Спосіб виконання стегново-підколінного артеріального шунтування

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб виконання стегново-підколінного артеріального шунтування, який включає формування проксимального анастомозу алопротеза та дистального анастомозу з аутовенозною вставкою, який відрізняється тим, що при формуванні дистального анастомозу задню стінку протеза розсікають і вшивають клиноподібну аутовенозну вставку, розширюючи просвіт анастомозу.

Текст

Винахід відноситься до медицини, зокрема до хірургії і може бути використаний при виконанні стегновопідколінного артеріального шунтування у випадках облітеруючого атеросклерозу. Відомий спосіб виконання стегново-підколінного артеріального шунтування, який включає формування проксимального та детального анастомозів алопротеза [1]. Недоліком цього способу є розвиток великої кількості ускладнень, таких як стеноз анастомозів. Найближчим аналогом є спосіб виконання стегново-підколінного артеріального шунтування, який включає формування проксимального анастомозу алопротеза та дистального з аутовенозною вставкою [2]. Недоліком аналогу є велика кількість післяопераційних ускладнень у вигляді тромбозу реконструйованого сегменту, в зв’язку з значним гемодинамічним ударом і турбулентністю кровепотоку. Задачею винаходу є розробка такого способу виконання стегново-підколінного артеріального шунтування, який за рахунок вшивання "клиноподібної" аутовенозної вставки при формуванні дистального анастомозу забезпечив би зниження кількості післяопераційних ускладнень у вигляді тромбозу реконструйованого сегменту, зменшивши гемодинамічний удар і турбулентність кровепотоку. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виконання стегново-підколінного артеріального шунтування, який включає формування проксимального анастомозу алопротеза та дистального з аутовенозною вставкою, згідно з винаходом при формуванні дистального анастомозу задню стінку протеза розсікають і вшивають "клиноподібну" аутовенозну вставку, розширюючи просвіт анастомозу. Формування дистального анастомозу, де задню стінку протеза розсікають і вшивають "клиноподібну" аутовенозну вставк у, розширюючи просвіт анастомозу дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень у вигляді тромбозу реконструйованого сегменту і стенозу анастомозу, тому що значно зменшується сила гемодинамічного удару на одиницю площі підколінної артерії, а також значно зменшується турбулентність кровепотоку. Спосіб виконують таким чином. З доступ у у верхній третині гомілки виділяють підколінну артерію. Після інтраопераційної ревізії виконують артеріотомію підколінної артерії в регіоні, вільному від оклюзуючої атеросклеротичної бляшки. Формують дистальний анастомоз між алопротезом та підколінною артерією по типу "кінець в бік" за участю "клиноподібної" аутовенозної вставки, яку спочатку вшивають в задню стінку протеза, а потім підшивають до артерії. Проксимальний анастомоз формують між алопротезом і стегновою артерією по типу "кінець в бік". Приклад. Хворий Н., 61 рік, історія хвороби №2279 поступив до відділення хірургії магістральних судин Інституту Хірургії та Трансплантології 14.05.2001р. На підставі клінічних і лабораторних досліджень був встановлений діагноз: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок IV стадії, оклюзія стегново-підколінного сегменту справа, цукровий діабет II типу, стадія компенсації. 24.05.2001р. хворому була виконана операція. З доступу в верхній третині правої гомілки пошарове розсічені анатомічні структури, виділена підколінна артерія. Проксимальні відділи артерії оклюзовані атеросклеротичною бляшкою. В зоні вільної від атеросклеротичного секвестру виконана артеріотомія підколінної артерії, отримали задовільний дистальний кровообіг. За допомогою атравматичної нитки сформували дистальний анастомоз між алопротезом і підколінною артерією по типу "кінець в бік" за участю аутовенозної вставки. Спочатку вену "клиноподібної" форми підшили до задньої стінки протезу, а потім сформовану структур у вшили в артеріотомний отвір підколінної артерії. Наступним етапом сформували проксимальний анастомоз між алопротезом та стегновою артерією по типу "кінець в бік". Післяопераційний період протікав гладко, на 10 добу після операції хворий був виписаний до дому. При контрольному обстеженні через 6 і 12 місяців відмічена прохідність стегново-підколінного шунта, ішемія кінцівки відсутня, дистанція вільної ходьби 300м. За запропонованим способом прооперовано 3 хворих, ускладнень не спостерігалось. Навпаки, у 3 контрольних хворих, що оперовані за способом найближчим аналогом відмічено тромбоз шунта у 2 з них, що потребувало виконання повторної операції. Таким чином, порівняння способу виконання стегново-підколінного артеріального шунтування з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: 1. Eagleton Matthew J., Ouriel Kenneth, Shortell Cynthia, Green Richard M. Femoral-infrapopliteal bypass with prosthetic grafts // Surgery. - 1999. - Vol.126. - P.759-65. 2. Jakobsen H.L., Baekgaard N., Christoffersen J.K. Below-knee Popliteal and Distal Bypass with PTFE and Vein Cuff // Eur J Vase Endovasc Surgery. - 1998. - Vol. 15. - N4. - P.327-330. (найближчий аналог).

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Technique for femoral-popliteal arterial by-passing

Автори англійською

Nikulnikov Pavlo Ivanovych, Bytsai Andrii Mykolaiovych, Vlaikov Heorii Heorhiiovych

Назва патенту російською

Способ выполнения бедренно-подколенного артериального шунтирования

Автори російською

Никульников Павел Иванович, Бицай Андрей Николаевич, Влайков Георгий Георгиевич

МПК / Мітки

МПК: A61B 17/12

Мітки: стегново-підколінного, спосіб, виконання, шунтування, артеріального

Код посилання

<a href="http://uapatents.com/1-67183-sposib-vikonannya-stegnovo-pidkolinnogo-arterialnogo-shuntuvannya.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб виконання стегново-підколінного артеріального шунтування</a>

Подібні патенти