Є ще 2 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб лікування органічного депресивного розладу у дорослих хворих, що включає введення антидепресантів та анксіолітиків, який відрізняється тим, що як антидепресант вводять мелітор , а як анксіолітик - препарат "Лірика".

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мелітор приймають 1 раз на добу ввечері по 1 таблетці (0,025 г) незалежно від прийому їжі протягом 2-3 місяців поспіль, в залежності від досягнутого ефекту.

3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що препарат "Лірика" приймають 2 рази на добу по 1 таблетці (0,150 г) незалежно від прийому їжі протягом 4-5 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту.

Текст

Реферат: Спосіб лікування органічного депресивного розладу у дорослих хворих включає введення антидепресантів та анксіолітиків. Як антидепресант приймають мелітор та як анксіолітик препарат "Лірика". UA 107162 U (12) UA 107162 U UA 107162 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до клінічної психіатрії. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з дуже значною поширеністю органічних розладів, особливо неврозоподібних в сучасних умовах, в тому числі серед осіб працездатного віку та недостатньою ефективністю існуючих способів лікування таких хворих. Органічні депресивні розлади, як правило, мають хронічний перебіг та характеризуються частими рецидивами, що значно обмежує працездатність пацієнтів та обумовлює явища соціальнопобутової дезадаптації, а також сприяє подальшій хроніфікації процесу та нерідко формуванню резистентності до психофармакотерапіі та інвалідізації пацієнтів в подальшому. При детальному вивченні особливостей патогенезу органічного тривожного розладу було встановлено, що в механізмах формування даної патології суттєве значення грає пароксизмальна активність головного мозку. Тому потрібна розробка досить ефективних способів лікування та профілактики рецидивів органічного тривожного розладу, що має суттєве значення для клінічної психіатрії. Відомий спосіб лікування хворих з органічними депресивними розладами шляхом введення хворим антидепресантів групи ТЦА, а саме амітриптиліну в дозі 0,075-0,150 г на добу [1]. Однак цей спосіб не забезпечує достатнього терапевтичного ефекту у більшості хворих, особливо при частих загостреннях захворювання, а також не сприяє формуванню якісних ремісій, викликає розвиток значних побічних ефектів, що пов'язані з холінолітичною дією антидепресантів групи ТЦА. Відомий також спосіб лікування хворих з органічними депресивними розладами шляхом введення таким пацієнтам антидепресантів групи інгібіторів МАО (піразидол) та нейролептиків з тимоаналептичною активністю, а саме тиоридазину або сульпириду [2]. Цей спосіб виявився більш ефективним, ніж попередній, однак при його використанні у хворих у періоді лікування відмічаються підпорогові тимопатичні коливання, зберігаються знижений психічний та фізичний тонус, порушення зосередження, вегетативні порушення, а також побічні дії препаратів у вигляді розвитку екстрапірамідних порушень. Тому було запропоновано для лікування хворих з органічними тривожними розладами використовувати антидепресанти групи СІЗЗС (флуксетин, пароксетин) та засобів анксіолітичної терапії - похідних бензодіазепінів (феназепаму, гідазепаму) у середньотерапевтичних дозах [3]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і є найближчим аналогом. До недоліків найближчого аналога можна віднести те, що у частини хворих на органічний депресивний розлад все ж таки введення класичного анксиолітика не викликає повною мірою нормалізацію показників соматичного стану. Крім того, класичні анксіолітики, що приймаються протягом тривалого часу, викликають залежність із синдромом відміни. З іншого боку введення великих доз препаратів групи СІЗЗС при тривалому застосуванні часто викликає явища серотонінергічного синдрому та посилення соматичних симптомів у хворих на органічний депресивний розлад. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу лікування хворих на органічний депресивний розлад. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу лікування органічних депресивних розладів у дорослих хворих, покращення результатів лікування, досягнення стійкої ремісії хвороби, а також збільшення тривалості дії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування органічного депресивного розладу у дорослих, що включає введення антидепресантів та анксіолітиків, згідно з корисною моделлю, як антидепресант приймають мелітор та як анксіолітичний засіб – препарат "Лірика". Мелітор - антидепресант, основною діючою речовиною якого є агомелатин. Відомо, що агомелатин не впливає на захоплення моноамінів і не має спорідненості з α-, та βадренергічними, гістамінергічними, холінергічними, допамінергічними, бензодіазепіновими рецепторами; це пояснює відсутність розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи та порушень сексуальної функції при застосуванні мелітору порівняно з іншими антидепресантами. За механізмом дії мелітор є агоністом МТ-1 та МТ-2 мелатонінових рецепторів і антагоністом 5-НТ2C серотонінових рецепторів, завдяки чому він має здатність підвищувати вивільнення допаміну та норадреналіну специфічно у корі фронтальній долі головного мозку. Мелітор перешкоджає фрагментації сну та сприяє нормалізації сну у хворих на депресивні розлади. У терапевтичних дозах мелітор не порушує уважність і пам'ять, не оказує седативної дії, не впливає на масу тіла та не порушує сексуальної функції. Застосування мелітору не призводить до звикання, та при раптовому припиненні лікування синдрому відміни не спостерігається [4]. Мелітор дозволений до клінічного використання в Україні Наказом МОЗ України № 490(2) от 09.08.2011 (реєстраційне посвідчення № UA/4972/01/01 от 09.08.2011 до 09.08.2016.). 1 UA 107162 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "Лірика" - лікарський препарат, що має протиепілептичну і протисудорожну, анксіолітичну активність. Активним компонентом препарату є прегабалин - алкілований аналог гаммааміномасляної кислоти, проте, незважаючи на структурну схожість молекул, прегабалин не має властивій гамма-аміномасляній кислоті активності. Прегабалин не чинить ні прямої, ні опосередкованої ГАМК-ергического дії. Механізм дії препарату ґрунтований на його здатності зв'язуватися з альфа-2-дельта субодиницями кальцієвих каналів нейронів(кальцієвими каналами N - і Р/О- типу), внаслідок чого відзначається зниження транспорту кальцію в клітини нейронів у відповідь на потенціал дії. Для препарату характерна висока міра спорідненості до альфа-2-дельта протеїну, що знаходиться в тканинах центральної нервової системи. Застосування препарату призводить до зниження вивільнення нейротрансмітерів болю (у тому числі глутамату, норадреналіну і субстанції Р) в синаптическую щілину при збудженні нейронів. Внаслідок таких змін під дією препарату вибірково пригнічується проведення імпульсу, слід зазначити, що препарат "Лірика" пригнічує збудливість мережі нейронів тільки при патологічних станах. За повідомленнями пацієнтів, прегабалін забезпечував значне покращення сну в 4 дослідженнях фіксованої дози, що визначалось за показниками субшкали порушення сну MOSSS (Медична шкала дослідження сну), загальним індексом проблем сну MOS-SS та за щоденником якості сну. У 6-місячному дослідженні зменшення болю, покращені загальна оцінка (PGIC), функціонування (загальний бал FIQ) та сон (підшкала порушення сну MOS-SS) у пацієнтів групи прегабаліну зберігалися набагато довше ніж у пацієнтів групи плацебо. При застосуванні 600 мг прегабаліну на добу пацієнти відмічали додаткове покращення сну порівняно до тих, хто приймав 300 та 450 мг/добу; середній вплив на біль, загальна оцінка та FIQ були подібними до таких при застосуванні 450 та 600 мг прегабаліну на добу, хоча доза 600 мг/добу дещо гірше переносилась. Епілепсія. Прегабалін вивчався у 3 контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю 12 тижнів при дозуванні 2 чи 3 рази на добу. Загалом, профілі безпеки та ефективності для режимів дозування двічі та тричі на добу були подібними. Зменшення частоти нападів спостерігалося на 1 тижні лікування. Генералізований тривожний розлад. Прегабалін вивчався у 6 контрольованих дослідженнях тривалістю 4-6 тижнів, у пацієнтів літнього віку протягом 8 тижнів та у довготривалому дослідженні попередження рецидиву із 6місячною подвійною сліпою фазою профілактики рецидиву. Зменшення симптомів ГТР за шкалою тривожності Гамільтона (НАМ-А) спостерігалось на тижні 1. У контрольованих клінічних дослідженнях (тривалістю 4-8 тижнів) у 52 % пацієнтів групи прегабаліну та 38 % групи плацебо спостерагілося щонайменше 50 % покращання загального показника НАМ-А від початкового етапу до кінцевої точки. "Лірика" дозволена до клінічного використання в Україні Наказом МОЗ України № 431(2) от 25.05.2012 (реєстраційне посвідчення № UA/3753/01/02 от 25.05.2012 до 25.05.2017). Введення комбінації мелітору та препарату "Лірики" хворим на органічні депресивні розлади покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на тривожно-ажитовану симптоматику та інсомнічні розлади, сприяє більш швидкій редукції соматичних проявів. Призначення мелітору при лікуванні органічних депресивних розладів у дорослих патогенетично обґрунтовано, завдяки його антагоністичному впливу на МТ-1 та МТ-2 мелатонінові рецептори та 5-НТ2С серотонінові рецептори, завдяки чому він має здатність підвищувати вивільнення допаміну та норадреналіну специфічно у корі фронтальній долі головного мозку. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при лікуванні органічного тривожного розладу у дорослих є схема призначення мелітору 1 раз на добу по 1 таблетці (0,025 г) ввечері незалежно від прийому їжі протягом 2-3 місяців поспіль, а "Лірики" 2 рази на добу по 1 таблетці (0,150 г) незалежно від прийому їжі протягом 4-5 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема приймання мелітору та "Лірики" забезпечує максимальний позитивний ефект в плані редукції депресивної симптоматики у хворих з органічним депресивним розладом. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Хворому на органічний депресивний розлад, який підлягає лікуванню, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, призначають як антидепресант мелітор 1 раз на добу по 1 таблетці (0,025 г) ввечері незалежно від прийому їжі протягом 2-3 місяців поспіль, а як анксіолітичний засіб – препарат "Лірика" 2 рази на добу по 1 таблетці (0,150 г) незалежно від прийому їжі протягом 4-5 тижнів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Як контроль ефективності запропонованого способу використовують загальноприйняті психометричні шкали: шкалу тривоги Шихана (ShARS), шкалу Гамільтона для оцінки тривоги (HARS), а також шкалу самооцінки тревоги Цунга (ZARS). При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих на органічний депресивний розлад у віці від 45 до 65 років (49 чоловіків та 68 жінок). Основна група (60 осіб) 2 UA 107162 U 5 10 отримувала терапію за допомогою заявленого способу, група зіставлення (57 осіб) - за допомогою відомого способу-найближчого аналога. Обидві групи хворих на органічний депресивний розлад, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком та статтю хворих, а також ступенем вираженості тривоги. В обох групах переважали пацієнти з середнім ступенем важкості депресивних розладів із наявністю соматичної симптоматики та відсутністю при цьому психотичних проявів (F 06.4 стосовно МКХ-10). До початку проведення лікування в обох групах обстежених пацієнтів спостерігалися тривога, тремтіння, почуття нервозності, стомлюваність, порушення уваги, тривожне збудження, серцебиття, пітливість, запаморочення, безсоння або сонливість, зниження апетиту та ваги, суїцідальні думки, та навіть спроби, страх смерті, втрати самоконтролю, втрати свідомості, уникаюча поведінка (таблиця 1). Таблиця 1 Психічні клінічні прояви у хворих на органічний депресивний розлад до початку лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви знижений настрій тремтіння тривога страх смерті, втрати самоконтролю, втрати свідомості зниження рівня соціального функціонування тривожне збудження серцебиття безсоння пітливість зниження апетиту зниження ваги підвищення апетиту суїцидальні спроби суїцідальні думки запаморочення стомлюваність порушення уваги Групи хворих основна (n=60) зіставлення (n=57) 58/96,7±5 55/96,5±5,1 34/56,6±3,4 35/61,4±3,5 55/91,7±4,9 54/94,7±4,8 Р >0,05 >0,1 >0,1 53/88,3±4,6 53/92,9±4,7 >0,1 49/81,6±4,2 49/85,9±4,2 >0,1 43/71,7±3,8 29/48,3±2,8 38/63,3±2,9 37/61,7±3,0 29/48,3±2,8 19/31,6±2,1 20/33,3±2,2 9/15,0±1,7 40/66,6±3,6 23/38,3±2,6 14/23,3±1,9 46/76,6±3,9 42/73,7±3,8 29/50,7±2,8 36/63,2±2,7 34/61,7±3,0 25/43,9±2,4 19/33,3±2,2 16/28,1±2,1 9/15,8±1,7 38/66,7±3,7 21/36,8±2,6 12/21,1±1,8 44/77,2±3,9 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 Примітки: в таблиці 1, 2 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення 15 20 З таблиці 1 видно, що частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основної симптоматики тривожних проявів в обох групах, тобто про однакову ступінь важкості в них тривожного синдрому. Серед соматичних проявів захворювання у хворих відмічалися слабкість, швидка стомлюваність, головний біль, артралії, міалгії, відчуття утрудненого дихання, тахіпное, прискорене серцебиття, схуднення, неприємний смак або гіркота у роті, закрепи або проноси, зниження лібідо, порушення менструального циклу у жінок (таблиця 2). 3 UA 107162 U Таблиця 2 Соматичні симптоми у хворих на органічний депресивний до лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви слабкість швидка стомлюваність головний біль артралії міалгії відчуття утрудненого дихання тахіпное прискорене серцебиття неприємний смак або гіркота у роті закрепи проноси зниження лібідо порушення менструального циклу у жінок 5 Групи хворих основна (n=60) зіставлення (n=57) 36/60,0±3,1 32/56,1±3,2 27/45,0±2,4 28/49,1±2,4 32/53,3±2,6 31/54,4±2,6 11/18,3±1,7 9/15,9±1,8 13/21,7±1,9 12/21,1±1,9 34/56,7±2,8 31/54,4±2,7 33/55,0±2,6 29/50,9±2,5 41/68,3±3,1 34/59,6±2,9 17/28,3±2,1 11/19,3±1,9 14/23,3±2,0 12/21,1±2,0 18/30,0±2,3 18/31,6±2,2 32/53,3±2,6 31/54,4±2,7 13/21,7±1,5 11/19,3±1,4 Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 З таблиці 2 видно, що соматичні прояви у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення також не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість соматичного компоненту тривоги до початку лікування в обох групах. До початку лікування в обох групах обстежених пацієнтів були виявлені також однотипові порушення афективного фону стосовно до сучасних психометричних шкал (таблиця 3). Таблиця 3 Показники важкості депресії у хворих на органічний депресивний розлад, до початку лікування згідно із сучасними психометричними шкалами Психометрична шкала ShARS HARS ZARS Групи хворих основна (n=60) зіставлення (n=57) 57,3±1,5*** 55,7±1,4*** 32,3±1,9*** 31,8±1,8*** 76,6±2,6*** 75,4±2,4*** Норма (бали) 28,1±0,5 15,2±0,6 31,1±1,3 Р >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: в таблиці 3, 4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення; імовірність різниці відносно норми: * - при Р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61P 25/08, A61P 25/00, A61K 31/00

Мітки: розладів, органічних, депресивних, дорослих, хворих, лікування, спосіб

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/10-107162-sposib-likuvannya-organichnikh-depresivnikh-rozladiv-u-doroslikh-khvorikh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування органічних депресивних розладів у дорослих хворих</a>

Подібні патенти