстані між валками Вх, а велика вісь цього овала дорівнює відстані між направляючими лінійками Лх; загалом форма заготовки в поточному діаметральному перерізі осередку деформації характеризується овальністю  x  35 40 Відомий спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, що включає деформацію суцільної заготовки на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою між привідними валками однакової форми, осі котрих нахилені по відношенню до осі заготовки на кут подачі (α) і які мають вхідний конус та вихідний конус, та лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між валками в площині перетиску валків (Вn) визначають за математичною залежністю як функцію діаметра заготовки (d0), обтиснення перед носком оправки (ε0), кута нахилу вхідного конуса валків по відношенню до осі заготовки (γ 1), кута нахилу вихідного конуса валків по відношенню до осі заготовки (γ2), діаметра циліндричної частини оправки (dc), товщини стінки гільзи (sg) та довжини робочої частини оправки (L) відповідно до формули (див. В.М.Друян, Ю.Г.Гуляев, С.А.Чукмасов. Теория и технология трубного производства. Днепропетровск, РИА "Днепр - ВАЛ", 2001, стор.66, перша формула знизу - аналог №1): n  45 Лx . x де d0 1  0  tan  2  dc  2s g tan  1  2L tan  1 tan  2 tan  1  tan  2 , (3)  n - відстань між валками в площині перетиску валків, м; d 0 - діаметр заготовки, м;  0 - обтиснення перед носком оправки;  2 - кут нахилу вихідного конуса валків по відношенню до осі заготовки; d c - діаметр циліндричної частини оправки, м; 1 UA 92317 U s g - товщина стінки гільзи, м;  1 - кутнахилу вхідного конуса валків по відношенню до осі заготовки, м; L - довжина робочої частини оправки, м. Недолік відомого способу полягає в тому, що при його використанні не береться до уваги 5 / діаметр гільзи ( d g ), яку потрібно отримати в процесі прошивки. Діаметр гільзи ( d g ), що буде / отриманий в процесі прошивки, не буде збігатися з тим діаметром ( d g ), котрий бажано отримати відповідно до таблиці прокатки. Для того, щоб діаметр гільзи, що реально / прокатується ( d g ), збігався з потрібним діаметром гільзи ( d g ) необхідно здійснювати додаткове 10 15 20 налаштування прошивного стана, зводячи чи розводячи направляючі лінійки та (або) зміщуючи оправку в напрямку ходи прокатки, чи проти ходи прокатки (в залежності від реального діаметра гільзи dg, що отримана в процесі прошивки). На таке додаткове налаштування стану витрачається робочий час та метал, що, в кінцевому рахунку, зменшує продуктивність виробництва. Відомий спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, [див. В.П.Барабашкин, И.К.Тартаковский. Производство труб на агрегатах с трехвалковым раскатным станом. Μ.: Металлургия 1981, стор. 39, формули 20-21 - аналог №2]: що містить деформацію суцільної заготовки на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою між привідними валками однакової форми, осі котрих нахилені по відношенню до осі заготовки на кут подачі (α) і які мають вхідний конус та вихідний конус, та лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між валками в площині перетиску валків (Вn), відстань між лінійками в площині пережиму валків ( Ë n ) та відстань від носка оправки до площини перетиску валків (К) визначають як функції діаметра заготовки ( d 0 ), кута нахилу вхідного конуса валків по відношенню до осі заготовки (  1 ), діаметра циліндричної частини оправки ( d c ), товщини стінки гільзи (sg) та довжини робочої частини оправки (L) відповідно до формул: 25 Вn=0,54d0+0,438(dc+2sg)- 0,0686(L-45); (4.1) Лn=1,06Bn; (4.2) К = 8,17(0,955d0 – Вn). (4.3) У відомому способі регламентується не тільки відстань між валками в площині перетиску валків (Вn), а і відстань між лінійками в площині перетиску валків ( Ë n ) та відстань від носка 30 оправки до площини перетиску валків (К). Це дозволяє прокатати гільзу, діаметр котрої ( d g ) / буде збігатися з тим діаметром ( d g ), котрий бажано отримати відповідно до таблиці прокатки, в більшій мірі, ніж при використанні способу відповідно аналога №1. Недолік відомого способу полягає в тому, що при його використанні не береться до уваги / діаметр гільзи ( d g ), що потрібно отримати в процесі прошивки. Діаметр гільзи ( d g ), який буде 35 / отримано в процесі прошивки, не буде збігатися з тим діаметром ( d g ), котрий бажано отримати відповідно до таблиці прокатки. Для того, щоб діаметр гільзи, що реально прокатується ( d 0 ), / збігався з потрібним діаметром гільзи ( d g ) необхідно здійснювати додаткове налаштування 40 45 прошивного стана, зводячи, чи розводячи направляючі лінійки та (або) зміщуючи оправку в напрямку ходи прокатки, чи проти ходи прокатки (в залежності від реального діаметра гільзи d g , що отримана в процесі прошивки). На таке додаткове налаштування стана витрачається робочий час та метал, що, в кінцевому рахунку, зменшує продуктивність виробництва. Найбільш близьким за суттю і технічним результатом, що досягається до способу, що заявляється, є спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, [див. Б.А.Романцев, А.В.Гончарук, Н.М.Вавилкин, С.В.Самусев. Обработка металлов давлением. М.: Издательский дом МИСиС, 2008, формули 6.15 стор. 398 та 6.16 стор.402], що містить деформацію суцільної заготовки на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою між привідними валками однакової форми, осі котрих нахилені по відношенню до осі заготовки на кут подачі (α) і які мають вхідний конус та вихідний конус, та лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між валками в площині перетиску валків (  n ) 2 UA 92317 U визначають як функцію діаметра заготовки ( d 0 ), обтиснення перед носком оправки (  0 ), кута нахилу вхідного конуса валків по відношенню до осі заготовки (  1 ), кута нахилу вихідного конуса валків по відношенню до осі заготовки (  2 ), діаметра циліндричної частини оправки ( d c ), товщини стінки гільзи ( s g ) та довжини робочої частини оправки (L), при якому одночасно з 5 відстанню між валками в площині пережиму валків (Вn) визначають відстань між лінійками в площині перетиску валків (Лn) як функцію відстані між валками в площині перетиску валків (Вn), обтиснення в площині перетиску валків (  n ), діаметра гільзи ( d g ) та діаметра заготовки ( d 0 ) відповідно до математичних залежностей: n  10 d0 1  0  tan  1  dc  2s g tan  2  2L tan  1 tan  2 tan  1  tan  2 , (5.1) dg    , (5.2) Лn   n 1  0,75 n  d0    де Ë n - відстань між лінійками в площині перетиску валків, м;  n - обтиснення в площині перетиску валків; d g - діаметр гільзи, м. В порівнянні з аналогом прототип регламентує зв'язок діаметра гільзи ( d g ) з параметрами 15 прошивки (  n , Ë n ,  n ) відповідно до емпіричної залежності (5.2). Це дозволяє отримати / гільзу, діаметр ( d g ) якої є більш наближеним до потрібного діаметра гільзи ( d g ), ніж при 20 використанні способів - аналогів. Суттєвими ознаками прототипу, які збігаються з суттєвими ознаками пропонованого способу, є: деформація суцільної заготовки в осередку деформації, утвореному двома привідними валками однакової форми, осі яких нахилені відносно осі заготівки на кут подачі (α) і які мають вхідний конус та вихідний конус, на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою, і лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між лінійками в площині перетиску валків ( Ë n ) визначають за математичною залежністю як функцію відстані (  n ) між валками в площині перетиску валків та діаметра гільзи 25 ( d g ). Недоліком відомого способу є неможливість отримання гільз заданого діаметра без додаткових налаштувань в процесі прокатки, які здійснюють зводячи, або розводячи лінійки та (або) зміщуючи оправку в напрямку ходи прокатки, чи проти ходи прокатки (в залежності від реального діаметра гільзи d g , що отримана в процесі прошивки). На таку додаткову настройку 30 витрачається робочий час та метал, який не може бути використаним в подальшій переробці / тому що діаметр гільзи ( d g ) не збігається з потрібним діаметром ( d g ), що, в кінцевому рахунку, зменшує продуктивність виробництва. Емпірична залежність (5.2), за якою здійснюється налаштування параметрів процесу не дозволяє точно встановити зв'язок між діаметром гільзи / ( d g ), що потрібно отримати в процесі прошивки, та параметрами прошивки. 35 40 45 В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб гвинтової прошивки на оправці в косовалковому стані шляхом налаштування параметрів осередку деформації заготівки, яке забезпечить можливість отримання гільз точного діаметра без додаткових налаштувань прошивного стана та виготовлення випробувальних гільз, що дозволить зменшити непродуктивні втрати робочого часу та металу і підвищити ефективність виробничого процесу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі гвинтової прошивки в косовалковому стані, що містить деформацію суцільної заготовки в осередку деформації, утвореному двома приводними валками однакової форми, вісі яких нахилені відносно осі заготівки на кут подачі (α) і які мають вхідний конус та вихідний конус, на оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою, і лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між лінійками в площині перетиску валків ( Ë n ) визначають 3 UA 92317 U за математичною залежністю як функцію відстані (  n ) між валками в площині перетиску валків та діаметра гільзи ( d g ), відповідно до корисної моделі, деформацію суцільної заготівки 5 здійснюють при такому налаштуванні параметрів осередку деформації, коли відстань ( Ë n ) між лінійками в площині перетиску валків визначають одночасно з визначенням довжини ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки (  3 ) як функцію кроку гвинтового руху гільзи (SГ) відповідно до залежностей 3  dc  n  2s g Лn  n 2 tan  2 ; (6)  tan  2  tan  2 , (7)  2dg  dc  2 3  kS   tan  2 1   tan  2 tan  2    де  3 - довжина ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної 10 ділянки оправки, м; d c - діаметр циліндричної ділянки оправки, м;  n - відстань між валками в площині перетиску валків, м; s g - товщина стінки гільзи, м; 15  2 - кут нахилу вихідного конуса валків до осі заготовки; Ë n - відстань між лінійками в площині перетиску валків, м;  2 - кут нахилу утворюючої вихідної частини лінійок до осі заготовки; d g - діаметр гільзи, м; k=0,25-0,50 - емпіричний коефіцієнт; S   d g 20 o tan  - кроку гвинтового руху гільзи, м; t =3,14;  0 - коефіцієнт осьової швидкості гільзи;  t - коефіцієнт тангенціальної швидкості гільзи; 25 30  - кут подачі. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі, що заявляється та отримуваним технічним результатом, полягає у наступному. Деформація суцільної заготівки здійснюється при такому налаштуванні параметрів осередку деформації, коли лінійки прошивного стану встановлюють одночасно таким чином, що відстань між ними (Лn) в площині перетиску валків буде становити величину, обчислену відповідно залежності (7), а оправку в осередку деформації розташовують таким чином, що довжина ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки (  3 ) буде становити величину, обчислену відповідно залежності (6), початкове значення діаметра / гільзи ( d g ), що використовується в розрахунках, буде збігатися з діаметром гільзи ( d g ), що 35 40 буде отриманий в результаті прокатки. Таким чином, необхідність в додатковому налаштуванні прошивного стана шляхом прокатки випробувальних гільз з метою отримання їх точного діаметра, відпадає. Це зменшує непродуктивні витрати робочого часу та металу, що, в свою чергу, підвищує ефективність виробництва. Спосіб пояснюється графічно, де на фіг. 1 показано загальний вид осередку деформації в меридіональному розрізі по валку та направляючій лінійці (розріз А - А на фіг. 2); на фіг. 2 показано вид осередку деформації по перерізу I-I на фіг 1; на фіг. 3 показано схему взаєморозташування осі валка ОВОВ та осі заготовки (осі прокатки) ОХ. Позначення на рисунках: 1 - валок; 1.1 - вхідна частина валка, кут нахилу твірної котрої до осі валка дорівнює γ1; 1.2. - вихідна частина валка, кут нахилу твірної котрої до осі валка дорівнює  2 ; I-І - площина перетиску валків - площина, що є перпендикулярною осі заготовки (прокатки) та проходить через найближчі до осі заготовки точки площин переходу вхідної частини валків 1.1 у вихідну 4 UA 92317 U 5 10 частину валків 1.2; II-II - площина, яка проходить через початок оправки перпендикулярно осі заготовки (прокатки); ІІІ-ІІІ - площина, яка проходить через точку відриву поверхні гільзи від валка перпендикулярно осі заготовки; Б - Б - площина, яка співпадає з площиною переходу конічної ділянки оправки в циліндричну ділянку оправки (площина, в якій остаточно формуються величини середнього діаметра та товщини стінки гільзи); 2 - оправка, що має сферичну частину 2.1, конічну частину 2.2, та циліндричну частину 2.3, діаметр котрої становить d c ; L - довжина робочої частини оправки;  3 - довжина ділянки оправки від площини перетиску валків І-І до початку циліндричної ділянки оправки 2.3; 3 - стрижень, на якому закріплена оправка 2; 4 суцільна кругла заготовка, діаметр котрої дорівнює d0; d1 - діаметр заготовки в площині II-II; 5 гільза, товщина стінки котрої становить Sg, а діаметр дорівнює d g ; 6 - лінійка, кут нахилу твірної вхідної частини 6.1 котрої до осі заготовки (прокатки) становить λ 1, а кут нахилу твірної вихідної частини 6.2 становить  2 ; α - кут подачі, що є кутом між осями ОВОВ та ОХ в горизонтальній площині; β - кут розкатки, що є кутом між осями ОВОВ та ОХ у вертикальній площині; Вn 15 20 25 відстань між валками в площині перетиску валків (перерізу I-І); Ë n - відстань між лінійками в площині перетиску валків (перерізу I-І); ω1 - кутова швидкість обертів валків (стрілками показано напрямок обертів валків); w - напрямок вектора швидкості на поверхні валка (вказано для лівого валка); u - поперечна складова вектору w швидкості поверхні валка; ν - осьова складова вектора w швидкості поверхні валка. Спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, здійснюється наступним чином. Попередньо катану, ковану або литу заготовку 4 задають у валки 1 прошивного косовалкового стана. Завдяки тому, що осі валків ОВОВ нахилені під кутом подачі α до осі прокатки ОХ здійснюється осьова подача заготовки із швидкістю, яку можна обчислити за формулою (1). Завдяки тому що твірна поверхня вхідного конуса 1.1 валків 1 нахилена до осі ОХ під кутом  1 здійснюється обтиснення заготовки 1 по радіусу і початковий діаметр d0 заготовки 1 зменшується. Під час проходження переднім торцем заготовки 2 площини II-II передній торець зустрічається з оправкою 4 і починається процес прошивки в результаті котрого виготовляється гільза, товщина стінки якої становить s g , а діаметр дорівнює d g . Під час прошивки поперечну течію металу обмежують лінійки 6. Оправку 4 встановлюють в осередку деформації таким чином, що відстань  3 від площини I-I перетиску валків до початку 30 циліндричної ділянки оправки 2.2 відповідає величині, що є обчисленою відповідно формули (6). Лінійки б встановлюють таким чином, що відстань Ë n між лінійками в площині перетиску валків I-I відповідає величині, що є обчисленою відповідно формули (7). Завдяки тому, що величини  3 та Лn відповідають вищевказаним параметрам, є можливість виготовлення гільз, фактичний / діаметр ( d g ) котрих є максимально наближеним до потрібного для виробництва діаметра ( d g ) 35 без додаткового налаштування прошивного стана та прокатки зайвих випробувальних гільз. Це обумовлено такими факторами. Експериментально було встановлено зв'язок між фактичним діаметром гільзи 40 / dg відстанню між валками Вn в площині перетиску валків I-I, відстанню між лінійками Лn в площині перетиску валків, I-I довжиною  3 ділянки оправки від площини перетиску валків I-I до початку циліндричної ділянки 2.3 оправки 2 (переріз Б -Б) та величиною кроку гвинтового (гелікоїдального) руху гільзи SΓ (кроку гвинтового руху заготовки в площині відриву її поверхні від валків в поперечному перерізі осередку деформації III-III). Цей зв'язок можна відобразити у вигляді формули    Л   3  kS   tan  2  (8) / dg   n   3  kS   tan  2  1  n , 2   n   3  kS   tan  2  45 де k=0,25-0,50 - емпіричний коефіцієнт, визначення величини котрого є ноу-хау заявників. У відповідності до вищенаведеної формули (2) S   d g 0 tan  , (9) t де  0 - коефіцієнт осьової швидкості гільзи; 5 UA 92317 U  t - коефіцієнт тангенціальної швидкості гільзи. З геометричних співвідношень в осередку деформації (фіг. 1) маємо sg   n   3  kS   tan  2  dc  kS   tan  2 . (10) 2 Приймаючи умову оптимальності процесу прошивки у вигляді 5 10 / dg = d g , після розв'язання системі рівнянь (8)-(10), отримаємо остаточно умови (6) та (7), які забезпечують досягнення мети корисної моделі, що заявляється. Спосіб, який пропонується як корисна модель апробовано в умовах косовалкового стана гвинтової прошивки трубопрокатного агрегату "200" з тривалковим розкотним станом. Для порівняльних випробувань в умовах прошивного стана ТПА "200" прокатали гільзи d g =108 мм, . s g = 16 мм. Параметри прокатки: d0=150 мм; α = 10°; β=-7;  1 =3,5°;  2 =4,5°;  2 =4,0°; L=180 мм; d c =78 мм. Для розрахунків параметрів налаштування прошивного стана відповідно способу, що заявляється, додатково використовували такі величини:  0 = 0,74;  t = 0,95; k=0,50. Параметри налаштування прошивного стана при використанні способів відповідно аналога №2, прототипу та способу, що заявляється, наведені в таблиці. 15 Таблиця Параметри налаштування прошивного стана. Параметр Аналог №2 132,3 Прототип 127,0 Заявка 128,3 Ë n , мм  3 , мм 140,7 138,7 150,8 54,1 31,8 23,4 К, мм 89,5 108,3 116,6 0 0,045 0,065 0,049 n 0,115 0,153 0,144  n , мм В дослідженні було виготовлено по 5 гільз з використанням способу відповідно аналога №2, способу - прототипу та способу прокатки, що заявляється. Точність труб, виготовлених з використанням різних способів оцінювали величиною математичного очікування Μd абсолютної 20 / величини розбіжності між заданим ( d g ) та фактичним ( d g ) діаметром прокатаних гільз  d n d  25 30 i1 / g n  dg  2 i , (11) де i - поточний номер заміру величини фактичного діаметра гільзи; n - загальна кількість замірів фактичного діаметра гільзи. В результаті обробки експериментальних даних отримали: для способу - аналога Μd=2,56 мм; для способу - прототипу Md=2,17 мм; для способу, що заявляється, Md=1,66 мм. Таким чином, експериментальні дані вказують на те, що при використанні способу, що заявляється, розбіжність між заданими та фактичними величинами діаметра гільз зменшується приблизно на 24-35 % у порівнянні з відомими способами. Пропонований спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стану забезпечує можливість отримання гільз точного діаметра, зменшити непродуктивні матеріальні витрати і підвищити ефективність виробничого процесу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані, що містить деформацію суцільної заготовки в осередку деформації, утвореному двома привідними валками однакової форми, осі яких нахилені відносно осі заготівки на кут подачі () і які мають вхідний конус та вихідний конус, на 6 UA 92317 U 5 оправці з робочою частиною та циліндричною ділянкою, і лінійками однакової форми, які мають вхідну частину та вихідну частину, при якому відстань між лінійками в площині перетиску валків (Лn) визначають за математичною залежністю як функцію відстані (Вn) між валками в площині перетиску валків та діаметра гільзи (dg), який відрізняється тим, що деформацію суцільної заготівки здійснюють при такому налаштуванні параметрів осередку деформації, коли відстань (Лn) між лінійками в площині перетиску валків визначають одночасно з визначенням довжини ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки оправки (  3 ) як функцію кроку гвинтового руху гільзи (SГ) відповідно до залежностей 10 3  d c  n  2s g Лn  n 2 tan  2 ;  tan 2 tan 2  ,  2dg  dc  2 3  kS  tan  2 1   tan  2 tan  2    де  3 - довжина ділянки оправки від площини перетиску валків до початку циліндричної ділянки 15 20 оправки, м; dc - діаметр циліндричної ділянки оправки, м; Вn - відстань між валками в площині перетиску валків, м; sg - товщина стінки гільзи, м; γ2 - кут нахилу вихідного конуса валків до осі заготовки; Лn - відстань між лінійками в площині перетиску валків, м; 2 - кут нахилу твірної вихідної частини лінійок до осі заготовки; dg - діаметр гільзи, м; k =0,25-0,50 - емпіричний коефіцієнт; S  dg 25 o tan  - кроку гвинтового руху гільзи, м; t  = 3,14; o - коефіцієнт осьової швидкості гільзи; t - коефіцієнт тангенціальної швидкості гільзи;  - кут подачі. 7 UA 92317 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Stepanenko Oleksandr Mykolaiovych, Harmashov Denys Yuriiovych, Uhriumov Yurii Dmytrovych

Автори російською

Степаненко Александр Николаевич, Гармашов Денис Юрьевич, Угрюмов Юрий Дмитриевич

МПК / Мітки

МПК: B21B 19/00

Мітки: прошивки, гвинтової, спосіб, стані, косовалковому

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/10-92317-sposib-gvintovo-proshivki-v-kosovalkovomu-stani.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб гвинтової прошивки в косовалковому стані</a>

Подібні патенти