Спосіб визначення вмісту легкогідролізованого азоту у ґрунтах різного генезису для оцінювання якості ґрунтів

Є ще 2 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення вмісту легкогідролізованого азоту у ґрунтах різного генезису для оцінювання якості ґрунтів, який включає відбір зразків, аналізування отриманих даних та визначення родючості ґрунту за інтегральним базовим показником, який відрізняється тим, що додатково як інтегральний базовий показник визначають питому теплотворну здатність гумусу з використанням калориметричної установки та загальні запаси енергії у шарі до 20 см за відомою формулою Орлова і за встановленими залежностями на основі математико-статистичної обробки даних отримують величину вмісту лабільного легкогідролізованого азоту, зокрема, за фонових умов у ґрунтах акумулятивного ряду (чорноземи типові, звичайні і південні, каштанові) за відповідним регресійним рівнянням:

CN легкогідролізований = 7,4746-47,1896*х + 25,0859* у (1),

де CN легкогідролізований - прогнозований (розрахунковий) вміст фракції легкогідролізованого азоту у ґрунті, мг/100 г ґрунту;

х - теплотворна здатність гумусу ґрунту, МДж/кг;

у - запаси енергії в шарі ґрунту до 20 см, 103 МДж/ га за формулою Орлова, та за величиною CN легкогідролізований визначають якість ґрунту за попередньо створеною за отриманими даними таблицею (3), з подальшим поширенням алгоритму способу на ґрунти різних типів певної природно-кліматичної зони за умов техногенного забруднення і технологічного навантаження.

Текст

Реферат: Спосіб визначення вмісту легкогідролізованого азоту у ґрунтах різного генезису для оцінювання якості ґрунтів включає відбір зразків, аналізування отриманих даних та визначення родючості ґрунту за інтегральним базовим показником. Як інтегральний базовий показник визначають питому теплотворну здатність гумусу з використанням калориметричної установки та загальні запаси енергії у шарі до 20 см за відомою формулою Орлова. За встановленими залежностями на основі математико-статистичної обробки даних отримують величину вмісту лабільного легкогідролізованого азоту. Визначають якість ґрунту за попередньо створеною за отриманими даними, з подальшим поширенням алгоритму способу на ґрунти різних типів певної природнокліматичної зони за умов техногенного забруднення і технологічного навантаження. UA 122442 U (12) UA 122442 U UA 122442 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до способів прогнозування рівнів вмісту хімічних елементів (ХЕ) макроелементів, зокрема азоту, в ґрунтах різних типів за фонових умов, впливу технологічного навантаження та ризику і наявності техногенного забруднення важкими металами (ВМ). Спосіб може знайти застосування в оцінюванні та екологічному нормуванні якості ґрунтів за вмістом ХЕ, нормуванні навантажень (техногенних, технологічних) на ґрунтову систему, агроекології за вирішення питань моніторингу родючості ґрунтів, паспортизації земель різного призначення та використання; органічного землеробства, біоенергетики і енергетики ґрунтоутворення; діагностики, оцінювання, визначення якості гумусу і статусу ХЕ, небезпеки надлишкового накопичення ВМ у ґрунтах за показниками елементного, гумусового та/або енергетичного стану; екологічного менеджменту ґрунтів як за фонових умов, так і за різних антропогенних впливів, та у науково-дослідній практиці за дослідження біогеохімії і біогенних макроелементів ґрунтів. Відомо спосіб потенціометричного вимірювання фізико-хімічних показників ґрунту (Патент UA № 29958 Спосіб потенціометричного вимірювання фізико-хімічних показників ґрунту), який здійснюють за допомогою іон-селективних електродів, що розміщують у ґрунті певним чином та по різниці їх потенціалів, які співвідносяться з відповідними фізико-хімічними показниками ґрунту, роблять висновки про ці показники. Спосіб дозволяє точно визначити вміст мінеральних форм азоту in situ в натурних умовах польових досліджень. Однак для одержання точних та відтворюваних результатів виконання способу необхідним є збереження однакових умов експериментів на границі електрод /досліджуваний розчин шляхом вибору оптимальних умов експерименту на всіх стадіях аналізу від пробопідготовки до обробки одержаних даних, що є досить складним у реалізації внаслідок об'єктивних труднощів пошуку ізопотенціальної точки при роботі із іон-селективними електродами (яка знаходиться за межами калібрувального графіку), або різносторонній зсув потенціалів електрода порівняння та індикаторного електрода зі зміною температури розчину; заниження або завищення результатів аналізу за рахунок + впливу іонів ОН та Н тощо. Недоліком методу є припущення, що склад аналізованого розчину після градуювання електрода залишається постійним. Як результат, збільшується похибка, пов'язана із корекцією електродної функції. Величини похибок визначення концентрації методом прямої потенціометрії для одно-, два- та тризарядних іонів становлять ± 12 %. Інший відомий спосіб визначення стану азотних систем ґрунту передбачає визначення його азот-буферних властивостей (Трускавецький Р.С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. - Харків: ППВ "Нове слово", 2003. - 225 с, С. 45-46). Спосіб включає систему лабораторних досліджень процесів мобілізації та іммобілізації (депонування) мінеральних форм азоту ґрунту і добрив із охопленням діапазону їх можливих перетворень за серії компостувань неудобреного ґрунту та внесення доз азотнокислого амонію, з подальшим визначенням іонів нітратів і амонію та їх активностей - pNO3, pNH4. За результатами аналізу розраховують кількість іммобілізованого (депонованого) ґрунтом азоту. Відношення величин внесеного азоту добрив та вмісту його рухомих форм (мінерального азоту) в ґрунтовому розчині характеризує іммобілізаційну азот-буферну здатність ґрунту, що діагностується шляхом визначення потенційно можливого накопичення мінеральних форм азоту зі рахунок багаторазового циклічного компостування одного і того ж зразку ґрунту до максимальної втрати ним здатності утворювати ці форми за рахунок мінералізаційних процесів (визначається за відсутністю подальшого накопичення нітратів). Відношення величин вилучених із ґрунту мінеральних форм азоту та їх зменшення після кожного циклу лабораторного компостування приймається за показник азот-буферної здатності в мобілізаційному (негативному) крилі буферності. Проте, недоліками способу слід вважати: 1) його трудомісткість та часовитратність, що унеможливлює використання для масових аналізів; 2) зниження функціональних можливостей його реалізації і відповідно ефективності його застосування внаслідок низького рівня адекватності поведінці азоту в натурних (польових) умовах використання ґрунтів. Відомо інший спосіб прогнозування вмісту ХЕ у ґрунтах (Патент UA № 107854 Спосіб прогнозування рівнів вмісту мікроелементів і важких металів у ґрунтах різного генезису для оцінювання їх екологічних та продукційних функцій), що за встановленням закономірних зв'язків мікроелементів (ME) та ВМ з показниками енергоємності ґрунту (питома внутрішня енергія гумусу або теплотворна здатність гумусу; загальні запаси енергії у шарі до 20 см), дає можливість отримати дані щодо якості ґрунтів певного типу. Однак, отриманий у способі закономірний зв'язок показників якості ґрунтів не дає можливості точного визначення і параметризації взаємозв'язку показників без урахування: 1) дії на нього основних макроелементів ґрунту, що значно впливають на рухомість та транслокацію ME/ВМ у суміжні з ґрунтом середовища, ME статус ґрунтів в цілому; 2) наявності тісного зв'язку між вмістом макроелементів у ґрунтах, а саме того, що 70-90 % азоту ґрунту (основна частина біогенного 1 UA 122442 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 елементу) входить до складу специфічних гумусових речовин; 10-30 % - до складу "неспецифічних); органічних речовин; близько 1 % загального вмісту азоту - знаходиться у складі мінеральних солей у ґрунті (Тюрин И.В., 1965), середній вміст азоту складає 1/20 частину вмісту гумусу ґрунту (Гамзиков Г.П., 1981). Отже, не існує точного прогнозування якості ґрунтів за урахуванням базових показників родючості та основних показників вмісту макро- та ME ґрунту. Найбільш близьким аналогом за механізмом реалізації і результатом, що досягається, є спосіб прогнозування відтворення родючості ґрунту (АС СРСР № 1481681 Способ прогнозирования воспроизводства плодородия почвы), оснований на встановленні енергопотенціалу ґрунту та біомаси рослин методом калориметрії, що передбачає розрахунок за формулою показнику відтворення родючості ґрунту (γ) з урахуванням енергопотенціалу ґрунтів, що вкриті рослинам та без них, за весь період вегетації рослин. За величиною запропонованого показника прогнозують розширене (γ>1), просте (γ=1) відтворення родючості ґрунту або його деградацію (γ

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/24

Мітки: якості, азоту, оцінювання, генезісу, ґрунтів, різного, ґрунтах, легкогідролізованого, спосіб, вмісту, визначення

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/10-122442-sposib-viznachennya-vmistu-legkogidrolizovanogo-azotu-u-runtakh-riznogo-genezisu-dlya-ocinyuvannya-yakosti-runtiv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення вмісту легкогідролізованого азоту у ґрунтах різного генезису для оцінювання якості ґрунтів</a>

Подібні патенти