Антикорозійне захисне полімерне покриття і спосіб його нанесення на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї

Є ще 2 сторінки.

Дивитися все сторінки або завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Антикорозійне захисне полімерне покриття для поверхні сталевої гільзи патронів стрілецької зброї, що містить цинкофосфатний шар, полімерний шар у вигляді полімер-полімерного комплексу на основі полімеру поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом, модифікаційну добавку, що містить 60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02 і дистильовану воду, яке відрізняється тим, що полімер-полімерний комплекс додатково містить мурашину кислоту, епоксидно-алкідну смолу Э-30, при співвідношенні компонентів покриття (мас. %):

поліорганосилоксан

3,96-4,45

співполімер бутадієну зі стиролом

0,04-0,05

60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02

1,04-1,5

мурашина кислота

0,01-0,02

епоксидно-алкідна смола Э-30

0,24-0,45

дистильована вода

93,53-94,71.

2. Антикорозійне захисне полімерне покриття для поверхні сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 1, яке відрізняється тим, що воно характеризується такими фізико-хімічними характеристиками:

термзатвердіння покриття за температури 190±5 °C, не більше

10 хв.

еластичність плівки при вигині, не більше

1 мм

адгезія до шару фосфатного ґрунту за методом ґратчастих надрізів, не більше

1 бал

механічна міцність (галтування в металевому барабані зі швидкістю 12 об./хв.), не менше

2 годин

стабільність робочого розчину (життєздатність), не менше

1 міс.

3. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї, що містить послідовне формування цинкофосфатного шару, що включає проведення операцій підготовки поверхні, а саме знежирення, травлення, фосфатування, подальше нанесення полімерного шару шляхом обробки гільз у водному розчині полімеру поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом і його модифікатором, що містить мурашину кислоту і епоксидно-алкідну смолу, термозатвердіння, який відрізняється тим, що обробку гільз проводять в одну стадію у шнековому агрегаті без проміжного сушіння після фосфатування за методом "мокрий по мокрому" або в дві стадії на роздільному устаткуванні з проміжним сушінням після фосфатування, при цьому при проведенні процесу в одну чи дві стадії для видалення надлишкового шару полімерної суміші та вологи, зниження забруднення устаткування проводять операцію сепарування зі зміною режимів термозатвердіння полімерного покриття.

4. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 3, який відрізняється тим, що при обробці гільз в одну стадію для забезпечення стабільної концентрації полімерного розчину в процесі роботи, після фосфатування і промивання проводять операцію сепарування.

5. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 3, який відрізняється тим, що нанесення полімерного шару на поверхню виробів здійснюють шляхом зрошення або струминним обливом, або зануренням з використанням барботування.

Текст

Дивитися

Реферат: Винахід належить до сфери виробництва полімерних покриттів, що модифікуються добавками для антикорозійного захисту поверхонь сталевих гільз бойових, спортивно-мисливських, будівельно-монтажних і службового призначення патронів стрілецької зброї. До складу антикорозійного захисного полімерного покриття додатково введені нові компоненти модифікатора (мурашина кислота та епоксидно-алкідна смола Э-30), що забезпечують максимальну сумісність усього комплексу хімічних сполук модифікаційної добавки як між собою, так і з полімерною сумішшю. Пропонований винахід вирішує поставлену задачу створення нового надійного захисного покриття, що відрізняється підвищеними в 1,5-2,0 рази фізикомеханічними показниками: еластичністю, механічною міцністю до стирання, адгезією, відсутністю дефектів зовнішнього вигляду. Технологічний процес нанесення полімерного покриття може бути здійснений в одну чи дві стадії і включає проведення операції сепарування, UA 103382 C2 (12) UA 103382 C2 що сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду виробів і знижує трудовитрати при проведенні чищення устаткування - сушильної камери. UA 103382 C2 5 10 15 20 25 30 35 Винахід належить до сфери виробництва полімерних покриттів, що модифікуються добавками для антикорозійного захисту поверхні сталевих гільз бойових, спортивномисливських, будівельно-монтажних і службового призначення патронів стрілецької зброї. Цей винахід може бути використаний у машинобудуванні, крім того, може застосовуватися в інших галузях промисловості, у тому числі у виробництві товарів народного споживання і виробів культурно-побутового призначення. Відомі захисні покриття, що містять композиції на основі водорозбавлюваних полімерних матеріалів, що є екологічно безпечними порівняно з традиційними лакофарбовими матеріалами, а також способи їх нанесення на сталеві поверхні виробів. Відома патронна гільза та спосіб нанесення захисного покриття на її поверхню (патент РФ № 2313058; МПК F42B5/295, С23C22/12, С23C28/00, С21D51/54; опублікований 20.12.2007 р.). За цим винаходом на гільзи наносять захисне полімерне покриття шляхом занурення їх у водний розчин основного полімеру на основі полімеру поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом (промислова назва "Суміш полімерна ФПСМ-51" ТУ 2149-054-109640292005) і водорозбавлюваного модифікатора на основі фенолформальдегідних, епоксидних, поліефірних чи алкідних смол. Вибір конкретного модифікатора залежить від властивостей, що пред'являються до покриття, яке формується. Спосіб нанесення захисного покриття на сталеву поверхню гільз включає послідовне формування цинкофосфатного шару, нанесення полімерного шару і його термообробку, причому нанесення полімерного шару здійснюють або шляхом обробки гільз в одній ванні у водному розчині суміші основного полімеру і модифікаційної добавки, або шляхом безперервної послідовної обробки гільз у двох ваннах, а термічну обробку проводять до утворення єдиної просторово зшитої структури полімер-полімерного комплексу. Відомий модифікатор полімерної суміші ФПСМ-51 - модифікаційна добавка Э-МД-5а ТУ 2251-01-34875572-2006, що включає (у мас. %) 60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02 (смола ВЭК-М) - 11,0…14,0, додатково оцтову чи фосфорну кислоту - 0,1…0,5, а також 80 % розчин у суміші ксилолу і етилцелозольву, взятих у співвідношенні 5:1, діанової епоксидної смоли - 1,0…12,5 і решту - воду (патент РФ № 2391368; МПК C09D7/04, C09D183/10; опублікований 10.06.2010 р.). Модифікацію полімерної суміші ФПСМ-51 зазначеною добавкою виконують безпосередньо при приготуванні робочого розчину в технологічній ванні шляхом змішування. Обробку гільз проводять зануренням протягом 3 хвилин за температури розчину від 18 до 25 °C. Термозатвердіння покриття здійснюють при температурі 210±10 °C протягом 7 хвилин. Одним із недоліків кремнійорганічних покриттів на основі поліорганосилоксану є їх слабка стійкість до дії оцтової кислоти, що міститься в складі модифікаційної добавки, яка сприяє руйнуванню силоксанових зв'язків, що утворюються в процесі термозатвердіння зазначених покриттів: CH3 Si CH3 CH3 Si + O Si + O2 Si O CH3 , що призводить до деструкції, тобто до руйнування сітчастої структури покриття. Крихкість покриття на основі суміші ФПСМ-51 з модифікаційною добавкою Э-МД-5а значною мірою пов'язана з наявністю в добавці низькомолекулярної діанової епоксидної смоли ЭД-20 чи ЭД-16, що характеризується значною хімічною активністю. Епоксигрупи епоксидної смоли вступають у взаємодію з воднем поліорганогідридсилоксану - основи суміші ФПСМ-51: R R Si R 45 O CH3 CH3 40 O O Si R O + CH2 H CH Si CH2 O R O Si R CH2 O CH OH поліорганогідридсилоксан 1 CH2 n UA 103382 C2 R R Si O Si R R CH2 CH2 Si R 15 20 25 30 35 40 45 O Si CH O Si R + OH R 10 CH2 O H + 5 CH R Si O O CH2 CH CH2 O H2O R CH2 CH2 Si R R O O Si CH CH2 R O . Епоксигрупи поліорганогідридсилоксану взаємодіють з гідроксильними групами епоксидної смоли. Відбувається також часткова взаємодія епоксидних груп з кінцевими гідроксильними групами поліорганогідросилоксану. Таким чином, у результаті зазначених хімічних реакцій у процесі термозатвердіння утвориться надщільна сітчаста структура покриття, що призводить до підвищення твердості та крихкості покриття і зниження його еластичності. У результаті чого відбувається стирання поверхневого шару покриття в процесі його термозатвердіння й утворення білого нальоту на поверхні гільз, що своєю чергою знижує декоративні властивості покриття, а також призводить до забруднення устаткування й утруднює здійснення огляду та складальних операцій. Крім того, до недоліків захисного покриття на основі полімерної суміші ФПСМ-51 з модифікаційною добавкою Э-МД-5а варто віднести низьку стабільність і життєздатність робочого розчину для нанесення полімерного покриття в процесі його експлуатації, що полягає у швидкому розшаруванні й утворенні осадів, що свідчить про часткову несумісність окремих компонентів модифікатора зі складовими полімерної суміші та призводить до частої заміни робочого розчину. Технічною задачею винаходу є створення надійного якісного захисного покриття гільз патронів стрілецької зброї на основі модифікованої полімерної суміші ФПСМ-51, що відповідало б підвищеним сучасним вимогам споживача, що дозволяють забезпечити масовий випуск конкурентоспроможної продукції. До таких вимог належать фізико-механічні показники: еластичність, механічна міцність до стирання, адгезія, відсутність дефектів зовнішнього вигляду, підвищена стабільність робочого розчину в процесі його експлуатації за умови збереження необхідної антикорозійної стійкості. Технічний результат, отриманий від винаходу, полягає у підвищенні стабільності робочого розчину полімерного складу з модифікаційною добавкою при експлуатації та зберіганні, підвищенні фізико-механічних властивостей покриття, досягненні найбільш повної сумісності полімерної основи з модифікаційною добавкою, зниженні верхньої межі температури при проведенні операції сушіння, що забезпечує зниження енерговитрат при проведенні технологічного процесу нанесення захисного покриття. Поставлена задача вирішується за рахунок введення до складу полімерного покриття нових компонентів модифікатора, як у якісному, так і в кількісному відношенні, у напрямі забезпечення максимальної сумісності всього комплексу хімічних сполук модифікаційної добавки як між собою, так і з полімерною сумішшю. Досягнення зазначених цілей здійснюється також за рахунок проведення вдосконаленого технологічного процесу нанесення полімерного покриття в одну чи дві стадії, що включає додатково операцію сепарування, яка має на меті видалення надлишку полімерного розчину перед сушінням гільзи з покриттям і сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду виробів. З метою пластифікування покриття до складу суміші Э-МД-5а була введена епоксидноалкідна смола Э-30 ТУ 2225-037-00204211-2003 (кислотне число не більше 3, епоксидне число не більше 4), що підвищило і забезпечило необхідну еластичність покриття, а також поліпшило його адгезію до шару цинкофосфатного ґрунту. Роль пластифікаційного компонента в цій смолі відіграє алкідний гліфталевий поліефір ГФ-019, модифікований олією, що висихає. Іншим компонентом смоли Э-30 є низькомолекулярна епоксидна смола Э-40, використовувана при синтезі епоксіамінокаучукового аддукту - основи добавки Э-МД-5а. Співвідношення поліефіру ГФ-019 до смоли Э-40 при виготовленні епоксидно-алкідної смоли Э-30 становить 65:35. 2 UA 103382 C2 5 10 15 20 25 30 35 Введення смоли Э-30 у модифікаційну добавку забезпечило зниження температури затвердіння модифікованого полімерного покриття до 190±5 °C у порівнянні з прототипом (210±10 °C), а отже, і зниження енерговитрат при проведенні операції сушіння. Крім того, при використанні смоли Э-30 знижуються трудовитрати і спрощується процес готування модифікаційної добавки, а саме: не потрібне попереднє приготування необхідної суміші розчинників і подальше розведення смоли до визначеного значення в'язкості - смола Э30 поставляється і використовується в готовому стані, у вигляді розчину в ксилолі. З метою підвищення сумісності компонентів модифікатора зі складовими компонентами полімерної суміші - основи покриття і забезпечення стабільності робочого розчину до складу компонентів модифікаційної добавки була введена мурашина кислота, використовувана при синтезі амінокаучукового аддукту, добре сумісна з усіма компонентами й інертна відносно поліорганосилоксану. Винахід здійснюється у такий спосіб. Для приготування модифікаційної добавки з різною концентрацією вихідних компонентів до смоли ВЭК-М при перемішуванні додавали мурашину кислоту, смолу Э-30 у розчині ксилолу і дистильовану воду. З використанням модифікаційних добавок (рецептури добавок наведені в таблиці 1) виготовляли водні розчини на основі полімерної суміші ФПСМ-51. Для оцінки стабільності робочі розчини модифікованої полімерної суміші піддавали обертанню протягом 1,5 годин у перемішувальному пристрої "п'яна бочка" з подальшим оглядом на наявність згустків, пластівців, а також розшарування розчину на нерозмішуваний осад і воду. Покриття на виробах одержували методом занурення їх у перфорованому барабані в робочий розчин полімерної суміші, що витримала випробування на стабільність, і обертання в ньому протягом 3 хвилин з подальшим видаленням надлишку розчину й затвердінням покриттів обдувом гарячим повітрям у сушильній шафі. Оцінку якості одержуваного полімерного покриття здійснювали за зовнішнім виглядом шляхом візуального огляду на наявність дефектів (білий наліт, налипання часток полімеру), еластичності плівки при вигині за ГОСТ 6806-73, механічної міцності шляхом галтування виробів у металевому барабані зі швидкістю обертання 12 об./хв. протягом 2 годин із подальшим оглядом на наявність дефектів покриття, адгезії за методом ґратчастих надрізів за ГОСТ 1514078. Корозійну стійкість оцінювали шляхом занурення зразків виробів з полімерним покриттям у 3 % розчин повареної солі (NaCl) і витримки в ньому. При цьому фіксувався час до появи перших ознак корозії. Ефект налипання пороху визначали за наявності притягування часток пороху до зовнішньої та внутрішньої поверхонь гільз, на які було нанесене захисне полімерне покриття. Отримані результати лабораторних випробувань і фізико-хімічні характеристики полімерних покриттів на основі полімерної суміші ФПСМ-51 з використанням модифікаційних добавок із заявленими компонентами і діапазонами їх концентрацій, а також дані, що характеризують стабільність робочих розчинів для нанесення покриттів, наведені в таблиці 1. 40 3 UA 103382 C2 Таблиця 1 Найменування та Результати випробувань полімерних покриттів концентрація Стабількомпонентів ність Зовніш- Еластичробочого розчину Адге- Механіч- Корозійна робочого ній ність при Ефект полімерної суміші зія, на стійкість, розчину, вигляд вигині, «налипання» ФПСМ-51та бали міцність год. діб покриття мм модифікаційної добавки, мас. % Поліорганосилоксан - 3,47 співполімер бутадієну зі стиролом - 0,03 6070 % розчин у суміші етилглікольацетату Витримує та бутанолу без ознак Покриття епоксіамінокаучуково пошкодже рівне, го аддукту, ння 30 однорідн 1 1 9 Відсутній модифікованого покриття е, з меламіноформальде (білий блиском гідною смолою Кналіт 421-02-1,23 відсутній) Кислота мурашина 0,01 Епоксидно-алкідна смола Э-30-0,36 Дистильована вода 94,90 Поліорганосилоксан - 3,96 співполімер бутадієну зі стиролом - 0,04 6070 % розчин у суміші етилглікольацетату та бутанолу Покриття Витримує епоксіамінокаучуково рівне, без ознак го аддукту, 31 однорід1 1 пошкодже 20 Відсутній модифікованого не, з ння меламіноформальде блиском покриття гідною смолою К421-02-1,37 Кислота мурашина 0,015 Епоксидно-алкідна смола Э-30-0,40 Дистильована вода 94,215 4 UA 103382 C2 Продовження таблиці 1 Поліорганосилоксан - 3,96 Співполімер бутадієну зі стиролом - 0,04 6070 % розчин у суміші етилглікольацетату та бутанолу епоксіамінокаучуково го аддукту, модифікованого меламіноформальде гідною смолою К421-02-1,51 Кислота мурашина 0,02 Епоксидно-алкідна смола Э-30-0,44 Дистильована вода 94,03 Прототип Суміш полімерна ФПСМ-51-4,0 Модифікаційна добавка - 10,0: Смола ВЭК-М-11,0 Кислота оцтова - 0,1 Діанова епоксидна смола ЭД-20 розчин у суміші ксилолу та етилцелозольву, взятих у співвідношенні 5:11,0 Дистильована вода 87,9 Прототип Суміш полімерна ФПСМ-51-4,0 Модифікаційна добавка - 10,0: Смола ВЭК-М - 12,5 Кислота оцтова - 0,8 Діанова епоксидна смола ЭД-20 розчин у суміші ксилолу та етилцелозольву, взятих у співвідношенні 5:16,75 Дистильована вода 79,95 Прототип Суміш полімерна ФПСМ-51-4,0 30 Покриття рівне, однорідне, з блиском 1 Витримує без ознак пошкодже ння покриття 1 18 Відсутній 7 Наявність на поверхні покриття окремих білих часток полімеру 2 2 Наявність білого нальоту 8 Відсутній 7 Наявність на поверхні покриття окремих білих часток полімеру 2 2 Наявність білого нальоту 18 Відсутній 7 Наявність на поверхні 2 2 Наявність білого нальоту 9 Відсутній 5 UA 103382 C2 Продовження таблиці 1 Модифікаційна добавка - 10,0: Смола ВЭК-М - 14,0 Кислота оцтова - 1,5 Діанова епоксидна смола ЭД-20 розчин у суміші ксилолу та етилцелозольв, взятих у співвідношенні 5:112,5 Дистильована вода 72,0 5 10 15 20 25 покриття окремих білих часток полімеру Суть пропонованого способу нанесення захисного покриття полягає в такому. Спочатку проводять підготовку поверхні сталевих гільз під полімерне покриття. Технологічний процес включає комплекс операцій, а саме: знежирення, травлення, фосфатування. Найбільш відповідальною є операція фосфатування, в результаті якої на поверхні сталевої гільзи формують цинкофосфатний шар, що відіграє роль ґрунту, який забезпечує необхідну адгезію полімерного покриття до поверхні сталевої гільзи. Після підготовки поверхні наносять полімерний шар шляхом обробки гільзи у водному розчині полімеру на основі поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом і його модифікатором, що додатково містить мурашину кислоту і епоксидно-алкідну смолу Э-30 за співвідношення концентрації компонентів (мас. %): поліорганосилоксан 3,96-4,45 співполімер бутадієну зі 0,04-0,05 стиролом 60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового 1,04-1,5 аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02 мурашина кислота 0,01-0,02 епоксидно-алкідна смола 0,24-0,45 Э-30 94,71дистильована вода 93,53. Після цього здійснюють термозатвердіння нанесеного модифікованого захисного полімерного покриття при температурі 190±5 °C протягом 10 хвилин. Новим у пропонованому способі антикорозійного захисту поверхні гільзи є те, що він може бути здійснений в одну чи дві стадії. За першим варіантом при проведенні технологічного процесу в одну стадію нанесення полімерного покриття проводять безпосередньо після фосфатування і промивання за методом "мокрий по мокрому" без проміжного сушіння в одному обладнанні. Причому з метою виключення надлишкового розведення полімерної суміші водою після фосфатування та промивання додатково здійснюють операцію сепарування. За другим варіантом проведення технологічного процесу у дві стадії підготовку поверхні та нанесення захисного полімерного покриття проводять на роздільному обладнанні з проміжним сушінням після фосфатування. Фосфатування проводять у шнековому чи барабанно-лотковому агрегаті. Після охолодження до температури 18-25 °C гільзи надходять в агрегат, де проводять операції нанесення на їх поверхню модифікованого полімерного складу і подальшого сушіння гільз із покриттям. У двох варіантах проведення технологічного процесу новим є введення операції сепарування, що проводять після нанесення полімерного покриття. В ході цієї операції з гільз видаляється надлишок полімерної суміші, що сприяє зниженню забруднення сушильної камери 6 UA 103382 C2 5 10 15 20 25 30 полімером і тим самим - поліпшенню зовнішнього вигляду виробів, а саме: виключається налипання часток полімеру на поверхню покриття гільз. Спосіб нанесення захисного покриття за першим варіантом забезпечує скорочення тривалості технологічного циклу в 1,5 разу, скорочення займаної устаткуванням площі в 2,7 разу, зниження в 5,3 разу енерговитрат при проведенні процесу виготовлення гільзи. Як варіант, пропоноване захисне полімерне покриття може бути нанесено способом зрошення з використанням спеціальних форсунок, закріплених у контурі, через який проходить виріб у процесі нанесення покриття, чи струминним обливом, що забезпечує зниження на 1015 % втрат полімерного складу порівняно із зануренням. Як варіант, для забезпечення рівномірного проникнення полімерного розчину у важкодоступні місця поверхні виробу, ефективне використання способу занурення з барботуванням газу (бульбашок повітря). З використанням пропонованого полімерного покриття і способів його нанесення на поверхню сталевих гільз в умовах виробництва були виготовлені дослідні партії патронів калібру 7,62 мм зразка 1943 р. і проведені типові випробування. За результатами проведених випробувань, патрони дослідних партій, виготовлені з використанням гільз із фосфатно-полімерним покриттям, нанесеним за двома варіантами проведення технологічного процесу, задовольнили вимоги технічних умов на патрон за всіма параметрами у повному обсязі. Випробування показали, що пропонований винахід вирішує поставлену задачу створення нового надійного захисного покриття, що відрізняється підвищеними в 1,5-2,0 рази фізикомеханічними показниками: еластичністю, механічною міцністю до стирання, адгезією, відсутністю дефектів зовнішнього вигляду, збільшеною в 2-3 рази стабільністю робочого розчину в процесі його експлуатації при забезпеченні високої антикорозійної стійкості покриття. Крім створення якісно нового захисного полімерного покриття, винахід вирішує задачу вдосконалення технології його нанесення в частині забезпечення підвищення якості продукції (поліпшення товарного вигляду), спрощення технології, скорочення тривалості технологічного циклу, зниження верхньої температурної межі сушіння гільз з полімерним покриттям, економії матеріальних та енерговитрат. Отже, винахід відповідає всім умовам патентоспроможності і може широко застосовуватися для антикорозійного захисту сталевих поверхонь продукції військового і цивільного призначення. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 35 40 45 1. Антикорозійне захисне полімерне покриття для поверхні сталевої гільзи патронів стрілецької зброї, що містить цинкофосфатний шар, полімерний шар у вигляді полімер-полімерного комплексу на основі полімеру поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом, модифікаційну добавку, що містить 60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02, і дистильовану воду, яке відрізняється тим, що полімер-полімерний комплекс додатково містить мурашину кислоту, епоксидно-алкідну смолу Э-30, при співвідношенні компонентів покриття (мас. %): поліорганосилоксан 3,96-4,45 співполімер бутадієну зі стиролом 0,04-0,05 60-70 % розчин у суміші етилглікольацетату і бутанолу епоксіамінокаучукового 1,04-1,5 аддукту, модифікованого меламіноформальдегідною смолою К-421-02 мурашина кислота 0,01-0,02 епоксидно-алкідна смола Э-30 0,24-0,45 дистильована вода 93,53-94,71. 2. Антикорозійне захисне полімерне покриття для поверхні сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 1, яке відрізняється тим, що воно характеризується такими фізико-хімічними характеристиками: термзатвердіння покриття за температури 190±5 °C, не більше 10 хв. еластичність плівки при вигині, не більше 1 мм адгезія до шару фосфатного ґрунту за методом ґратчастих надрізів, не більше 1 бал механічна міцність (галтування в металевому барабані зі швидкістю 12 об./хв.), 2 годин не менше стабільність робочого розчину (життєздатність), не менше 1 міс. 3. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї, що містить послідовне формування цинкофосфатного шару, 7 UA 103382 C2 5 10 15 що включає проведення операцій підготовки поверхні, а саме знежирення, травлення, фосфатування, подальше нанесення полімерного шару шляхом обробки гільз у водному розчині полімеру поліорганосилоксану і співполімеру бутадієну зі стиролом і його модифікатором, що містить мурашину кислоту і епоксидно-алкідну смолу, термозатвердіння, який відрізняється тим, що обробку гільз проводять в одну стадію у шнековому агрегаті без проміжного сушіння після фосфатування за методом "мокрий по мокрому" або в дві стадії на роздільному устаткуванні з проміжним сушінням після фосфатування, при цьому при проведенні процесу в одну чи дві стадії для видалення надлишкового шару полімерної суміші та вологи, зниження забруднення устаткування проводять операцію сепарування зі зміною режимів термозатвердіння полімерного покриття. 4. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 3, який відрізняється тим, що при обробці гільз в одну стадію для забезпечення стабільної концентрації полімерного розчину в процесі роботи, після фосфатування і промивання проводять операцію сепарування. 5. Спосіб нанесення антикорозійного захисного полімерного покриття на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї за п. 3, який відрізняється тим, що нанесення полімерного шару на поверхню виробів здійснюють шляхом зрошення або струминним обливом, або зануренням з використанням барботування. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 8

Додаткова інформація

Автори російською

Зиновкин Вячеслав Иванович, Кондрашова Татьяна Александровна, Филатова Светлана Дмитриевна, Масляев Николай Михайлович, Юдин Иван Тимофеевич

МПК / Мітки

МПК: C23C 22/00, F42B 5/295, B21D 51/54

Мітки: патронів, нанесення, антикорозійне, захисне, зброї, покриття, полімерне, поверхню, сталевої, спосіб, гільзи, стрілецької

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/10-103382-antikorozijjne-zakhisne-polimerne-pokrittya-i-sposib-jjogo-nanesennya-na-poverkhnyu-stalevo-gilzi-patroniv-strilecko-zbro.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Антикорозійне захисне полімерне покриття і спосіб його нанесення на поверхню сталевої гільзи патронів стрілецької зброї</a>

Подібні патенти